Єдиний державний реєстр судових рішень 30.07.2024
227/2243/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2024 року м. Добропілля
Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довгополівка Сумської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військове звання старший солдат, номер обслуги 2 єгерського відділення 3 єгерського взводу 4 єгерської роти 2 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ,
у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024052230000278 від 09 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ВСТАНОВИВ:
29 липня 2024 року заступник начальника СВ ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_7 , звернулась до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що старший солдат ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, проходячи військову службу на посаді номер обслуги 2 єгерського відділення 3 єгерського взводу 4 єгерської роти 2 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року №622, ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», ст. 11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», наказу Міністра оборони України №359 від 29 червня 2005 року «Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок протиправної діяльності проти громадської безпеки, усвідомлюючи наслідки своїх злочинних дій, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення в цілому, вчинив злочин при наступних обставинах.
В середині травня місяця 2024 року, ОСОБА_6 , проходячи вздовж лісосмуги, розташованої біля гаражного кооперативу АДРЕСА_3 , в кущах виявив предмет зовні схожий на гранату із запалом. Будучи особою, яка є військовослужбовцем та знає навички поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, припустив, що знайдений ним предмет є бойовою наступальною осколковою ручною гранатою типу РГД-5, яка виготовлена промисловим (заводським) способом та споряджена вибуховою речовиною, з вкрученим засобом підриву (засобом детонування) уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим дистанційної дії типу УЗРГМ-2 у кількості 1 штуки, та зрозумівши, що це бойові припаси, не маючи передбаченого законом дозволу, вирішив залишити її собі з подальшим продажем, при цьому переніс до будинку АДРЕСА_3 де закопав її, таким чином придбав та зберігав бойові припаси з метою подальшого збуту.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут бойових припасів, діючи умисно, розуміючи, що предмет, який ОСОБА_6 придбав та зберігав з метою збуту, є корпусом наступальною осколковою ручною гранатою типу РГД-5, яка виготовлена промисловим (заводським) способом, споряджена вибуховою речовиною та до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці) з вкрученим засобом підриву (засобом детонування) уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим дистанційної дії типу УЗРГМ-2 виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною та до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці). У конструктивному поєднанні корпус гранати РГД-5 та запал типу УЗРГМ-2 являються наступальною осколковою ручною гранатою типу РГД-5 та відноситься до категорії припасів.
При цьому ОСОБА_6 незаконно зберігаючи вищевказані бойові припаси при собі, 24.07.2024 року, в період часу з 14:30 години до 16:15 години, знаходячись на відкритій ділянці місцевості біля будинку АДРЕСА_3 , з метою збагачення. діючи умисно, незаконно, за грошові кошти у сумі 3500 грн. збув оперативному покупцеві ОСОБА_8 корпус наступальної осколкової ручної гранати типу РГД-5, яка виготовлена промисловим (заводським) способом, споряджена вибуховою речовиною та до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці) та засіб підриву (засобом детонування) уніфікований запалом ручної гранати модернізований дистанційною дією типу УЗРГМ-2 виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною та до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці). У конструктивному поєднанні корпус гранати РГД-5 та запал типу УЗРГМ-2 являються наступальною осколковою ручною гранатою типу РГД-5 та відноситься до категорії бойових припасів. Вибухове спорядження яким було споряджено корпус гранати РГД-5 та УЗРГМ-2 придатне до вибуху.
28 липня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у незаконному носінні, зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Враховуючи викладене, заступник начальника СВ просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, з підстав наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення за наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення), та недоцільності застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали клопотання з підстав викладених в ньому та пояснили, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, його причетність до кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, отже, існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання його під вартою не забезпечить запобіганню зазначених ризиків.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання, просили застосувати домашній арешт.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим відділомВП №1Покровського РУПГУНП вДонецькій областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 12024052230000278 від09червня 2024року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
28 липня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яке отримано підозрюваним в цей же день.
Клопотання про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручене 28 липня 2024 року.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом оперуповноваженого СКП відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_9 від 08.06.2024 року; рапортом о/у СКП ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ст. лейтенанта поліції Фурманського; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.05.2024 року; постановою про залучення до провадження особи зі зміненими даними від 18 червня 2024 року; протоколом огляду предмету від 24.07.2024 року; протоколом огляду особистих речей від 24.07.2024 року; протоколом огляду місця події від 24.07.2024 року; протоколом обшуку від 24.07.2024 року протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.07.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.07.2024 року; проколом огляду предмету від 25.07.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 25.07.2024 року; протоколом огляду предмету від 25.07.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 25.07.2024 року; протоколом огляду предмету від 25.07.2024 року; висновком експерта № СЕ-19/105-24/5157-ВТХ від 25.07.2024 року; протоколом огляду місця події від 25.07.2024 року; актом перевірки об`єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів № 984 від 25.07.2024 року; висновком експерта № СЕ-19/105-24/5187-ВТХ від 26.07.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 26.07.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.4ч.2ст.183Кримінального процесуальногокодексу України,запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, суд при обранні запобіжного заходу враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Виключно (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю узгоджується з положеннями Європейської конвенції з прав людини.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Крім того, слідчий суддя враховує положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», в якій наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі О`Хара проти Сполученого королівства від 16.10.2001 року зазначено, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту розумна підозра.
Детальніше цей термін роз`яснений у справі Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого королівства від 30.08.1990 року: мають бути наявні факти або інформація, які б переконали б об`єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити злочин.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу (Murrey v. The United Kingdom). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom).
Отже, в контексті національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, підозра ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, з огляду на принцип розумної підозри, є доведеною та обґрунтованою.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років, з метою уникнення покарання може переховуватися від органів досудового розслідування, покинути своє місце проживання, оскільки встановлено, що підозрюваний є військовослужбовцем, який 12 травня 2024 року самовільно залишив військову частину, знаходиться в районі ведення бойових дій, значно краще ніж пересічний українець володіє інформацією щодо місць проходу на територію, тимчасово непідконтрольну органам державної влади України, і може використати дану інформацію для переховування на вказаній території з метою ухиляння від покарання у разі доведеності його вини, може бути переведений до нового місця служби, що унеможливить його явку до слідчого, прокурора; може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою надання завідомо неправдивих показань на свою користь, тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного та з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним. покладених на нього процесуальних обов`язків.
Відповідно доч.3ст.183КПК Українислідчий суддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою зобов`язанийвизначити розмірзастави,достатньої длязабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим обов`язків,передбачених КПКУкраїни,крім випадків,передбачених частиною четвертою цієї статті.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя застосовує підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якої, з урахуванням майнового становища підозрюваного, буде достатнім для забезпечення виконання ним наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження № 12024052230000278 від09червня 2024року задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024052230000278 від09червня 2024року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з утриманням останнього на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розташована в АДРЕСА_3 .
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 рахувати до 27 вересня 2024 року включно.
Встановити ОСОБА_6 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 коп), які необхідно внести на рахунок отримувача: UА828201720355259003000011792, Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, Код класифікації доходів бюджету: 22030200, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою,
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
В іншій частині клопотання відмовити.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику та направити прокурору.
Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 30 липня 2024 року.
Повний текст ухвали складений 01 серпня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
The court decision No. 120790450, Dobropillia City and District Court of Donetsk Oblast was adopted on 30.07.2024. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 227/2243/24. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: