№ 122201686, 10.10.2024, Ivankiv District Court of Kyiv Oblast

Справа № 366/2857/24

Провадження № 2-а/366/22/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2024 смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: поліцейський відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області (смт. Іванків) Слободян Микола Вячеславович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі Відповідач), у якому просив скасувати постанову та закрити провадження Національної поліції СРПП ВП Вишгородського РУП в смт. Іванків серії ББА № 643819 від 10.09.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (далі Оскаржувана постанова).

Позов мотивований тим, що Позивач 06.09.2024 звернувся з повідомленням до Національної поліції та повідомив, що у нього зникли документи, у тому числі посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Ця інформація зареєстрована в системі «ІПНП» ВП № 1 Вишгородського РУП.

Позивач зазначає, що працівники поліції його не зупиняли, він зупинився самостійно, тому, поліцейські не мали повноважень перевіряти у нього документи, у зв`язку з чим Оскаржувана постанова є незаконною.

Рух справи

19.09.2023 Позов надійшов до суду.

20.09.2024 позовна зава залишена без руху. Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

30.09.2024 Позивач усунув недоліки

01.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Перше судове засідання в порядку письмового провадження призначено на 10.10.2024. Вирішено питання про витребування у ВП № 1 Вишгородського РУП всіх наявних доказів по справі про адміністративне правопорушення.

Позиції сторін

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк Відповідач відзив та Третя особа пояснень щодо позову не подали.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, уповноважені посадові особи ВП № 1 Вишгородського РУП направили до суду оптичний диск з матеріалами відеозапису.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження на підставі ст.ст. 171, 257, 262, 286 КАС України, відповідно до п. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Судом встановлено наступне.

10.09.2024 Третя особа виніс відносно Позивача Оскаржувану постанову серії ББА № 643819 за ч. 1 ст. 126 КУПАП.

З цією постанови вбачається, що 10.09.2024 о 21 год. 20 хв. на автомобільній дорозі «Київ-Овруч» 79 км. + 100 м. Позивач керував автомобілем марки ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 , який не мав при собі посвідчення водія категорії В, чим порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР України.

У графі 7 оскаржуваної постанови «До постанови додаються» нічого не зазначено.

Цією постановою до Позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 5)

З витребуваних судом матеріалів відеозапису та за результатами їх дослідження судом встановлено таке.

Наданий суду оптичний диск містить один фрагмент відеозапису, який розпочинається з того, що працівники поліції здійснюють рух на службовому автомобілі, куди саме встановити неможливо, оскільки камера знімає нічне небо. В подальшому, автомобіль поліції зупиняється, працівники підходять до Позивача (особу в подальшому встановлено поліцейськими), який перебуває на вулиці, за ним знаходиться в стоянковому положення автомобіль марки ЗАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 . При спілкуванні з Позивачем, працівник поліції просить надати для перевірки посвідчення водія, на що Позивач зазначає, що при собі такого посвідчення у нього немає. Після цього, працівник поліції починає складати Оскаржувану постанову.

Відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв

Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідност. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост. 280 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі

посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з п.1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Пунктами 4-5 Розділу І Інструкції № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбачених частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою, другою та четвертою статті 126, статтею 125 КУпАП.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух», правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

При цьому, докази мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, які визначені ст.ст. 73-76 КАС України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У постанові від 26.04.2018 по справі № 338/855/17 Верховний Суд зазначив, що постанова у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Для притягнення конкретної особи до відповідальності, необхідно з`ясувати чи вона є (може бути) суб`єктом адміністративного правопорушення, а саме з`ясувати можливість притягнення такої особи до відповідальності (вік, осудність, інші спеціальні ознаки, тощо) та наявність причинного зв`язку між діянням особи та наслідками.

Тобто існування такої складової як суб`єкт правопорушення можливе лише за наявності причинного зв`язку між об`єктивною стороною правопорушення та конкретною особою (вчинення саме конкретною особою дій, що мають ознаки правопорушення).

Такі висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 177/525/17.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Аналіз наведених положень КУпАП дає підстави для висновку, що під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Як зазначено вище, у графі 7 оскаржуваної постанови «До постанови додаються», нічого не зазначено.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 17.07.2019 у справі №295/3099/17 та від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а, приписами частини 3 статті 283 КУпАП передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Відтак, витребувані матеріали відеозапису, що містяться на оптичному диску, не можуть бути взяті судом до уваги, а інші докази на підтвердження в діях Позивачки зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення, Відповідачем та Третьою особою не надано.

Разом з цим, навіть за умови відсутності недоліків Оскаржуваної постанови та можливості суду взяти до уваги витребувані матеріали відеозапису, суд звертає увагу, що в матеріалах відеозапису відсутній факт керування Позивачем транспортним засобом, а ця обставина підлягає доказуванню як об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Недоведеність цієї обставини свідчить про відсутність в діях Позивач складу адміністративного правопорушення.

Отже, у цьому випадку єдиним доказом про вчинення Позивачем адміністративного правопорушення є лише сама постанова по справі про адміністративне правопорушення та відсутні будь-які інші належні, допустимі, достовірні та достатні докази вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Одна тільки постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 у справі N 338/1/17.

За вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Відповідачем в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірності свого рішення та не надано доказів, які б спростували доводи Позивача.

З огляду на встановлені обставини справи та застосовані норми права, суд приходить до висновку про недоведеність суб`єктом владних повноважень в діях Позивачки події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим його позов слід задовольнити, рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАСУ слід скасувати, а справу по адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати

Пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позовної заяви до суду, Позивач сплатив судовий збір у розмірі 605, 60 грн., що підтверджується копією квитанції АТ КБ «Приват Банк» від 18.09.2024 (а.с. 7)

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд присуджує стягнути з Відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 605, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 72-79, 132, 238, 241-246, 250, 251, 255, 257-263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (смт. Іванків) Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області Слободяна Миколи Вячеславовича, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 643819, винесену 10.09.2024, скасувати.

Провадження усправі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Стягнути за рахунокбюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Київській області на корить ОСОБА_1 , судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 605, 60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складене 10.10.2024.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15. Код ЄДРПОУ: 40108616. E - mail: kvo@police.gov.ua).

Третя особа настороні відповідача,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору: поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Слободян Микола Вячеславович (07201, Київська область, Вишгородський район, смт. Іванків, вул. Київська, 25).

Суддя Н.П. Слободян