Decision № 122064977, 03.10.2024, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/9869/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить:

скасувати видане Головним управлінням ДПС України у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення №9555/Ж10/25-01-09-01-02 від 17 червня 2024 року про застосування штрафних санкцій за порушення п. 38 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» на суму 127 222,00 грн;

скасувати видане Головним управлінням ДПС України у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення №9596/ж10/25-01-07-05-01 від 17 червня 2024 року про застосування штрафних санкцій за порушення п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 4 860,00 грн;

скасувати видане Головним управлінням ДПС України у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення №9597/ж10/25-01-07-05-01 від 17 червня 2024 року про застосування штрафних санкцій за порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 5 100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що

-наказ про проведення фактичної перевірки не містить посилання на жодну з можливих підстав перевірки, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України;

- передбачено застосовування фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії, а не через програмний реєстратор розрахункових операцій;

- відсутнє законодавче врегулювання внесення змін у додаток до ліцензії;

- порушення принципу «пропорційності втручання» в право на мирне володіння майном та дотримання принципу «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та захистом основоположних прав особи;

- фіскальний чек від 15 травня 2024 року не може бути доказом реалізації підакцизного товару.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 24.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Також надано строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано відзив на позив, в якому він заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволені позову. Вказує на те, що у відповідача були правові підстави проведення перевірки та він діяв у спосіб, в межах та в порядку передбаченим чинним законодавством.

Позивач своїм правом щодо надання відповіді на відзив, не скористався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач мав Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 25240308202300814 строком дії з 22.06.2023 до 22.06.2024, адреса місця торгівлі АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . У додатку до ліцензії вказаний електронно-касовий апарат фіскальний номер РРО/ПРРО - 4000523051 назва моделі (модифікації) РРО/ПРРО ПРРО.

Згідно із наказом від 22.05.2024 № 627-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )» посадовими особами Головного управління ДПС в Чернігівській області та за направленнями на перевірку від 22.05.2024 №1059 та № 1058 проведено 29.05.2024 фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , за період діяльності з 01 червня 2023 року по останній день перевірки з метою здійснення контролю за дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання законодавства щодо цін та ціноутворення.

За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 30.05.2024 № 7516/Ж5/25-01-07-05-01, яким встановлено порушенн:

- п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995p. N 265/95-BP, а саме: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УKT ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- п.1, п.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995p. N 265/95-BP, а саме: встановлено в фіскальних чеках відсутність обов`язкового реквізиту - серії та номер марки акцизного податку при реалізації підакцизної групи товарів, маркованих марками акцизного податку;

- ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP «Про регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно касовий апарат не зазначений у ліцензії. В ході фактичної перевірки встановлено, що з 03.04.2024 по 27.05.2024 платником податків здійснено реалізацію алкогольних напоїв через реєстратор розрахункових операцій (фіскальний номер 4000843318), не внесений у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 22.06.2023 № 25240308202300814 на загальну суму 63 611,00 грн.

На підставі вказаного акту і матеріалів перевірки відповідачем за порушення виявлені під час фактичної перевірки були винесені податкові повідомлення- рішення від 17.06.2024:

№9555/Ж10/25-01-09-01-02 про застосування штрафних санкцій за порушення п. 38 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» на суму 127 222,00 грн;

№9596/ж10/25-01-07-05-01 про застосування штрафних санкцій за порушення п. 1,2ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на суму 4 860,00 грн;

№9597/ж10/25-01-07-05-01 про застосування штрафних санкцій за порушення п. 11ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на суму 5 100,00 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

При вирішенні даного спору суд виходить з такого нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до вимог частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI(далі -ПК України).

Підпунктом 19-1.4 пункту 19-1 статті 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків віноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки длявиконання платіжних операцій(крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно дозакону, наявністю торгових патентів;

У розумінні підпункту41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК Україниконтролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Приписамистатті 81 ПК Українипередбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Системно проаналізувавши вищенаведені положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги до змісту наказу про призначення фактичної перевірки сформульовані лише в абзаці третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 80 ПК України, нормативне регулювання передбачає окремі вимоги та різні підстави для проведення фактичних перевірок з різних питань, а саме: щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, фактичні перевірки можуть проводитися як з окремого питання, яке віднесено до кола питань, що є предметом даного виду перевірок, так і комплексно з усіх питань, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, але за обов`язкової наявності підстав, вказаних у підпунктах пункті 80.2 статті 80 ПК України.

Одним з ключових питаннями у цій справі є перевірка дотримання контролюючим органом процедури проведення фактичної перевірки.

Як слідує зі змісту наказу від 22.05.2024 № 627-п підставами для проведення перевірки були положення п.п. 191.1.4, п. 191.1, ст. 191 , п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.8, п.п 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1, ст. 75, п. 80.1, п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5, п. 80.2, п. 80.6, п. 80.8 ст.80, п. 82.3 ст. 82, п. 230.1 ст. 230, п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (зі змінами та доповненнями) Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Суд вважає за необхідне врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23, від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23. У цих постановах Верховний Суд сформулював висновки, які мають забезпечити єдиний підхід у правозастосуванні (підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у взаємозв`язку із статтею 81 ПК України) під час розгляду подібних спорів.

Так, у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 Верховний Суд зазначив, що аналіз підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК Україниз підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.

Отже, у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Верховний суд акцентував увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормахПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

У матеріалах справи є лист Державної податкової служби від 26.02.2024 №5079/7/99-00-07-04-02-07, який став підставою перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Отже у відповідача були юридичні та фактичні підстави для призначення та проведення фактичної перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

У постанові від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23 Верховний Суд підтримав усталену у судовій практиці позицію про те, що підпункт80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українивстановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері. Така особливість зазначеного підпункту зумовлює обов`язок контролюючого органу у наказі про призначення перевірки поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Україниповинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Україниповинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українистала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українимає це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК Українищодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінністатті 81 ПК Українине є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінністатті 81 ПК Українине є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 420/16308/22 (постанова від 21.06.2024).

Вирішуючи питання щодо достатності обсягу інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а саме зазначення у наказі підстави для проведення фактичної перевірки суд виходить з того, що у наказі від 22.05.2024 № 627-п підстава призначення перевірки сформульовані таким чином: «п.п. 191.1.4, п. 191.1, ст. 191 , п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.8, п.п 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1, ст. 75, п. 80.1, п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5, п. 80.2, п. 80.6, п. 80.8 ст.80, п. 82.3 ст. 82, п. 230.1 ст. 230, п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (зі змінами та доповненнями) Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI (із змінами та доповненнями)»

Тобто, у наказі поряд із посиланням на підпункту 80.2.5, пункту 80.2 статті 80 ПК України зазначено «ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (зі змінами та доповненнями) Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (із змінами та доповненнями)», що дає можливість ідентифікувати фактичну підставу для перевірки, оскільки таке посилання вказує на те, що підставою перевірки є контроль за дотриманням законодавство у визначеній сфері.

Отже суд дійшов висновку, що наказ від 22.05.2024 №627-п відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки за підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, і як наслідок, такий наказ є законним.

На підставі наказу від 22.05.2024 №627-п було проведено фактичну перевірку позивача та за результатом перевірки складений акт перевірки від 30.05.2024 №7516/Ж5/25-01-07-05-01.

Суд відхиляє доводи позивача, що за результатом перевірки був складений акт від 29.05.2024, а акт перевірки від 30.05.2024 №7516/Ж5/25-01-07-05-01 не складався, оскільки як встановлено з матеріалів справи фактична перевірки позивача була проведена 29.05.2024 та акт був зареєстрований в органах ДПС 30.05.2024 за №7516/Ж5/25-01-07-05-01.

Щодо скасування податкового повідомлення-рішення №9555/Ж10/25-01-09-01-02 від 17 червня 2024 року суд зазначає таке.

Під час перевірки було встановлено, що здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат з фіскальним номером 4000843318 не зареєстрований у додатку до ліцензії. Згідно баз даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій здійснювалась реалізація алкогольних напоїв у період з 03.04.2024 по 22.05.2024 на загальну суму 63611 грн.

На підставі вказаного акту і матеріалів перевірки відповідачем за порушення частини 38 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» було прийнято податкове повідомлення-рішення №9555/Ж10/25-01-09-01-02 від 17.06.2024, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 розд. 2 Податкового кодексу України і ч.2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 127222 грн.

Згідно із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за встановлене порушення ч.38 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; передбачена відповідальність: ч.2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», та наведений розрахунок 63611,00*2=127222,00 грн.

02.04.2024 позивач звернувся до податкового органу заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій, у якій зазначив про реєстрації стаціонарного ПРРО checkbox_2 локальний номер 2.

Позивач 03.04.2024 подав до податкового органу заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій, у якій зазначив про скасування реєстрації стаціонарного ПРРО фіскальний номер 4000523051.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481/95-ВР).

Відповідно достатті 15 Закону № 481/95-ВРу додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Враховуючи викладене, роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється виключно через електронний контрольно-касовий апарат, або книгу обліку розрахункових операцій, зазначений у ліцензії. У протилежному випадку, для суб`єктів господарювання настають негативні наслідки фінансового характеру у вигляді накладення на них штрафу, встановленогостаттею 17 Закону № 481/95-ВР.

Як вже встановлено судом позивач з 03.04.2024 по 22.05.2024 здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями через програмний РРО, зареєстрований в системі ДПС, але не зазначений у ліцензії.

Водночас відповідно до статті ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР)

електронний контрольно-касовий апарат - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У цьому Законі до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг);

програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб`єктом господарювання.

З аналізу вищенаведених правових положень вбачається, що поняття електронного контрольно-касового апарату та програмного реєстратора розрахункових операцій не є тотожними. При цьому, ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР передбачені штрафні санкції у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями саме через електронний контрольно-касовий апарат або книгу обліку розрахункових операцій.

Отже, враховуючи, що позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями через програмний реєстратор розрахункових операцій, а не через електронний контрольно-касовий апарат, суд погоджується з доводами позивача про неправомірне застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №9555/Ж10/25-01-09-01-02 від 17 червня 2024 року про застосування штрафних санкцій на суму 127 222,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №9596/ж10/25-01-07-05-01 від 17 червня 2024 року суд вказує на таке.

Актом фактичної перевірки встановлено, що в фіскальних чеках відсутній обов`язковий реквізит серія та номер марки акцизного податку при реалізації підакцизної групи товарів маркований марками акцизного податку, а саме: перший чек від 15.08.2023 об 19:36 було реалізовано коньяк України Коблево резерв 40 % 0,5 л по ціні 180,00 грн в чеку відсутній обов`язковий реквізит серія та номер марки акцизного податку. Аналогічні порушення без урахування першого чеку склало на загальну суму 3120,00 грн. Дане порушення підтверджено в системі СОД РРО.

На підставі вказаного акту і матеріалів перевірки відповідачем за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» було прийнято податкове повідомлення-рішення №9596/ж10/25-01-07-05-01 від 17.06.2024, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і п.1 ст. 17 Закону №265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 4860,00 грн.

Згідно із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за встановлене порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР; передбачена відповідальність: п.1 ст. 17 Закону №265/95-ВР, та наведений розрахунок 180,00 грн *100% = 180,00 грн; 3120,00 *150% = 4680,00 грн, усього 4860,00 грн.

Відповідно до визначень, наведених устатті 2 Закону №265/95-ВР:

- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цимЗаконом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1статті 3 Закону №265/95-ВРсуб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цимЗаконом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з п.1 ч.1ст.17 Закону №265/95-ВРза порушення вимог цьогоЗаконудо суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

За змістом розрахунків фінансових санкцій податкового повідомлення-рішення №9596/ж10/25-01-07-05-01 від 17.06.2024 вбачається, що позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених пунктами 1 та 2статті 3 Закону №265/95-ВР.

Відповідно достатті 8 Закону №265/95-ВРформа, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» від 21.01.2016 №13затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів; Порядок подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок); форму Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) та Інструкцію щодо його заповнення (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) (далі - Положення №13).

Наказом Міністерства фінансів України під 08.06.2021 №329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за №832/36454, набрав чинності 01 липня 2021 року) (далі - Наказ №329) розділ 11, III Положення №13 викладено у новій редакції.

Положення №13 у редакції Наказу №329 щодо форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Також пунктом 2 Наказу №329 установлено, що: до 01.10.2021 вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01.10.2021 реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно достатті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цьогонаказу.

Запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесенняпостановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №97змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2010 №1251, в частині обов`язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів було додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 року №74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв»затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01.05.2020.

У свою чергу марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №296та перебували в обігу з 01.07.2015, не мали штрих-коду та QR-коду.

Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01.05.2020 відповідно до положень абз.4,6 ч.4ст. 11 Закону №481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповіднимзакономзмінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів. Таким чином, на дату початку дії змін до Положення №13 у частині обов`язковою відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).

Обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.

Отже, відсутність у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку такого реквізиту, як цифрове значення штрихового коду товару, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2статті 3 Закону №265/95-ВР.

Видача покупцеві документу з відсутністю визначеного Положенням №13 реквізиту не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2статті 3 Закону №265/95-ВР.

Разом із тим, позивач у позовній заяві не заперечує наявності вказаного порушення щодо не зазначення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду товару, а в обгрунтування цієї позовної вимоги посилається лише на порушення процедури призначення перевірки.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що вищевказане порушення під час розгляду справи позивачем не спростоване, тому податкове повідомлення-рішення №9596/ж10/25-01-07-05-01 від 17.06.2024 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №9597/ж10/25-01-07-05-01 від 17 червня 2024 року суд вказує на таке.

Актом фактичної перевірки встановлено реалізацію підакцизної групи товарів, а саме: 15.05.2024 об 18:09 згідно фіскального чеку було реалізовано пиво ППБ 20 років 0,5 л по ціні 33,00 грн без зазначення в розрахункових документах коду УКТ ЗЕТ.

На підставі вказаного акту і матеріалів перевірки відповідачем за порушення пункт 11 статті 3 Закону №265/95-ВР було прийнято податкове повідомлення-рішення №9597/ж10/25-01-07-05-01 від 17.06.2024, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 розд. 2 Податкового кодексу України і п.7 ст. 17 Закону №265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 5100,00 грн.

Згідно із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за встановлене порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР; передбачена відповідальність: п.7 ст. 17 Закону №265/95-ВР, а саме: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості та наведений розрахунок 5100*1=5100,00 грн.

Відповідно до п.п.14.1.145 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, підакцизні товари (продукція) це товари за кодами згідно зУКТ ЗЕДна якіПодатковим кодексом Українивстановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п. п.215.1 статті 215 Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР установлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Позивачем не надано до суду жодного доказу на спростування зазначеного.

Суд відноситься критично до доводів позивача , що фіскальний чек від 15 травня 2024 року не може бути доказом реалізації підакцизного товару, з огляду на те, що останній міг бути виданий помилково та оцінює як намагання позивача уникнути відповідальності за вчинене порушення.

Відтак суд не знайшов підстав для скасування податкове повідомлення-рішення від 17.06.2024 №9597/ж10/25-01-07-05-01

Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з огляду на висновок суду про часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 1272,22 грн, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС України у Чернігівській області від 17 червня 2024 року №9555/Ж10/25-01-09-01-02 про застосування штрафних санкцій до ОСОБА_1 за порушення п. 38 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» на суму 127 222,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимогвідмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1272,22грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11,м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Повне судове рішення складено 03.10.2024.

Суддя Олена ЛУКАШОВА