Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань судового контролю за виконанням судових рішень в
адміністративних справах
10 жовтня 2024 р. Р і в н е№460/18093/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Д.П. Зозулі, розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача, подану в порядку ст.382 КАС України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1 доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ; про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинення дій,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинення дій.
Адвокат, ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю відповідно до порядку ст.382 КАС України.
Заява мотивована тим, що відповідачем протиправно не виконується рішення суду у справі № 460/18093/22. Зазначає, що було відкрито виконавче провадження № АСВП: 71122100 (дата відкриття - 23.02.2023). Однак воно до теперішнього часу не виконано. Перерахунок пенсії не проведено. Жодних виплат не проведено. Державний виконавець повідомив, що Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не надає жодної інформації щодо виконання судового рішення. Радив звернутися в суд про зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи наведе просить зобов`язати відповідача подати суду звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 в справі №460/18093/22.
Відповідач не направив заперечення на заяву.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 позов ОСОБА_1 задоволено; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, пенсії за віком з 10.03.2022, зарахувавши до загального страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 01.04.1976 по 01.01.1977 у колгоспі ім. Енгельса та з 01.01.2007 по 05.06.2010 періоду підприємницької діяльності.
Судове рішення набрало законної сили 26.09.2022.
03.11.2022 видано виконавчі листи у справі.
23.02.2023 відкрито виконавче провадження № АСВП: 71122100.
При вирішенні даної заяви суд встановив та врахував таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.2-4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до приписів ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до ч.1 та 2 вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).
Таким чином, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.382 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Всупереч цього стороною позивача не надано суду жодних доказів невиконання рішення чи неповного його виконання, у відповідності до його резолютивної частини.
Більше того, суд зауважує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно доЗакону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.6ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України.
Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З огляду на наведене, з урахуванням відсутності будь яких доказів невиконання рішення суду та доказів здійснення дій державним виконавцем, що спрямовані на виконання рішення суду, заява в порядкуст.382 КАС Українивизнається передчасною, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №460/18093/22.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 10 жовтня 2024 року
Суддя Д.П. Зозуля
The court decision No. 122223142, Rivne District Administrative Court was adopted on 10.10.2024. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 460/18093/22. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: