Sentence № 120854821, 20.06.2024, Obolonskyi District Court of Kyiv City

Справа № 756/2106/23

Номер провадження № 1-кп/756/663/24

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 31.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050003149, у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 06.07.2022 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

- 14.11.2023 вироком Оболонського районного суду м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді арешту строком на 4 місяці;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 04.09.2020 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

-19.05.2023 вироком Оболонського районного суду за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, до покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі

за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

31.12.2022, в період часу з 19:51 год. до 19:58 год., ОСОБА_6 , перебуваючи в торговельному залі будівельно - господарчого гіпермаркету № 7 м. Києва ТОВ «Епіцентр К», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20 Д, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з ОСОБА_7 , вчинене повторно, в умовах воєнного стану, скориставшись відсутністю уваги до них з боку працівників зазначеного магазину, шляхом вільного доступу з полиць стелажів, заволоділи наступним товаром: напій алкогольний Lamb's Spiced, об`ємом 1 л, вартістю 518 гривень 25 копійок (без урахування ПДВ); віскі Jameson, об`ємом 0,7 л, вартістю 458 гривень 28 копійок (без урахування ПДВ); іграшку м`яку ТМ Stip Кролик білий, вартістю 290 гривень 83 копійки (без урахування ПДВ); дві одиниці дезодоранту аерозоль AXE Лезер енд Кукіс 150 мл, загальною вартістю 162 гривні 70 копійок (без урахування ПДВ), дезодорант аерозоль FA для чоловіків Xtreme Invisible 150 мл, вартістю 72 гривні 40 копійок (без урахування ПДВ), який сховали в рюкзак, що знаходився у ОСОБА_6 при собі, та направились до виходу із гіпермаркету. Під час руху торгівельним залом зазначений рюкзак з викраденим товаром ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 , який останній вдягнув на плечі та попрямував у напрямку лінії кас, а ОСОБА_6 направився до виходу з гіпермаркету поза межами кас.

Виконавши всі дії, які ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вважали необхідними для доведення свого умислу до кінця, з метою вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, свій умисел до кінця не довели з причин, які не залежали від їх волі, оскільки при виході з магазину ОСОБА_7 , разом з викраденим майном був зупинений працівниками охорони зазначеного магазину.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , могли спричинити ТОВ «Епіцентр К» матеріальні збитки на загальну суму 1502 гривні 46 копійок (без урахування ПДВ).

Отже, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 учинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердив обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого органом досудового розслідування злочині, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 31.12.2022 близько 20-00 год. разом з ОСОБА_7 перебували в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в АДРЕСА_3 , де, домившись заздалегідь, вількго взяли з полок магазину дві пляшки спиртних напоїв, дезодоранти та м`яку іграшку, все склали в його рюкзак, який він там же передав ОСОБА_7 , з яким останній направився до виходу з магазину через лінію кас, але був затриманий. ОСОБА_6 вийшов з магазину через інший вихід, але через декілька днів також був затриманий. У вчиненому розкаюється, свою поведінку засуджує, просить про не суворе покарання.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердив обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого органом досудового розслідування злочині, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 31.12.2022, близько 20:00 год, перебуваючи зв приміщенні магазину «Епіцентр» разом із ОСОБА_6 , взяли дві пляшки віскі, ігращку, дезодоранти, склали в рюкзак ОСОБА_6 , а згодом він його забрав та направився до виходу з магазину, перетнув лінію кас, але був зупинений охороною магазину. Викрадений товар було вилучено. У вчиненому розкаюється, свою поведінку засуджує, просить про не суворе покарання.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності. У зв`язку з чим судом було ухвалено рішення проводити розгляд справи, за погодженням з учасниками провадження, у відсутність представника потерпілого. Проти вказаного рішення учасники провадження не заперечували.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміновані протиправні діяння вчинено обвинуваченими, тому просить суд визнати ОСОБА_6 винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням вимог ст. 70 ч.1,4, ст.71 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці. ОСОБА_7 визнати винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185, із застосуванням вимог ст. 70 ч.1,4 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.

Захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 просили призначити обвинуваченим мінімальне покарання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у повному обсязі визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованого їм органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор та захисники не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_11 правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви і у суду щодо добровільності позиції обвинувачених. При цьому суд роз`яснив обвинуваченим положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинувачених та не знайшов підстави вважати, що вони себе оговорюють або в інший спосіб викривлюють визнані ними у судовому засіданні обставини, чи визнають їх під примусом.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинувачених, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості поза розумним сумнівом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, а саме закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану

У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 беззаперечно визнавали свою винуватість, співпрацювали з органом досудового розслідування, повністю повідомили про обставин вчинення кримінального правопорушення. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як каяття (щирий жаль з приводу вчинення кримінального правопорушення та осуд своєї поведінки), а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом`якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора, уважає наявність такої обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття, та вказана в обвинувальному акті. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинувачених, згідно зі ст. 66 КК України є щире каяття.

При цьому судом не було встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до ст. 67 КК України.

Суд, призначаючи обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій тяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільну небезпечність. Наслідки вчинення злочину, зокрема, відсутність у потерпілих претензій матеріального характеру до обвинуваченого, які не заявляли цивільний позов. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особистість обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, але винуватість у вчиненні злочину визнав, у вчиненому розкаявся.

При дослідженні особистості обвинуваченого, відповідно до положень ст. 50 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто при призначенні покарання у виді позбавлення волі, а отже підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 75 КК України, тобто зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням - судом не встановлено як і підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69, 69-1 КК України.

Також, враховуючи, що ОСОБА_6 раніше був засуджений вироком Оболонського районного суду міста Києва від 14.11.2023 за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту строком на 4 місяці. Як убачається з наведеного вироку, злочин за цим вироком ОСОБА_6 учинив до постановлення вироку Оболонським районним судом міста Києва від 14.11.2023, а отже покарання слід призначити в порядку ч. 1, 4 ст. 70 КК України. Крім того, вироком Деснянського районного суду міста Києва від 06.07.2022 ОСОБА_6 засуджений за ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застування ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання строком на 1 рік. Як убачається з наведеного вироку, злочин за цим вироком ОСОБА_6 учинив підчас іспитового строку, отже покарання за цим вироком підлягає призначенню відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України

Під час досудового розслідування щодо ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, у зв`язку з чим необхідно зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 , починаючи з 06.02.2023 до 31.03.2023, виходячи з того, що відповідно до ч.7 ст. 72 КК України, три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

05.10.2023 ОСОБА_6 було затримано та доставлено до суду з метою обрання запобіжного заходу та щодо останнього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Отже, необхідно зарахувати у якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_6 , починаючи з 05.10.2023 до набуття вироком законної сили, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України, одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Щодо виконання вироку Оболонського районного суду міста Києва від 14.11.2023 за ч.1 ст. 309 КК України у виді арешту строком на 4 місяці суд не володіє відомостями щодо його відбуття, але період з дня його виконання -14.11.2023 зараховано в якості відбутого покарання за даним вироком, оскільки це період дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Як зазначено судом, у рамках вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку суду, необхідно залишити без змін до набуття вироком законної сили.

Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій тяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільну небезпечність. Наслідки вчинення злочину, зокрема, відсутність у потерпілого претензій матеріального характеру до обвинуваченого, які не заявляли цивільний позов. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особистість обвинуваченого, який раніше судимий, але винуватість у вчиненні злочинів визнав, у скоєному розкаявся.

При дослідженні особистості обвинуваченого, відповідно до положень ст. 50 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто при призначенні покарання у виді позбавлення волі, а отже підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 75 КК України, тобто зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням - судом не встановлено як і підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69, 69-1 КК України.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_7 раніше був засуджений вироком Оболонського районного суду міста Києва від 19.05.2023 ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць. Як убачається з наведеного вироку, злочин за цим вироком ОСОБА_7 учинив до постановлення вироку Оболонським районним судом міста Києва від 19.05.2023, а отже покарання слід призначити в порядку ч. 1, 4 ст. 70 КК України.

Як зазначено судом, у рамках вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_7 не обирався запобіжний захід, на даний час вирок, яким останньому призначено покарання у вигляді позбавлення волі набув законної сили, отже підстав для обрання запобіжного заходу до набуття цим вироком законної сили, суд не вбачає.

Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.

Процесуальні витрати в провадженні відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, ..

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1, 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14.11.2023, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, визначити ОСОБА_6 покарання у виді виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, яке призначене за цим вироком, частки невідбутого ОСОБА_6 покарання за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 06.07.2022 у виді позбавлення волі строком на 1 місяць, остаточно призначив ОСОБА_6 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 , починаючи з 06.02.2023 до 31.03.2023, виходячи з того, що відповідно до ч.7 ст. 72 КК України, три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_6 , починаючи з 05.10.2023 до набуття вироком законної сили, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України, одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначеного за цим вироком, та покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19.05.2023, остаточно призначити ОСОБА_12 покарання в виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком,строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 , починаючи з 07.02.2021 до 10.02.2021, а також відбуте покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19.05.2023 з 28.01.2023 і до дня набуття цим вироком законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази: напій алкогольний Lamb's Spiced, об`ємом 1 л, вартістю 518 гривень 25 копійок (без урахування ПДВ); віскі Jameson, об`ємом 0,7 л, вартістю 458 гривень 28 копійок (без урахування ПДВ); іграшку м`яку ТМ Stip Кролик білий з кольор. лапки, вартістю 290 гривень 83 копійки (без урахування ПДВ); дві одиниці дезодоранту аерозоль AXE Лезер енд Кукіс 150 мл, загальною вартістю 162 гривні 70 копійок (без урахування ПДВ), дезодорант аерозоль FA для чоловіків Xtreme Invisible 150 мл, вартістю 72 гривні 40 копійок (без урахування ПДВ), які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_13 - залишити у володінні останнього;

-- DVD-R диск із 6 відеофайлами з камер відеоспостереження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору в порядку, визначеному ст. 376, 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1