Decision № 12181639, 28.09.2010, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2010 р. Справа № 12/020-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:                    судді Дьоміної С.Ю.

секретар:                    Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом                     приватного підприємства “Ява”

до           товариства з обмеженою відповідальністю “Ікар-С”

про           стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Демченко М.В.- представник (довіреність від 13.09.2010р.);

від відповідача: не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

          31 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного підприємства “Ява” (далі –позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю “ Ікар-С ” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 9 594,69 грн.

          В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору № 01-09/07-10Б від 09.07.2009 року (далі –договір), згідно з яким позивач прийняв на себе зобов’язання продати, а відповідач зобов’язувався купити автомобільний бензин марки А-76, А-80, А-92, А-95 та дизельне паливо (далі - товар).

          Позивач передав відповідачу товар згідно з видатковими накладними № ЯВ-0000646 від 10.07.2009 року та № ЯВ-0000659 від 15.07.2009 року на суму 78263,07 грн.

          Відповідач оплатив зазначений товар частково, а саме в розмірі 69800,00 грн.

          Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 8463,07 грн. основного боргу та 1131,62 грн. пені.

          Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2010 року, справу призначено до розгляду 15 вересня 2010 року.

          15 вересня 2010 року відповідач у судове засідання не з’явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, розгляд справи відкладено на 28 вересня 2010 року.

          24 вересня 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: вул. Горького, 42-А, м. Бориспіль, Київська область, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

          27 вересня 2010 року на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог. У зв’язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості у розмірі 3463,07 грн., позивач просив стягнути з відповідача 5000 грн. основного боргу та 1131,62 грн. пені.

          28 вересня 2010 року в судовому засіданні представник позивача уточнила, що у заяві про зменшення позовних вимог припустилася технічної помилки, просила стягнути з відповідача крім основного боргу у розмірі 5000 грн. та пені у розмірі 1131,62 грн., 102,00 грн. витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

          09 липня 2009 року між приватним підприємством “Ява” (далі –продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Ікар-С” (далі - покупець) був укладений договір № 01-09/07-10Б (далі - договір), відповідно до якого продавець (далі –позивач) зобов’язувався продати, а покупець (далі –відповідач) купити на умовах франко-ємкості з завантаженням до транспортного засобу відповідача автомобільний бензин марки А-76, А-80, А-92, А-95 та дизельне паливо (далі - товар).

          П. 2.1. договору закріплено, що ціна за товар, його кількість та асортимент узгоджуються сторонами по кожній партії товару та фіксуються у рахунку-фактурі, що надається позивачем.

          Згідно з п. 3.1. договору, оплата здійснюється відповідачем протягом 1 (одного) банківського дня після надання рахунку-фактури на партію товару, поставленого позивачем.

          Відповідно до п. 3.2. договору, підставою для здійснення оплати відповідачем є рахунок-фактура, надана позивачем.

          Позивачем були надані рахунки-фактури № ЯВ-0000664 від 09.07.09р. та № ЯВ-0000674 від 14.07.09р.

          Відповідач прийняв товар на суму 78 263,07 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЯВ-0000659 від 15.07.09р. та № ЯВ0000646 від 10.07.09р., проте оплатив його частково, у сумі 69800,00 грн.

          З метою досудового врегулювання спору, 02 квітня 2010 року позивач направив відповідачу претензію №02-10/Пв, у якій просив сплатити заборгованість у розмірі 8463,07 грн.

          Відповіді на зазначену претензію або доказів сплати відповідачем заборгованості, позивачем не отримано.

          31 серпня 2010 року позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 8463,07 грн., пеню у розмірі 1131,62 грн. та судові витрати у розмірі 338,00 грн.

          У зв’язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, а саме 3463,07 грн., розмір позовних вимог був зменшений позивачем.

          28 вересня 2010 року в судовому засіданні представник позивача просила стягнути з відповідача основний борг у розмірі 5000 грн., пеню у розмірі 1131,62 грн., 102,00 грн. витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема, з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача боргу у розмірі 5000 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

          Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1131,62 грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

          Згідно з п. 5.2. договору, у разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої протягом періоду, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

          Беручи до уваги наступні періоди та розміри заборгованості:

11.07.09р. - 14.07.09р. (4 дні прострочення) у розмірі 34016,95 грн.;

15.07.09р. (1 день прострочення) у розмірі 21016,95 грн.;

16.07.09р. (1 день прострочення) у розмірі 65263,07 грн.;

17.07.09р. (1 день прострочення) у розмірі 60263,07 грн.;

18.07.09р. - 22.07.09р. (5 днів прострочення) у розмірі 55263,07 грн.;

23.07.09р. - 24.07.09р. (2 дні прострочення) у розмірі 49263,07 грн.;

25.07.09р. - 31.07.09р. (7 днів прострочення) у розмірі 41263,07 грн.;

01.08.09р. - 11.08.09р. (11 днів прострочення) у розмірі 26463,07 грн., а також те, що облікова ставка Національного Банку України у цей період становила 11,0% (Постанова НБУ № 343 від 12.06.09р.), то пеня за період прострочення з 11.07.2009 року по 11.08.2009 року становить 745,82 грн.

          Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

          Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.          

          Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства “Ява” до товариства з обмеженою відповідальністю “Ікар-С” про стягнення заборгованості задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ікар-С»(вул. Горького, 42 а, м. Бориспіль, Київська обл., 08300, ідентифікаційний код 33587082) на користь приватного підприємства «Ява»(вул. Ізюмська, 5, м. Київ, 03039, ідентифікаційний код 21522151) 5000,00 грн. (п’ять тисяч грн. 00 коп.) основного боргу; пеню у розмірі 745,82 грн.(сімсот сорок п’ять грн. 82 коп.); 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 221,15 грн. (двісті двадцять одна грн. 15 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя                                                                       С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 31.09.2010 року.