Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 627/985/24
26.09.2024
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.09.2024 рокус-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши справу про військове адміністративне правопорушення, що надійшла з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бовшів Івано-Франківської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу на посаді механіка відділення зварювальних робіт взводу спеціальних робіт ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальону, сержанта військової частини НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення-
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії А 4935 №438/24 від 13.07.2024, 12 липня 2024 року о 20 год 30 хв в населеному пункті АДРЕСА_2 заступником командира ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки майором ОСОБА_2 був виявлений сержант ОСОБА_1 у стані з ознаками алкогольного сп`яніння (характерний запах з ротової порожнини, почервоніння очей).
В подальшому, ОСОБА_1 було доставлено до КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» та проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння. Згідно висновку результатів медичного огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №56 від 12.07.2024, встановлено, що ОСОБА_1 станом на 22 год. 30 хв. перебував у стані алкогольного сп`яніння. Результат огляду - 1,1 % проміле.
Таким чином,сержант ОСОБА_1 порушив вимоги ст.49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України під час дії особливого періоду.
На підставі викладеного, сержант ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 та виконував обов`язки військової служби у нетверезому стані, в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, але в матеріалах справи знаходиться заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена також на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення:
- протоколом про військове адміністративне правопорушення А4935 №438/24, передбачене ч. 3 ст.172-20КУпАП від 13.08.2024;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №56 від 12 липня 2024 КНП «Краснокутська ЦРЛ», згідно якого сержант ОСОБА_1 дійсно знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Результат огляду 1.1 проміле;
- копією військового квитка серія НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 ,
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 01 лютого 2024 року призначений механіком відділення зварювальних робіт взводу спеціальних робіт ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальону та зарахований до списків особового складу на всі види забезпечення і вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.
Згідно ст.1 розділу I Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан.
Надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-20 КУпАП, а саме: виконання обов`язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі статтею 34 КУпАП щире розкаяння винного, судом визнається обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Санкція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.
Згідно ч. 1ст. 32-1 КУпАП, арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Так, відповідно до наданих суду документів ОСОБА_1 проходить військову службу, тобто сплатити штраф має можливість. Тому суд, враховуючи ці обставини, вважає за доцільне призначити стягнення у вигляді штрафу.
Щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті, в даному випадку суд вважає, що дане адміністративне стягнення буде не співрозмірним та занадто суворим відносно останнього.
Положеннями ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір`у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Проте, військовослужбовці звільняються від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,35,172-20,251,280,283-285,287,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., який зарахувати за наступними реквізитами: Отримувач ГУК Харків обл/СТГ Краснокут/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA778999980314030542000020613, Код класифікації доходів бюджету 21081100.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя В. А. Каліберда
The court decision No. 121889784, Krasnokutsk District Court of Kharkiv Oblast was adopted on 26.09.2024. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 627/985/24. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: