Decision № 12102786, 22.09.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/33022.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Управління освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення 1473285,83 грн. за участю представників позивача –Іваненко І.П., довіреність № Д07/2010/06/25-2 від 25.06.2010 р., відповідача –Белінського І.О., довіреність № 1279 від 21.05.2010 р.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 1399600,66 грн. боргу, 56469,33 грн. інфляційної складової боргу, 17215,84 грн. 3% річних, а загалом 1473285,83 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1411332 від 01.02.2009 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.07.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.09.2010 року.

У судовому засіданні 09.09.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 09.09.2010 року оголошувалася перерва на 22.09.2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Управлінням освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення (абонент) 01.02.2009 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1411332, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року, в кількостях та в обсягах згідно з додатком №1 до договору, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2009 року (п. 8.1. договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року з в кількості та обсягах згідно із додатком №1 до договору, вартість якої відповідно до п. 2.3.1 договору абонент зобов’язується своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.2 додатка №4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №4 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п.3 додатку №4 до договору абонент сплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.05.2009р. по 01.06.2010р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2010 р. складала 1399600,66 грн.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм), стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 1399600,66 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 1399600,66 грн. боргу за спожиту енергію за даним договором у спірний період, що підтверджується наданим позивачем в судовому засіданні 09.09.2010 року розрахунком основного боргу за теплову енергію по договору №1411332, актом звірки розрахунків за серпень 2010 року, та не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1399600,66 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 56469,33 грн. інфляційної складової боргу, 17215,84 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Державне мито у сумі 14732,86 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (03146, м. Київ, вул. Якуба, 6-А, код 26087866) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 56469 (п’ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят дев’ять) грн. 33 коп. інфляційної складової боргу, 17 215 (сімнадцять тисяч двісті п’ятнадцять) грн. 84 коп. 3% річних, 14 732 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 86 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1399600,66 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна