Decision № 121933763, 27.09.2024, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 рокуСправа №160/20677/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

31.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з вимогами про:

- визнати дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37806243) по відмові у видачі моєму сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Дніпропетровська (на сьогодні місто Дніпро), ІДН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , нового паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ - протиправними;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ( вул. В. Липинського, 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37806243) оформити та видати моєму сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Дніпропетровська (на сьогодні місто Дніпро), ІДН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , новий паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, замість раніше виданого 19 січня 2024 року Відділом №4 у м. Дніпрі ГУДМС у Дніпропетровській області паспорта серії НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про зміну імені від 19 березня 2024 року серії НОМЕР_3 , виданого Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з метою заміни паспорту сину ОСОБА_2 у зв`язку із зміною імені по батькові, позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та до Відділу №4 у м. Дніпро ГУДМС у Дніпропетровській області із заявами про обмін та видачу паспорта у формі книжечки. Пояснив таке звернення наявністю у нього та його сина заперечень проти здійснення обліку його персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі через те, що це є прямим втручанням держави в особисте сімейне життя людини та порушенням її особистих немайнових прав, використання безконтактного електронного носія у бланку документа. Листом Відділу № 4 у м. Дніпро ГУДМС у Дніпропетровській області № Ф-26/6/1217-24 від 28.06.2024 було повідомлено, що паспорт у формі книжечки може бути видано на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Також листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № Ф-563/6/1201-24 від 28.06.2024 було повідомлено, що паспорт у формі книжечки може бути видано на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Позивач, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №806/3265/17, зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено йому у видачі паспорта у формі книжечки.

Ухвалою суду від 01.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

12.08.2024 до суду надійшов відзив Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що 28.06.2024 позивач в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області зі складеною у довільній формі заявою (вхідний реєстраційний № Ф-563/6/1201-24), в якій просив вирішити питання щодо оформлення та видачі його сину паспорта громадянина України саме у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ у позасудовому порядку оскільки його син 19.03.2024 отримав свідоцтво про зміну імені. До заяви було додано копію паспорта батька, копію РНОКПП батька, копія паспорта ОСОБА_2 , копія РНОКПП ОСОБА_2 ,копія свідоцтва про зміну імені, копія довідки про реєстрацію місця проживання, витяг з реєстру територіальної громади. Листом № Ф-563/6/1201-24 від 28.06.2024 на заяву позивача було надано відповідь, якою роз`яснено законодавчо визначений алгоритм дій щодо порядку оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, на яку посилається позивач, є індивідуальним актом та стосується прав або інтересів визначеної у судовому рішенні особи. Крім того, у вказаній зразковій справі суд зокрема, зазначив, що Підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14- річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. Пунктами 14 та 32 Порядку № 302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта. Отже, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року (справа №820/3327/16), від 29 листопада 2019 року у справі №260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі №240/575/20. Однак, всупереч наведеним вимогам, особа, яка повинна обміняти паспорт громадянина України, а саме ОСОБА_2 , не вчиняв визначених законодавством обов`язкових дій для цього, зокрема, не звернулася до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка з додатком необхідних документів.

23.08.2024 до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 , у якій позивач вважає доводи Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області необґрунтованими та просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28.06.2024 звернувся до Відділу №4 у м. Дніпро ГУДМС у Дніпропетровській області та до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із складеними у довільній формі заявами, в яких у зв`язку із зміною імені по батькові просив видати паспорт його сину у формі книжечки зразка 1994 року.

Як зазначено у відзиві, до заяви ОСОБА_1 додав копію паспорта батька, копію РНОКПП батька, копія паспорта ОСОБА_2 , копію РНОКПП ОСОБА_2 , копію свідоцтва про зміну імені, копію довідки про реєстрацію місця проживання, витяг з реєстру територіальної громади. Однак неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був документований паспортом громадянина України НОМЕР_2 . Отже, ОСОБА_2 повинен був звернутись до територіального підрозділу ДМС із заявою щодо обміну паспорта НОМЕР_2 у зв`язку із зміною імені по батькові і надати усі документи, визначені розділом ІV Тимчасового порядку. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не звертався із заявою щодо обміну його паспорта, натомість заява надійшла від його батька, без долучення усіх необхідних документів, в якій батько просив документувати його сина паспортом у формі книжечки.

09.07.2024 Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за вих..№Ф-563/6/1201-24/1201.4.3/9388-24 на вищезазначену заяву батька неповнолітнього було надано відповідь з роз`ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій щодо порядку оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, відповідно до норм чинного законодавства.

11.07.2024 Відділом № 4 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області за вих.. №Ф-26/6/1217-24/1217/9517-24 на вищезазначену заяву батька неповнолітнього було надано відповідь з роз`ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій щодо порядку оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, відповідно до норм чинного законодавства.

Вважаючи, що відповідачем було протиправно відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-IIIдокументом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.

Постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - Положення № 2503-XII), згідно з пунктами 2 та 3 якого, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Отже, зазначеним Положенням передбачено дві форми паспорта громадянина України, а саме у формі книжечки або картки.

Пунктами 13-14, 16-18 Положення № 2503-XII встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За видачу паспорта справляється державне мито.

Обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм.

Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.

Форма заяви, зазначеної у підпункті 1 пункті 13 Положення, була затвердженанаказом Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13.04.2012 «Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», а саме Додаток 1. Однак вказаний наказ втратив чинність на підставінаказуцього ж Міністерства від 01.03.2018 № 161. Іншого зразка форми заяви про видачу паспорта громадянина України, встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації пункту 13 Положення № 2503-XII на сьогодні немає.

З 06.12.2012 набрав чинностіЗакон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI(далі - Закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Частиною першоюстатті 4 Закону № 5492-VIвстановлено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цимЗакономінформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованихКонституцією Українисвободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цимЗакономдокументів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до частини першоїстатті 10 Закону № 5492-VIвнесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимогЗакону України «Про захист персональних даних». У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно зістаттею 13 Закону № 5492-VIдокументи, оформлення яких передбачається цимЗакономіз застосуванням засобів Реєстру (документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» від 14.07.2016 № 1474-VIII, який набрав чинності з 01.10.2016 (далі - Закон № 1474-VIII),статтю 13 Закону № 5492-VIдоповнено частиною третьою наступного змісту: «Паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.».

Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п`ятоюстатті 14 Закону № 5492-VIформа кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 21 Закону № 5492-VIпаспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Законом № 1474-VIIIдоповнено частину другустатті 21 Закону № 5492-VIта викладено в такій редакції: «Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»

На виконання положень частини другої статті15та абзацу другого частини другої статті21 Закону № 5492-VIКабінет Міністрів України прийняв Постанову № 302 (тут її положення суд застосовує у редакції, викладеній згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

За змістом пункту 2 вказаної Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цієюпостановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженогоПостановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII;

- з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цієюпостановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цієюпостановою.

Пунктом 3 Постанови встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цієюпостановою, з 01.11.2016 припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цієюпостановою.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302(далі - Порядок № 302), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 вказаного Порядку обмін паспорта здійснюється у разі, зокрема, непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія).

Підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктами 14 та 32 Порядку № 302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.

Пунктом 131 Порядку 302 визначено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 1474-VIIIдо приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьомуЗакону, якщо інше не передбачено цим Законом. Поряд із тим, за пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 1474-VIII, Кабінет Міністрів України зобов`язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності цимЗакономпривести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

У межах встановленогоЗаконом № 1474-VIIIстроку уряд прийняв постанову від 26.10.2016 № 745, якою вніс відповідні зміни до Постанови № 302 (положення цієїПостанови(у новій редакції) наведено).

Постанова № 745 набрала чинності з 01.11.2016, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

На підставі Положення № 2503-XII (у редакціїПостанови Верховної Ради України від 02.09.1993 № 3423-ХІІ)Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.1994 № 353(далі - Постанова № 353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України. Цюпостановуз прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 185 «Деякі питання виконання Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визнано такою, що втратила чинність.

Однак постановою від 12.06.2013 № 415 Уряд зупинив дію постанови від 13.03.2013 № 185, відновивши дію Постанови № 353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразка 1994 року).

Крім того, на виконання абзацу п`ятого пункту 3 Порядку № 302,постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302», Положення № 2503-XII розроблено Тимчасовий порядок, який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку (затвердженийнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, далі - Тимчасовий порядок № 456).

Пунктами 1, 2 розділу IV Тимчасового порядку № 456 встановлено, що обмін паспорта здійснюється в разі, зокрема, непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа. Для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Частиною сьомоюстатті 16 Закону № 5492-VIвстановлено, що уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цимЗаконом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.

Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

За обставин цієї справи ОСОБА_1 в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернувся до Відділу №4 у м. Дніпро ГУДМС у Дніпропетровській області та до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявами про видачу паспорта у зв`язку із зміною імені по батькові. Проте заяви-анкети подавались саме батьком неповнолітнього, а не ОСОБА_2 .

Верховний Суд, аналізуючи наведені норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, неодноразово вказував, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалася і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим (постанови від 07.11.2018 у справі № 820/3327/16, від 29.11.2019 у справі № 260/1414/18, від 21.08.2020 у справі № 260/99/19, від 10.12.2020 у справі № 240/575/20, від 08.06.2023 у справі № 380/5977/21).

Так, реалізація волевиявлення особи на обмін паспорта, здійснювалася і здійснюється шляхом подання заяви до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема, паспорта, що підлягає обміну; двох фотокарток розміром 35х45 мм; документів, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну.

З наведеного слідує, що прийняттю компетентним органом рішення про оформлення особі паспорта громадянина України передує звернення заявника із заявою відповідного змісту та необхідним пакетом документів, перевірка на повноту та відповідність оформлення яких вимогам законодавства України здійснюється працівником цього органу.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 , не звертався до відповідача із заявою, сформованою відповідно до вимог Положення № 2503-XII, та з доданим до неї обов`язковим переліком документів, що є передумовою для розгляду питання про оформлення та видачу паспорта громадянина України встановленого зразка.

Зміст поданої позивачем заяви свідчить, що ОСОБА_1 діяв в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та просив про видачу паспорта його сину у зв`язку із зміною імені по батькові у формі книжечки зразка 1994 року.

Варто також зауважити, що у позовній заяві позивач не стверджує, що заяви-анкети від 28.06.2024 були подані саме його сином, як того вимагають приписи Положення № 2503-XII, і матеріали справи не містять доказів на підтвердження цієї обставини.

Розгляд заяви позивача з роз`ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій, необхідних для отримання паспорта громадянина України, не є порушенням його прав з боку відповідача.

Визначений позивачем у позовній заяві спосіб захисту його порушеного права не може бути застосований судом при вирішенні спірних правовідносин, позаяк недотримання позивачем вимог в частині подання необхідного переліку документів для оформлення паспорта унеможливлює прийняття рішення уповноваженим суб`єктом про його оформлення та суперечить процедурі, визначеній Положенням № 2503-XII.

Оскільки позивачем не дотримано процедури звернення для оформлення паспорта та не надано необхідних для цього документів, суд дійшов висновку, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності при розгляді його заяви.

Щодо посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, суд зазначає, що дана справа не відповідає ознакам зразкової.

Так, у зразковій справі № 806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду вказала на ознаки цієї типової справи:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ.

Водночас у цій справі відповідач не приймав рішення про відмову позивачу у видачі паспорту у вигляді книжечки, в тому числі з підстав ненадання особою згоди на обробку персональних даних.

При цьому, позивач у справі № 806/3265/17, на відміну від цієї справи, звертався до уповноваженого суб`єкта із повним переліком документів, які необхідні для оформлення паспорта у формі книжечки.

Заява позивача у цій справі про обмін паспорта не містить відомостей щодо саме обміну старого паспорту на новий паспорт. Посилання на такі обставини містяться лише у позовній заяві.

Відповідно до частини 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 280/5678/22.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.3793933095.1 від 31.07.2024.

У зв`язку з відмовою задоволенні позовних вимог розподіл понесених позивачем судових витрат відповідно достатті 139 КАС Українисудом не здійснюється.

Керуючись ст. 2,9,77,90,243-246,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез