Decision № 121223909, 27.08.2024, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2024 року Справа№200/4108/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді- Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.05.2024 року №057350007802 та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.05.2024 №057350007802 та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було отримано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач) № 057350007802 від 10.05.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на свою заяву про призначення пенсії, яка подавалася через портал ПФУ 02.05.2024 року. Позивач зазначив, що відповідач свою відмову обґрунтовує наступним: «Страховий стаж особи становить 38 років 8 місяців 20 днів (провідні професії (20) 17 років 12 днів; постанова №202 (25) 23 роки 11 місяців 17 днів). Відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку». Також відповідачем не зараховано до підземного пільгового стажу за списком №1 «шахтарі» період з 05.04.2004 по 21.04.2004 року згідно довідки ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» №1/92 від 26.01.2024 де позивач під час виробничого навчання працював по професії гірник підземний повний робочий день підземно та отримував тарифну ставку гірника підземного. Позивач зазначив, що до його роботи на провідних професіях з повним робочим днем в шахті, відповідачем не застосовано додатково 3 місяці за кожний відпрацьований рік на провідній професії з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач закцентував свою увагу на тому, що на момент звернення із заявою на призначення пенсії він досяг відповідного стажу на підземних роботах де безпосередньо був зайнятий повний робочий день згідно вимог ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та мав право на призначення пенсії за віком незалежно від пенсійного віку. За таких обставин позивач вважає, що порушено його право на вихід на пенсію, а рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято відповідачем з порушенням закону та перевищенням повноважень, є протиправним і порушує принципи рівності та гарантування прав і законних інтересів громадянина, об`єктивності та неупередженості суб`єкта владних повноважень.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне, що позивач звернувся 02.05.2024 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та пакетом документів. При цьому, за принципом екстериторіальності заяву від 02.05.2024 було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 057350007802 від 10.05.2024. Відповідач зауважив, що за результатами розгляду заяви позивача від 02.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Головним управлінням прийнято рішення від 10.05.2024 №057350007802 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. При обчисленні пенсії враховано страховий стаж 38 років 8 місяців 20 днів, в тому числі пільговий стаж 23 роки 11 місяців 17 днів: (провідні професії (20) 17 років 12 днів, а з урахуванням коефіцієнту 1,3 по провідним професіям згідно Роз`яснення № 8 від 20.01.1992 Міністерства соціального забезпечення 21 рік 3 місяці 16 днів; постанова №202 (25) 02 роки 7 місяців 14 днів та навчання за фахом 17 днів. Таким чином, відмовне рішення від 10.05.2024 № 057350007802 винесене згідно чинного законодавства. Відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до нього в повному обсязі.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив наступне, що у формі РС право та самому рішенні про відмову відповідачем невірно обраховано пільговий стаж, а саме: не зараховано до пільгового (підземного) стажу за списком №1 «шахтарі» період з 05.04.2004 по 21.04.2004 року згідно довідки ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» №1/92 від 26.01.2024 де він під час виробничого навчання працював по професії гірник підземний повний робочий день підземно та отримував тарифну ставку гірника підземного; не застосовано кратності 1.25 по провідний професії прохідник підземний з повним робочим днем на підземних роботах (відповідачем застосовано кратність 1 замість 1,25 по провідним професіям) та не проведення взаємного зарахування пільгового стажу- у Формі РС право до рішення - зазначена кратність 1. Позивач наголосив на тому, що він працював: з 12.12.2006 по 25.01.2021 року прохідник підземний, повний робочий день на підземних роботах; з 26.01.2021 по 01.05.2024 року прохідник підземний, повний робочий день на підземних роботах. Тільки на провідних професіях відпрацьовано 17 років 4 місяці 20 днів + 2 роки 7 місяців 15 днів (гірник підземний), за провідні професії не додано по 3 місяці за кожний повний рік роботи, таким чином відповідач невірно здійснив обрахунок пільгового стажу у формі РС право, чим порушив його права та законодавство України. Позивач зазначив, що позовні вимоги викладені в позовній заяві повністю підтверджує, відзив на позовну заяву відхиляє та не визнає. Просить суд задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність реєстрації кабінету електронного суду у позивача та відповідача із відповідною відміткою в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено 25.06.2024.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України про що свідчить наявна копія в матеріалах справи паспорту серії НОМЕР_2 виданим Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області від 01.03.2002 року.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ЄДРПОУ: 13967927) в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, 02.05.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах засобами вебпорталу ПФУ, що підтверджується спірним рішенням про відмову прийнятим відповідачем від 10.05.2024 року, копією заяви про призначення пенсії та не заперечується сторонами по справі.

За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, що підтверджується позовною заявою, відзивом на позовну заяву та насамперед рішенням №057350007802 від 10.05.2024.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рішення про відмову в призначенні пенсії, прийнятому відповідачем від 10.05.2024 №057350007802, в якому зазначене наступне: відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 02.05.2024. Вік заявника 38 років. Згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, свинцю, руди та інших корисних копалин на будівництві шахт і рудників та металургії за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові агломератники, вальцювальники гарячого прокату, поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Страховий стаж особи становить 38 років 8 місяців 20 днів (провідні професії (20) 17 років 12 днів; постанова №202 (25) 23 роки 11 місяців 17 днів). Відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Працює.

Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №057350007802 від 10.05.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 02.05.2024 ОСОБА_1 відповідно до ч.3 та ч.5 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.14 Закону № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі «підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах раніше не врахованого періоду роботи з 05.04.2004 по 21.04.2004 року по професії гірник підземний, а також до періодів роботи на провідних професіях з 12.12.2006 по 25.01.2021 року прохідник підземний, повний робочий день на підземних роботах, з 26.01.2021 по 01.05.2024 року прохідник підземний, повний робочий день на підземних роботах підземний стаж зарахувати із збільшеною кратністю 1.25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці) та провести взаємне зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію на більш пільгових умовах відповідно ч.5 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.

Відповідно до положень абз. 1 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з приписами абз. 3 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст.114 Закону № 1058-IV.

З оскаржуваного рішення №057350007802 від 10.05.2024 року, вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах стала відсутність у нього на момент звернення передбаченого ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV пільгового стажу на підземних роботах 25 років.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне зазначити підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що передбачені відповідно до приписів ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком від 02.05.2024 року було розглянуто її та надано оцінку з урахуванням саме приписів ч.3 ст.114 ЗУ №1058-ІV, при цьому відмовлено у зв`язку з відсутністю у позивача пільгового стажу 25 років, оскільки за підрахунком відповідача, позивач мав тільки 23 роки 11 місяців 17 днів.

Позивач звертаючись до суду просив зобов`язати відповідача зарахувати до його підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі «підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах раніше не врахований період роботи з 05.04.2004 по 21.04.2004 року по професії гірник підземний.

Судом встановлено, що відповідачем у його прийнятому спірному рішенні від 10.05.2024 взагалі не зазначено про не зараховані періоди роботи або навчання позивача.

З наявної в матеріалах справи копії довідки форми РС-право станом на 02.05.2024 року, судом встановлено, що дійсно відповідачем не було зараховано до пільгового стажу позивача період з 05.04.2004 по 21.04.2004 року, а було зараховано тільки до його загального страхового стажу із позначкою «навчання за фахом».

З цього приводу суд зазначає наступне.

18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Судом установлено, що посади, на яких працював позивач у спірні періоди, віднесені до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у вказані періоди роботи позивача (постанови Кабінету Міністрів України: від 16.01.2003 року № 36 та від 24.06.2016 року № 461).

31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202).

До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 так само включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст.62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , судом встановлена наступна трудова його діяльність у спірні періоди:

- з 15.01.2004 по 13.02.2004 року ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта «Добропільська»: прийнятий учнем гірника поверхні на ДП Р-2, номер запису 1 в трудовій книжці;

- 14.02.2004 року присвоєний 3 розряд гірника поверхні, номер запису 2 в трудовій книжці;

- з 15.03.2004 по 23.04.2004 року навчався на курсах з відривом від роботи при УКК ДХК ДВ за професією «гірник підземний», номер запису 3 в трудовій книжці;

- 27.04.2004 року присвоєний 2 розряд гірника підземного з повним робочим днем у шахті, номер запису 4 в трудовій книжці.

Інші записи в трудовій книжці після 21.04.2004 року не є спірними відповідно до заявлених позовних вимог позивача.

Позивач у своїй позовній заяві щодо спірного періоду навчання зазначив наступне: - «Відповідачем не зараховано до пільгового підземного стажу за списком №1 «шахтарі» період з 05.04.2004 р. по 21.04.2004 р. згідно довідки ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» №1/92 від 26.01.2024 р. яка надавалася до заяви на призначення пенсії - де зазначено, що я під час виробничого навчання працював по професії гірник підземний повний робочий день підземно та отримував тарифну ставку гірника підземного. Довідка підтверджує фактичні умови праці «підземно», а також Довідка про підземні спуски від 11.03.2024 р. №1/302 ТОВ «ДТЕК Добропілля вугілля» та є підтвердженням застосування ч.3 статті 114 Закону, а саме: «Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах». Докази: довідка ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» №1/92 від 26.01.2024 р., Довідка про спуски від 11.03.2024 р. №1/302 ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Суд розглянувши вищезазначені довідки надані позивачем в якості доказів, зазначає наступне.

Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній надана ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 26.01.2024 №1/91, в якій зазначено, що позивач працював повний робочий день на підземних роботах з важкими та шкідливими умовами праці на виробництві по видобутку вугілля на ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля», зокрема у період з 14.02.2004 по 26.04.2004 року (спірний період з 05.04.2004 по 21.04.2004 року) виконував гірничі роботи за професією гірник поверхні, дільниця ПР-2, наказ №30к від 14.02.2004.

Відповідно до довідки ТОВ «Добропіллявугілля» від 26.01.2024 року №1/92, в якій зазначено, що позивач під час виробничого навчання на шахті «Добропільська» з професії гірник підземний працював повний робочий день підземно з 05.04.2004 по 21.04.2004 року та отримував тарифну ставку гірника підземного.

Відповідно до довідки про спуски наданої ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 11.03.2024 року №1/302, в якій зазначено, що позивач на дільниці ПР-2 працював на посаді гірника підземного з 05.04.2004 по 21.04.2004 року з повним робочим днем у шахті із наявністю 11 спусків. Відповідно до примітки, ця довідка видана на підставі табелів спусків у шахту по контрольному табелю.

Також судом з наявної в матеріалах справи копії довідки форми ОК-5 Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування сформованої по позивачу було встановлено, що у 2004 році позивачем виконувалися роботи за кодом для обліку спецстажу ЗП3013А1.

Відповідно до постанови Правління ПФУ від 10.06.2004 № 7-6 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», яким затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено, що:

- код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 - це код для застрахованих осіб, які є працівниками, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Суд також зауважує, що відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05.11.1993 № 02-82орг, відповідно до якого - періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до записів зазначених в трудовій книжці, якими підтверджується, що позивач у період з 15.03.2004 по 23.04.2004 року навчався на курсах з відривом від роботи при УКК ДХК ДВ за професією «гірник підземний», довідками ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» №1/92 від 26.01.2024 року підтверджується, що позивач під час виробничого навчання на шахті «Добропільська» з професії гірник підземний працював повний робочий день підземно з 05.04.2004 по 21.04.2004 та отримував тарифну ставку гірника підземного; довідкою цього ж підприємства №1/302 від 11.03.2024 року підтверджується кількість спусків позивача у шахту на дільниці ПР-2, з урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати до його підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі «підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах періоду роботи з 05.04.2004 по 21.04.2004 року по професії гірник підземний підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача, в частині зобов`язання відповідача зарахувати підземний стаж із збільшеною кратністю 1.25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці) до періодів роботи на провідних професіях з 12.12.2006 по 25.01.2021 року прохідник підземний, повний робочий день на підземних роботах, з 26.01.2021 по 01.05.2024 року прохідник підземний, повний робочий день на підземних роботах та провести взаємне зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію на більш пільгових умовах відповідно частини п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» прохідники є робітниками провідної професії на підземних роботах, зайнятість працівників провідних професій на підземних роботах надає право на призначення пенсії на більш пільгових умовах ніж занятість працівників інших професій на підземних гірничих роботах.

Частиною 5 ст.114 Закону України №1058-ІV встановлено можливість взаємного зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення № 8 від 20.01.1992 встановлено можливість врахування кожного повного року роботи гірничим очисного забою за один рік - 3 місяці до пільгового підземного стажу.

Під час вирішення судом можливості врахування органом пенсійного фонду роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд виходить із такого.

Згідно з п.5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII».

Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз`яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною.

02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз`яснення № 8.

Отже, на час трудової діяльності позивача і на цей час діє як Роз`яснення №8, так і Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього, зокрема:

кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці.

Слід зазначити, що посилання у Роз`ясненні № 8 на ст. 14 Закону № 1788-ХІІ доцільно застосовувати і при призначенні пенсії, переведенні з одного виду пенсії на інший за ст.114 Закону № 1058-ІV, оскільки зміст цих статей є тотожним. При цьому за ст. 11 Закону № 1788-ХІІ до відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов`язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом, а п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV передбачає, що положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд не бачить суперечності між Роз`ясненням № 8 і положеннями Закону № 1058-ІV, оскільки відповідне роз`яснення не визначає: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ст. 4 Закону № 1058-ІV), натомість регулює правила розрахунку кратності пільгового стажу, що за правовим змістом положенням ст. 14 Закону № 1788-ХІІ та ст. 114 Закону № 1058-ІV не суперечить.

Вказане роз`яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці.

З аналізу наведених норм слідує, що правила кратності полягають у наступному: в разі, якщо особа не має достатньо «підземного» стажу, до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж. Крім того, «підземний» стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.

Так, стаж на провідних професіях зараховується до «підземного» із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).

Отже, у контексті вказаного вище роз`яснення, позивач має право на його застосування, оскільки у нього є не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону № 1788-ХІІ.

Суд звертає увагу на те, що необхідність застосування вказаних роз`яснень підтверджено Верховним Судом у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а(2-а/333/1/17). Крім того, постановою Верховного Суду від 08.07.2021 року у справі № 212/1743/17-а суд також залишив без задоволення касаційну скаргу пенсійного органу, підтвердивши необхідність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, що, в тому числі, було підставою для задоволення позову.

Судом з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 , було встановлено, що позивач з 12.12.2006 був переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті (номер запису 6 в трудовій книжці); 25.01.2021 року позивача було звільнено з вищезазначеної посади у зв`язку із звільненням за переведенням до ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля видобуток» (номер запису 13 в трудовій книжці); з 26.01.2021 позивач був прийнятий за переведенням прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті (номер запису 14 в трудовій книжці); інших записів трудова книжка позивача не містить, як і не містить записів про звільнення, отже станом на 01.05.2024 року суд дійшов до висновку, що позивач продовжував працювати за вищезазначеною посадою.

Вищенаведене також підтверджується наявними копіями в матеріалах справи довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній виданої ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 26.01.2024 №1/91 та довідки №214 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній виданої ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток`від 01.05.2024 року.

Суд зауважує, що відповідно до позовних вимог позивача спірних питань з приводу не зарахування деяких періодів у час з 12.12.2006 по 25.01.2021 року коли позивач працював прохідником підземним з повним робочим днем у шахті та з 26.01.2021 по 01.05.2024 року (включно) прохідником підземним з повним робочим днем у шахті між позивачем та відповідачем не має.

Спірні питання виникли саме у відсутності зарахування відповідачем позивачу повного його року праці на посаді прохідника підземного, як провідної професії з урахуванням 1 рік додатково 3 місяці до його пільгового стажу.

Судом встановлено, що позивач разом із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, надав заяву, в якій просив застосовувати при розрахунку стажу додатково 3 місяці за кожний відпрацьований рік на провідній професії з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 №8.

Відповідач приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії від 10.05.2024 року, зазначив, що страховий стаж позивача становить 38 років 8 місяців 20 днів; провідні професії (20) 17 років 12 днів; постанова 202 (25) 23 роки 11 місяців 17 днів. Щодо розрахунку пільгового стажу та врахування роз`яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 №8 рішення жодної інформації не містить.

В той же час, з наданого відзиву відповідач зазначив з цього приводу зазначив наступне: - «При обчисленні пенсії враховано страховий стаж 38 років 8 місяців 20 днів, в тому числі пільговий стаж 23 роки 11 місяців 17 днів: (провідні професії (20) 17 років 12 днів, а з урахуванням коефіцієнту 1,3 по провідним професіям згідно Роз`яснення № 8 від 20.01.1992 Міністерства соціального забезпечення 21 рік 3 місяці 16 днів; постанова №202 (25) 02 роки 7 місяців 14 днів та навчання за фахом 17 днів».

При цьому позивач, надаючи відповідь на відзив, закцентував свою увагу зазначивши: - «Тільки на провідних професіях відпрацьовано 17 років 4 місяці 20 днів + 2 роки 7 місяців 15 днів (гірник підземний), + за провідні професії не додано по 3 місяці за кожний повний рік роботи, таким чином відповідач невірно здійснив обрахунок пільгового стажу у формі РС право, чим порушив мої права та законодавство України».

Суд зауважує позивача, що розрахунок пільгового стажу був проведений відповідачем з урахуванням провідних професій 17 років 12 днів, а також з урахуванням коефіцієнту 1,3 по провідним професіям згідно Роз`яснення № 8 від 20.01.1992 Міністерства соціального забезпечення, а саме 17 х 3 = 51 /12 (кількість місяців у році) = 4 роки 3 місяці, що загалом складає 17 років 12 днів + 4 роки 3 місяці = 21 рік 3 місяці 16 днів + постанова №202 (25) 02 роки 7 місяців 14 днів та навчання за фахом 17 днів = 23 роки 11 місяців 17 днів.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем при розрахунку пільгового стажу позивача були враховані Роз`яснення № 8 від 20.01.1992 Міністерства соціального забезпечення, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №057350007802 від 10.05.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Приписами частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Виходячи з викладеного, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.

Суд зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об`єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб`єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.

Підсумовуючи все вищенаведене та встановлене при розгляді справи, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що відповідачем позивачу протиправно не було зараховано до його пільгового стажу період його виробничого навчання на шахті «Добропільська» з професії гірник підземний під час якого він працював повний робочий день підземно з 05.04.2004 по 21.04.2004 року.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу від 10.05.2024 №057350007802 прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

З огляду на визнання протиправним та скасування спірного рішення, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 на отримання обґрунтованого та вмотивованого рішення за його заяви є зобов`язання відповідача повторно розглянути дану заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №057350007802 від 10.05.2024 року про відмову в призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до його пільгового стажу за Списком №1 та пільгового стажу роботи за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202: на шахті «Добропільська»: з 05.04.2004 по 21.04.2004 року період виробничого навчання з професії гірник підземний під час якого він працював повний робочий день підземно, з урахуванням висновків суду по цій справі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 20.06.2024, позивач за подання адміністративного позову сплатив 968,96 грн. судового збору.

Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст.2,5-10,72-90,139,242-246,205,250,255,257-263,295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (адреса: 36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гоголя, буд.34, ЄДРПОУ: 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.05.2024 року №057350007802 та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ЄДРПОУ: 13967927) №057350007802 від 10.05.2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ЄДРПОУ: 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до його пільгового стажу за Списком №1 та пільгового стажу роботи за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202: на шахті «Добропільська»: з 05.04.2004 по 21.04.2004 року період виробничого навчання з професії гірник підземний під час якого він працював повний робочий день підземно, з урахуванням висновків суду по цій справі.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (адреса: 36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гоголя, буд.34, ЄДРПОУ: 13967927) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 серпня 2024 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець