Court ruling № 120527321, 22.07.2024, Bohunskyi District Court of Zhytomyr City

Справа №295/10279/24

Категорія 139

2-а/295/157/24

УХВАЛА

22.07.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,

розглянувши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 ,

від імені якого діє адвокат Поліщук Тетяна Олександрівна,

до Департаменту патрульної поліції України

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЗАВ №04020829 від 06.11.2023, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн.

Розглянувши матеріали адміністративного позову суддя дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без руху на підставі ст. 121, 123, 286 КАС України.

Згідно з ч.2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

У позовній заяві міститься клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, яке обґрунтоване тим, що копія постанови була направлена на адвокатський запит простим листом і ОСОБА_1 його отримав лише у квітні 2024 року, а тому і заява до УПП для заміни суб`єкта відповідальності була направлена у квітні. Відповідь щодо заміни суб`єкта надійшла адвокату лише 03.07.2024, тому позивач вважає, що строк на звернення до суду пропущено з поважних причин.

Відповідно до ч.1-4 ст. 121 КАС України, щодо поновлення та продовження процесуальних строків, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було винесено 06.11.2023, та у позові вказано, що її копію позивач отримав у квітні 2024 року.

Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою своєчасного виконання учасниками адміністративного судочинства передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно використовувати свої права та ставитися до виконання своїх обов`язків.

Водночас, згідно з п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.

Звернення до УПП із заявою про заміну суб`єкта відповідальності та несвоєчасне отримання відповіді на неї не можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки не є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача на вчинення дій щодо оскарження постанови у встановленому порядку.

Нормами КУпАП та КАС України не передбачено поновлення пропущеного процесуального строку у зв`язку із зверненням із заявою про заміну суб`єкта відповідальності, процесуальний строк може бути поновлено лише у зв`язку із його пропуском з поважних причин, якими можуть не будь-які обставини, а лише такі, що відповідають наведеним вище критеріям (об`єктивні, непереборні, істотні труднощі).

Отже, наведені позивачем причини пропуску процесуального строку, встановленого КАС України для звернення до адміністративного суду, не можуть бути визнані судом поважними.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для того, аби вказати інші підстави, за їх наявності, для поновлення строку.

Крім того, нормами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5 ст. 18 КАС України).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (п. 1 ч. 6 ст. 18 КАС України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (п. 2 ч. 1 ст. 169 КАС України).

Від імені позивача ОСОБА_1 діє адвокат Поліщук Т.О., яка у позові вказала, що має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, однак у позові адвокат не зазначила свого РНОКПП, що позбавляє суд можливості ідентифікувати її як користувача ЄСІКС та направляти процесуальні документи до її електронного кабінету, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

У відповідності до абз.1 ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищенаведених її недоліків.

Керуючись статтями 121, 123, 161, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Поліщук Тетяна Олександрівна, до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків - протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку неусунення недоліків у встановлений строк, а також якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, позовна заява буде повернута.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Т.А. Воробйова