Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року справа № 580/8807/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 12236,71 грн, врахувавши набутий на день звернення стаж відповідно до вимог ч. 4 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 12236,71 грн, врахувавши набутий на день звернення стаж відповідно до вимог ч. 4 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що при виході на пенсію її стаж обчислений із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. З 01.04.2024 автоматизованим способом без звернення позивачки їй проведений перерахунок пенсії, але із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
У липні 2024 року позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і з урахуванням заробітної плати відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 42 цього Закону, однак Головне управління відмовило у вказаному перерахунку за відсутності підстав для його проведення.
Ухвалою від 09.09.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.09.2024 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що заява пенсіонера подана в порядку Закону № 393/96-ВР не може бути підставою для перерахунку пенсії, оскільки суперечить Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1.
Крім того зазначила, що позивачці з 11.05.2010 призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, у зв`язку із чим дії Головного управління в частині перерахунку пенсії позивачки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% відповідають нормам чинного законодавства.
Також вказала, що системний аналіз частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV та Порядку № 10-1 свідчить, що при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера показник страхового стажу та отриманий заробіток є змінними показниками, а показник середньої заробітної плати (доходу) є сталим (незмінним), і враховується в розмірі який був під час призначення пенсії. Згідно матеріалів електронної пенсійної справи Головним управлінням з 01.04.2024 здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням отриманого заробітку та збільшення страхового стажу, що свідчить про дотримання вимог статті 42 Закону № 1058-IV та Порядку № 10-1. Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 30 років 1 місяць 22 дні. В цьому випадку не відбулося зміни виду отримуваної пенсії, оскільки позивач з моменту призначення отримує пенсію за віком. Відтак, у Головного управління не виникає обов`язку застосувати при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що з 11.05.2010 позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі Закон № 1058-ІV), що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.06.2010.
Згідно протоколів перерахунку пенсії (а.с. 48-49), після призначення пенсії, позивачка продовжила працювати.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 24.05.2024, пенсію позивачки з 01.04.2024 перераховано з урахуванням додатково набутого страхового стажу.
08.07.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Листом від 08.08.2024 № 10691-9777/С-02/8-2300/24 відповідач повідомив позивачку, що пенсію позивачки з 01.10.2017 було перераховано з урахуванням коефіцієнта страхового стажу 0,23500 (із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %), як передбачено Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій. Отже, перерахунку із застосуванням величини оцінки одного року стажу 1,35% пенсія не підлягає. Із 01.04.2024 автоматизованим способом без звернення позивачки проведено перерахунок її пенсії за даними системи персоніфікованого обліку з урахуванням страхового стажу до 29.02.2024. Оскільки на момент проведення перерахунку позивачка набула менш як 24 місяці страхового стажу (1 рік 11 місяців), права на перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати позивачка не мала. Після перерахунку пенсії страховий стаж становить 30 років 1 місяць (коефіцієнт страхового стажу - 0,30083). Загальний розмір пенсії з 01.04.2024 становить 2980,00 грн.
Дії Головного управління щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з урахуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 12236,71 грн позивачка вважає протиправними, а тому звернулась в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом № 1058-IV.
Згідно частини першої статті 9 Закону України № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії за віком) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії за віком), коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.
Частиною першою статті 27 Закону України № 1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
11 жовтня 2017 року набув чинності Закон № 2148-VІІІ, яким до частини першої статі 25 Закону № 1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Крім того, пункт 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV доповнено, зокрема, пунктом 4-3.
Так, відповідно до пункту 4-3 Розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік, збільшений на 79 гривень.
При цьому нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналіз вказаних положень вказує на те, що Законом № 2148-VІІІ з 01 жовтня 2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Подібний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі №822/3781/17, від 08 травня 2023 року у справі № 1.380.2019.005034 та від 25 вересня 2023 року у справі № 200/10870/20-а.
З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що при перерахунку пенсії з 01.04.2024 на підставі положень ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 у зв`язку з урахуванням додатково набутого страхового стажу, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону № 1058-ІV станом на дату проведення такого перерахунку.
Таким чином, враховуючи те, що станом на момент здійснення перерахунку пенсії (01.04.2024) положеннями статті 25 Закону № 1058-ІV встановлено величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, саме вказаний показник має бути врахований під час перерахунку пенсії позивачки.
Щодо доводів позивачки про звуження її конституційних прав, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2015 року № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Водночас, суд зазначає, що згідно наявних у матеріалах справи протоколів перерахунку пенсії за наслідками проведеного з 01.04.2024 перерахунку пенсії її розмір збільшився, у зв`язку із чим доводи позивачки про те, що застосування величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% погіршує її становище суд вважає необґрунтованими. Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Суд зазначає, що положення пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, станом на момент здійснення перерахунку пенсії позивачки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% не було визнано неконституційними, а тому у відповідача були відсутні підстави не застосовувати вказані положення при здійсненні перерахунку пенсії.
Зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.
Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 08 квітня 2024 року у справі № 580/6509/23.
Щодо показника середньої заробітної плати, який має бути застосований під час перерахунку пенсії, суд зазначає таке.
Згідно з частинами другою, четвертою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Механізм проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, щороку з 01 квітня без додаткового звернення осіб, які після призначення (попереднього перерахунку) пенсії продовжували працювати визначає Порядок проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 травня 2018 року № 10-1 (далі Порядок № 10-1).
Підпунктом 1 пункту 3 Порядку № 10-1 встановлено, що перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 10-1 перерахунок проводиться тим особам, які станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбачене пунктом 3 цього Порядку, на найбільш вигідних умовах.
Аналіз вказаних положень вказує, що обчислення пенсії здійснюється із урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. У разі якщо, після призначення (перерахунку) пенсії, пенсіонер продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок здійснюється з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Як вище встановив суд, позивачці призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV з 11.05.2010. Після призначення пенсії позивачка продовжувала працювати, у зв`язку із чим пенсію позивачки відповідач перерахував з урахуванням додатково набутого страхового стажу, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 24.05.2024.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (далі Закон № 2148-VIII) було передбачено перерахунок всіх раніше призначених пенсій (осучаснення пенсій) з 01.10.2017 з використанням середньої заробітної плати за останні три роки (2014, 2015, 2016) у розмірі 3764,40 грн.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відбувся перерахунок пенсії в межах одного закону, позивачка продовжує отримувати той самий вид пенсії з моменту її призначення. Враховуючи вищевикладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії та не змінюється під час перерахунку пенсії.
Суд врахував, що заява позивачки до органу Пенсійного фонду стосувалась перерахунку пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, що призначена їй у 2010 році, а не переведення на інший вид пенсії, у зв`язку з чим у органу Пенсійного фонду не виникає обов`язку застосувати при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 334/13/16-а, від 17.05.2021 у справі № 185/1473/17.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази, що вказували б на застосування відповідачем показника середньої заробітної плати за 2021, 2022, 2023 роки під час попередніх перерахунків пенсії позивачки.
З урахуванням зазначеного, зважаючи на вищевказані вимоги ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 та Порядку № 10-1 у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачки із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021, 2022, 2023 роки.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких слід відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивачка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 09.10.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК
The court decision No. 122195821, Cherkasy District Administrative Court was adopted on 09.10.2024. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 580/8807/24. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: