Court ruling № 121482439, 09.09.2024, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 201/7677/23

Провадження № 2-ві/201/23/24

УХВАЛА

09 вересня 2024 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача - адвоката Трушева Олександра Петровича про відвід судді Наумової О.С. під час розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ від 30 червня 2023 року дана справа була розподілена на суддю Наумову О.С.

05 вересня 2024 року від представника відповідача - адвоката Трушева Олександра Петровича надійшла заява про відвід судді, обґрунтована тим, в обґрунтування заявленого посилається, зокрема, на те, що 02 вересня 2024 відповідачу від представника AT «КБ «Приватбанк» стало відоме про те, що перед судовим засіданням, яке відбулося 05 червня 2024 до судді Наумової О.С. приходив представник AT КБ «Приватбанк» та чинив тиск на суддю, провівши розмову про те, як «потрібно» розглядати дану справу, та які «наслідки» чекають суддю у разі недотримання вказівок AT КБ «Приватбанк».

Після цього, 05 червня 2024 в судове засідання прибув представник AT КБ «Приватбанк» в якості вільного слухача для здійснення відеофіксації судового процесу з метою підсилення тиску на суддю.

З 05 червня 2024 суддя Наумова О.С. «дивним чином» почала відмовляти у всіх клопотаннях, які заявлялися представником відповідача.

Так, 05 червня 2024 суддя відмовила в задоволенні клопотання про об`єднання в одне провадження даної судової справи та справи №201/16387/16. Водночас, дане питання відповідно до ч. 8 ст. 188 ЦПК України мав вирішувати суддя який раніше відкрив провадження у справі, а саме - Федоріщев С.С . Тобто, раніше у таких випадках суддя, дотримуючись приписів ч. 8 ст. 188 ЦПК України, передавала справу разом з клопотанням про об`єднання в провадження судді, який раніше відкрив провадження у справі, для вирішення питання про об`єднання (ухвала судді Наумової О.С. від 14 лютого 2024 по справі 201/9230/23), а зараз відмовляється це робити.

28 червня 2024 суддя Наумова О.С. відмовила відповідачу у призначенні судово- економічної експертизи, поклавши в мотивувальну частину доводи AT КБ «Приватбанк» про те, що відповідач не може ставити питання експерту з урахуванням судової практики Верховного Суду.

У той же час, досліджуючи клопотання про призначення експертизи у судовому засіданні 24 квітня 2024, суддя зазначала представнику AT КБ «Приватбанк» про те, що кожна сторона вправі поставити експерту свої питання і якщо банку «не подобаються» питання відповідача, то банк може запропонувати свої питання.

Тобто, є досить очевидним те, що після здійсненого тиску представником банку на суддю - остання змінила думку і щодо питання призначення експертизи.

Крім того, 30 січня 2017 суддя Наумова О.С. ухвалила заочне рішення по справі №201/16387/16, яким задовольнила позовні вимоги AT «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмети іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №DNHLGB00000791 від 12 жовтня 2017.

18 червня 2018 року вищезазначене заочне рішення судді Наумової О.С. скасовано.

27 червня 2024 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по справі №201/16387/16 ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог AT КБ «Приватбанк» в повному обсязі.

У даній справі AT КБ «Приватбанк» подано позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №DNHLGB00000791 від 12 жовтня 2017, в якому зазначена аналогічна сума заборгованості у розмірі 6 400 216,04 доларів США.

Тобто, у справі №201/16387/16, в якій аналогічні обставини спору, підстави позову та докази, іншій склад суду скасував заочне рішення судді Наумової О.С. та прийшов до висновку про те, що немає підстав для задоволення позову банку.

Таким чином, суддя Наумова О.С. вже розглядала аналогічний спір між тими самими сторонами та прийняли рішення по суті спору, а тому - існують об`єктивні сумніви щодо її неупередженості та об`єктивності судді.

Вважав, що не вчинення суддею активних дій щодо повідомлення про втручання в її діяльність, як судді, з боку представника AT КБ «Приватбанк» у будь-які формі (прохання, вимога, вказівка, тощо) з метою схилення судді до прийняття рішення на користь банку - викликає у відповідача обґрунтовані сумніви у об`єктивності та неупередженості судді. Дії судді Наумової О.С. та процесуальні рішення свідчать про те, що вона прямо чи побічно заінтересована в результатах розгляду даної справи на користь AT КБ «Приватбанк», а тому підлягає відводу від розгляду зазначеної справи.

Ухвалою судді від 06 вересня 2024 року визнано необґрунтованим заявлений відвід, справу передано до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 06 вересня 2024 року заява про відвід судді у вказаній справі передана для розгляду судді Демидовій С.О.

У відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Судом не встановлено підстав для виклику сторін, а тому ухвала постановлена без їх участі.

Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід, за ч.3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч.4 даної статті.

Так, відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали заяви, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Так, згідно з вимогами ч. 2, ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36-37 ЦПК України є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Пряма чи опосередкована (побічна) заінтересованість у результаті розгляду справи як підстава для відводу може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість має місце, якщо від результату вирішення спору у судді виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.

За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

При цьому суд вважає, що наявність об`єктивного критерію має визначатися виходячи з об`єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.

Доводи, на які посилається представник відповідача у своїй заяві про відвід судді не містять в собі будь-яких відомостей щодо можливої упередженості судді під час розгляду справи, не ставлять під сумнів її об`єктивність, а також не вказують на будь-які інші обставини передбачені законом для її відводу. Зазначені представником відповідача відомості не містять у собі підстав, які б дали підстави ставити під сумнів неупередженість судді. Крім того, підстави для відводу головуючого судді, про які зазначено у заяві, фактично зводяться до того, що суддя вже слухала справу між тими самим сторонами, а також свідчать про не згоду з процесуальними рішеннями, нічим не підтверджені сумніви та припущення не можуть бути покладені в основу задоволення відводу.

Ураховуючи вищенаведені вимоги закону, слід дійти до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про відвід судді Наумової О.С.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, 39 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Трушева Олександра Петровича про відвід судді Наумової О.С. під час розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Цивільну справу повернути для продовження її розгляду у тому ж складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Роз`яснити, що заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.О. Демидова