Court ruling № 120980591, 13.08.2024, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 серпня 2024 року Справа № 520/22657/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Харківській, Полтавській та Сумській областях (місцезнаходження місто Харків, вулиця Шевченка, будинок № 26, код ЄДРПОУ 45329727), головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження місто Харків, площа свободи,5, Держпром, під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 45329727) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Харківській, Полтавській та Сумській областях (далі відповідач-1) щодо відмови позивачу у виготовленні та наданні до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач-2) довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням даних про посадовий оклад, доплату за вчення звання, доплату за науковий ступінь, премій та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2024; зобов`язати відповідача-1 виготовити та направити вищевказану довідку до відповідача-2 (вимога-1);

зобов`язати відповідача-2 провести перерахунок пенсії та виплачувати таку пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 (вимога-2);

зобов`язати відповідача-2 виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією з 01.01.2024 до моменту здійснення перерахунку з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 (вимога-3).

Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.

Щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду.

Згідно зі ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач наводить аргументи про те, що звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій, адже на його переконання справа пов`язана з порушенням його прав. Статус учасника бойових дій підтверджено копією посвідчення від 29.03.2013 серії НОМЕР_2 .

Попри те, такі твердження позивача щодо звільнення від сплати судового збору суд оцінює критично, виходячи з наступних мотивів.

Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі «Хаджіанастасіу проти Греції», пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя («KREUZ v. POLAND» № 28249/95).

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України №3674-VI в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача -1 та -3 не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, адже останній просить визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 та зобов`язати останнього видати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024; зобов`язати відповідача-2 виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією з 01.01.2024 до моменту здійснення перерахунку з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024.

Наведена правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року (справа № 545/1149/17), в постанові Верховного Суду від 19.10.2020 (справа №240/934/20).

Таким чином позивач не звільнений від сплати судового збору у порядку пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» за вимогами -1 та -3.

Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання адміністративного позову до суду.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 грн.

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить у розмірі 1211,20 грн.

Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 2422,40 (1211,20 грн*2) грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.

Щодо позовних вимог-2 та -3, приходжу до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Із адміністративного позову убачається, що вимоги позивача звернені до відповідачів, однак жодних обставин та доказів порушення прав позивача із сторони відповідача-2 суду не надано, що унеможливить прийняття чіткого, якісного судового рішення з метою його подальшого обов`язкового виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ч. 5 ст. 160, ч. 3 ст. 161 КАС України, а відтак таку необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 295 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Харківській, Полтавській та Сумській областях, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М. І. Садова