Decision № 120358713, 15.07.2024, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast

Провадження №2/447/362/24 Справа №447/862/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

15.07.2024 Миколаївський районний суд Львівської обла сті в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

29.03.2024 на адресу суду надійшов позовТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з газопостачання у розмірі 80195,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач є споживачем природного газу за місцем проживання та використовує такий для власних побутових потреб. ОСОБА_1 є власником помешкання, де використовується природний газ. Позивач виконав свої зобов`язання та надав споживачу послуги, однак, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань та не оплачував повністю вартість спожитого газу. Заборгованість за спожитий природний газ становить 80195,24 грн., з яких 75180,78 - основний борг, 2932,05 грн. - інфляційні втрати та 2082,40 грн. - 3% річних. Відповідач не звертався до ТзОВ «Львівгаз збут» із заявами про припинення подачі газу, а фактично користувався послугами з газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак, взаємних прав і обов`язків, що з таких випливають. При цьому, позивач зазначає, що оскільки обов`язок споживача житлово - комунальних послуг як власника житла ґрунтується не тільки на умовах договору, а й на вимогах закону, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово - комунальних послуг. Зважаючи на те, що по даний час відповідачка не сплачує заборгованості за послуги газопостачання, просить позов задовольнити.

01.04.2024 сформована відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

02.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду від 02.04.2024, копію позовної заяви та доданих до неї документів, надіслану відповідачу на адресу його місця проживання, ОСОБА_1 не отримала, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

15.07.2024 представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив такі задоволити.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Згідно із витягом з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 364168000 право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з газопостачання становить 80195,24 грн., з яких 75180,78 - основний борг, 2932,05 грн. - інфляційні втрати та 2082,40 грн. - 3% річних.

Оцінка суду.

Відповідно до приписів ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини між ТОВ «Львівгаз збут» та споживачами регулювались спеціальною нормою права - «Правилами надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2004 № 476) надалі Правила. Даними Правилами чітко передбачено права та обов`язки сторін. Відповідно до вимог зазначених Правил, ТОВ «Львівгаз збут» зобов`язаний надавати споживачу послуги з газопостачання до його квартири, а споживач несе обов`язок по своєчасній оплаті вартості спожитого природного газу. З 27.11.2015 відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1382/27827 (надалі - Правила постачання).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2500 від 30.09.2015 р. затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

При цьому, такому праву прямо відповідає визначений у ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України «Про житлового-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

У пункті 5 частини третьої статті 20 Закону України «При житлово - комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані послуги.

Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Відповідно до ч.1 п.17 Правил плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк. У відповідності до положень п.29 Правил, споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.

У розділі ІІІ Правил постачання зазначено, що договір постачання природного газу споживачу розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Крім того, відповідно до абз.2, п.4 Розділу III Правил фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - факт фактичного споживання природного газу споживачем.

ТОВ "Львівгаз збут" є постачальником із спеціальними обов`язками відповідно до Постанови КМУ від 22 березня 2017 року № 187. Факт сплати споживача за поставлений природній газ а також фактичне споживання ним природного газу підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по абоненту (фінансовим станом абонента).

Згідно з п.11 розділу ІІІ Правил постачання, постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника зі спеціальними обов`язками, яка встановлюється відповідно до законодавства.

Відповідно до п.14 розділу ІІІ Правил постачання розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачам є календарний місяць.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідачка не зверталася до позивача із заявами про припинення подачі газу, а фактично користувалася послугами з газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав і обов`язків, що з них випливають.

Окрім цього, оскільки обов`язок споживача житлово-комунальних послуг, як власника житла ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово-комунальних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року по справі № 461/14555/14-ц.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 по справі № 6-59цс13.

Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

Разом із тим, відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника, відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Оцінюючи поданий позивачем розрахунок заборгованості з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такий був проведений за відповідними формулами, належним чином обґрунтований та мотивований. У свою чергу, в процесі розгляду справи не здобуто жодних доказів, які ставлять під сумнів математичні розрахунки наведені позивачем.

Отже, згідно із зазначеними нормами, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач належним чином надавав послуги з газопостачання, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, чим спричинив заборгованість перед ТзОВ "Львівгаз" у сумі 80195,24 грн.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, відповідач не подав жодного доказу на спростування розрахунку поданого позивачем та належного виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00грн.

Керуючись ст.ст. 141,258-259, 263-265, 280-282, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» заборгованість за послуги з газопостачання у розмірі 80195 (вісімдесят тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень 24 копійки, з яких 75180 (сімдесят п`ять тисяч сто вісімдесят) гривень 78 копійок - основний борг, 2932 (дві тисячі дев`ятсот тридцять дві) гривні 05 копійок - інфляційні втрати та 2082 (дві тисячі вісімдесят дві) гривні 40 копійок - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» судовий збір у розмірі 3028 ( три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», ЄДРПОУ 05506460, адреса: 79039, м.Львів, вул. Шевченка, 111А.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 15.07.2024.

Суддя Головатий А. П.