Decision № 120807721, 26.07.2024, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа №752/24188/23

Провадження №2/752/2477/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування в особі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Любченко Тетяна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування в особі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що з 26.11.2009 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 08.07.2011 на підставі рішення Голосіївського районного суду міста Києва.

Під час шлюбу позивач завагітніла та вже після його розірвання ІНФОРМАЦІЯ_4 народила дочку ОСОБА_3 .

Після народження доньки та по день подачі цього позову відповідач жодного разу не виконував своїх батьківських обов?язків по відношенню до дитини, не проявляв жодної заінтересованості в її подальшій долі, не цікавився успіхами доньки, не піклувався про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечував необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, не спілкувався з дитиною, не надавав доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяв засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляв інтересу до її внутрішнього світу, тобто створилися умови, які шкодять інтересам дитини

23.07.2022 ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , з яким на даний час має спільного сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час малолітня ОСОБА_3 проживає з позивачем, її чоловіком та їх спільним сином.

Просила суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

18.12.2023 відкрито провадження у справі.

15.03.2024 витребувано докази.

10.06.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

10.06.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позовних вимог, про що останнім також було заявлено особисто у підготовчому засіданні від 10.06.2024.

26.07.2024 до суду надійшла заява малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій остання просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неї.

Представник позивача адвокат Любченко Т.С. підтримала заявлений позов, просила проводити судове засідання без її участі.

Інші учасники справи до суду не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

26.11.2009 ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 , зареєстрували шлюб, який було розірвано на підставі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08.07.2001 у справі №2-3277/11.

ОСОБА_2 та ОСОБА_9 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.12.2011 та копією актового запису про народження №3656 від 28.12.2011.

23.07.2022 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 23.07.2022.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Навчально-виховного комплексу №209 «Сузір`я» (початкова спеціалізована школа-колегіум) м. Києва ОСОБА_3 навчається у 6-А класі навчально-вихованого комплексу №209 «Сузір`я» Дніпровського району міста Києва.

14.02.2024 Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації склав висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповіді Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві від 08.05.2024 зазначено, що за даними державного реєстру актів цивільного стану виявлено актовий запис про шлюб № 23 від 25.08.2020, складений Виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради міста Ірпеня Київської області на ОСОБА_2 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 ) та ОСОБА_11 .

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Статтею 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках.

Аналізуючи обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив, що відповідач повністю ухилився від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, батьком якої він є.

З урахуванням приписів ч. 6 ст. 19 СК України суд погоджується і приймає висновок Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських ОСОБА_2 батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки цей висновок був зроблений в найкращих інтересах з урахуванням умов її проживання та виховання, ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків.

Також суд враховує думку малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , викладену в заяві від 26.07.2024, адресованій суду, в якій вона просила задовольнити позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неї.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітньої доньки відповідають інтересам дитини та знаходяться в тих вузьких межах, які залишаються з огляду на гарантії, передбачені ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд вважає, що у вказаному випадку інтереси неповнолітньої дитини превалюють над потребами збереження сімейних зв`язків, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно доньки, зокрема, взагалі не піклується про її розвиток дитини, не створює належних умов для її життя та здоров`я.

При цьому суд враховує визнання позову відповідачем, яке приймається судом, оскільки не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору у сумі 536,80 грн., сплаченого при поданні позову, та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 50% у сумі 536,80 грн., у зв`язку з їх документальним підтвердженням.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету частину судового збору, сплаченого при поданні позову, в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 26.07.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_13 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4

Третя особа: Орган опіки та піклування в особі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, бул. Івана Котляревського, буд. 1/1, код ЄДРПОУ 37203257.

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 37397237.

Суддя Ж. І. Кордюкова