Court ruling № 121031649, 15.08.2024, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

15 серпня 2024 року Справа №200/875/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі №200/875/24, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу Донецького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі № 200/875/24. В обґрунтування заяви вказано, що згідно розрахунки станом на 16.07.2024 підсумок пенсії (з надбавками) становить 46779,86, проте з урахуванням максимального розміру 4 3279, 86 грн. Таким чином, згідно наведеного перерахунку пенсії вбачається, що відповідач застосовував обмеження пенсії максимальним розміром, всупереч рішення суду від 17 квітня 2024 року по справі № 200/875/24, Отже, з наведеного можна встановити, що на даний час рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року по справі №200/875/24 не виконано належним чином, оскільки відповідач - Головне управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області, всупереч судового рішення, продовжує протиправно обмежувати пенсію максимальним розміром.

У зв`язку з чим просить:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 200/875/24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №200/875/24.

Розглянувши цю заяву, суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 3 статі 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі № 235/7638/16-а.).

Крім того, згідно з ч. 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Позивач звернувся до суду з цією заявою, не погоджуючись із розміром пенсії, який обчислений відповідачем після прийняття рішення суду від 17 квітня 2024 року по справі №200/875/24, а саме: згідно розрахунки станом на 16.07.2024 р. підсумок пенсії (з надбавками) становить 46779,86, проте з урахуванням максимального розміру 4 3279, 86 грн.

Позивач стверджує, що відповідач продовжує протиправно обмежувати пенсію максимальним розміром.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці обставин, що перешкоджають виконанню рішенню суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

При цьому суд роз`яснює заявнику, що завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження, яке покликано для забезпечення примусового виконання судових рішень. Зокрема, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів.

Також суд відмічає, що Закон України «Про виконавче провадження» наділяє державних виконавців достатнім переліком заходів з примусового виконання рішень, а також передбачає відповідальність за невиконання судового рішення та вимог державного виконавця.

Як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою про встановлення судового контролю.

Однак, перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання.

У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України.

У контексті викладеного можна узагальнити, що звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України, коли останній не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону № 1404-VIII, - є передчасним, а тому заява до задоволення не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 382 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі № 200/875/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Пешого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Т.В.Загацька