Court ruling № 12187849, 17.09.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17.09.10№ 05-5- 12 / 12654 Суддя , розглянувши

позовну заяву Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Сіфуд"

про стягнення 8334,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини з підстав викладених нижче.

Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставляння печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте, додані до позовної заяви вих. №КН-166/10 COJ від 08.09.10 р., копії доказів не відповідають зазначеним вище вимогам.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

Згідно ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України. Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховуються в доходи Державного бюджету України на рахунки, відкриті на ім’я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200 та символом звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

"Призначення платежу" в пл. дор. №1264-20 від 06.08.10 та №1380-3 від 06.09.10 р., доданих до позовної заяви не відповідає зазначеним вище вимогам.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Додані до позовної заяви платіжні доручення №1264-20 від 06.08.10 та №1380-3 від 06.09.10 р., оформлені з порушенням вимог вище вказаної Інструкції, а тому не можуть бути сприйняті судом як належні докази.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з листом Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві №1021-4/л від 23.06.2010 р. з 23.06.2010 р. Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а саме при подачі позову до Господарського суду міста Києва судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу повинні сплачуватись платниками та зараховуватись до Державного бюджету України за такими реквізитами:

код –22050003;

рахунок –31218264700001;

одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві;

код ЄДРПОУ –24262621;

банк одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві;

МФО –820019.

Проте з платіжного доручення № 1264-19 від 06.08.2010 р., доданого до позовної заяви як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вбачається, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за іншими реквізитами, а саме Отримувач –РВДК Святошинського р-ну.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Додане до позовної заяви платіжне доручення №1264-19 від 06.08.10, оформлене з порушенням вимог вище вказаної Інструкції, а тому не може бути сприйняте судом як належний доказ.

Керуючись п.п. 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення допущених порушень, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом.

Суддя                                                                                           Л.В. Прокопенко