Court decree № 120257515, 09.07.2024, Velykonovosilkivskyi Raion Court of Donetsk Oblast

Номер справи 220/428/21

Номер провадження 4-с/220/7/24

УХВАЛА

Іменем України

09 липня 2024 року смт Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Дурач О.А.

за участю секретаря Сербіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на дії головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцерової Людмили Леонідівни (адреса 65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пастера, 58, ЄДРПОУ 41404999), боржник приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна (адреса 87545, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, 103, РНОКПП НОМЕР_1 ), стягувач Державна судова адміністрація України (адреса м.Київ, вул.Липська 18/5, ЄДРПОУ 26255795), -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2024 р. боржник звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця.

Стислий зміст скарги

Подану скаргу боржник обгрунтовує наступним.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.01.2024 у справі №220/428/21 апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Васильєв Павло Сергійович, - задоволено. Ухвалу Великоновосілківського районного суду Донецької області від 30.10.2023 - скасовано та прийнято нову постанову.

Подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про привід божниці ОСОБА_2 у справі № 220/428/21 - залишено без задоволення.

Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на користь держави судовий збір у розмірі 429,44 грн.

На підставі зазначеної постанови 15.02.2024 Великоновосілківським районним судом Донецької області видано виконавчий лист.

19.06.2024 головним державним виконавцем Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстицї (м. Одеса) Офіцеровою Л.Л. відкрито виконавче провадження № 75277656.

19.06.2024 державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат, в якій визначено для боржника ОСОБА_1 .

Розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - 269,00 грн. Загальна сума мінімальних витрат складає 369,00 грн.

Зданою постановоюне згодна,вважає розмірмінімальних витратвиконавчого провадженнянеобгрунтованим. Вказує, що Державним виконавцемвинесено постановупро розмірмінімальних витратвід 19.06.2024,в якійвизначено дляборжника ОСОБА_1 269,00грн навинесення постановипро відкриттявиконавчого провадженнята ще100,00грн невідомона яківитрати,так якв постановіне зазначеноїх призначення.Загальна сумамінімальних витратскладає 369,00грн повідношенню досуми боргув 429,44грн. В порушення ст. 28 даного Закону державним виконавцем не надіслано боржнику ані постанову про відкриття виконавчого провадження № 75277656 від 19.06.2024, ані постанову про розмір мінімальних витрат не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Однак витрати на ці цілі включено до мінімальних витрат виконавчогопровадження і стягуються з боржника.

На думку боржника, з неї стягуються фактично непонесені виконавчою службою витрати на виготовлення та направлення боржнику постанов виконавчого провадження. Вважає такі дії виконавця неправомірними та просить суд:

1. Визнати неправомірною дією головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцерової Л.Л. щодо визначення боржнику ОСОБА_1 у постанові від 19.06.2024 розмір мінімальних витрат 369,00 грн у виконавчому провадженні № 75277656.

2. Визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцерової Л.Л. про розмір мінімальних витрат виконавочго провадження від 19.06.2024 № 75277656 та зобов`язати її скасувати.

Позиція виконавця

Державним виконавцем не надано відзиву на скаргу, на виконання ухвали суду надіслані копії матеріалів виконавчого провадження.

Процедура судового розгляду

Боржник, стягувач та державний виконавець, у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надали, боржник подала заяву, згідно якої просить розглянути скаргу за її відсутності, скаргу підтримує у повному обсязі. Суд вважає можливими проводити розгляд скарги за відсутністю вказаних учасників, зважаючи на їх належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи заяву. подану боржником. Неявка вказаних осіб у судове засідання відповідно до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду даного провадження, докази поважності причин неявки стягувача та державного виконавця відсутні. У матеріалах справі достатньо даних про права та взаємовідносини її учасників, що дає підстави для прийняття обґрунтованого рішення за їх відсутності.

Фіксація судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснюється на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та мотиви прийняття рішення, з посиланням на процесуальні норми

Дослідивши надані суду скаргу та письмові докази, у тому числі матеріали виконавчого провадження, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ), зокрема

- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII);

- відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди. (пункт 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII);

- сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. ( частини 1-2 ст. 15 Закону № 1404-VIII);

- виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (частина 1 статті 18 Закону № 1404-VIII);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. ( частина 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII);

- державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). ( абзац 1 частини 4 статті 27 Закону № 1404-VIII в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018);

- виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом ( пункт 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII).

- кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження (частина 1 статті 42 Закону № 1404-VIII);

- витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. (частина 2 статті 42 Закону № 1404-VIII);

- витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. ( абзац перший частини 3 статті 42 Закону № 1404-VIII);

- розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. ( абзац третій частини 3 статті 42 Закону № 1404-VIII);

- на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення. ( частина четверта статті 42 Закону № 1404-VІІІ)

- рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 2 квітня 2012 року за № 489/20802 затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень ( надалі Інструкція № 512/5), якою зокрема, передбачено

- ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню. ( пункт 1 розділу І Інструкції № 512/5);

- фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону. Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554. ( пункт 1 розділу VI. «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції № 512/5);

- витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)). ( абзаци 1- 4 пункту 2 розділу VI. «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції № 512/5);

- у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. (абзаци 7-8 пункту 2 розділу VI. «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції № 512/5).

Як було встановлено у судовому засіданні, на виконання судового рішення по цивільному провадженню, державним виконавцем відкрито виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 , при цьому, у цей же день, 19.06.2024 р. державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат, в якій визначено для боржника ОСОБА_1 . У даній постанові витратами виконавчого провадження визначено саме витрати на винесення постанови виконавчого провадження.

Розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - 269,00 грн. Загальна сума мінімальних витрат визначена як 369,00 грн. Суд звертає увагу, що дійсно, державним виконавцем не зазначено виду витрат виконавчого провадження у сумі 100 грн. (369 грн.-269 грн.+100 грн.)., що є порушенням положень абзаців 1- 4 пункту 2 розділу VI. «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції № 512/5.

Визначаючи розмір витрат, пов`язаних з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2024 р., суд виходить з п. 1 розділ 2 Види та Розмір витрат виконавчого провадження, встановлених Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2830/5, згідно якого види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 11 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Натомість, суду не надано жодних даних про витрати на пересилання постанови про відкриття виконавчого провадження, сторонам, витрат, пов`язаних з копіюванням та витратами канцтоварів на виготовлення даного документа виконавчого провадження. Отже, суд вважає недоведеним визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, зазначеного у постанові від 19.06.2024 р., а дії виконавця під час прийняття постанови про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження від 19.06.2024 р. неправомірними.

Висновки суду

Таким чином, скаргу слід задовольнити та визнати неправомірною дією головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцерової Л.Л. щодо визначення боржнику ОСОБА_1 у постанові від 19.06.2024 розмір мінімальних витрат 369,00 грн у виконавчому провадженні № 75277656; визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцерової Л.Л. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19.06.2024 № 75277656 та зобов`язати державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцерову Л.Л. скасувати дану постанову.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на дії головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцерової Людмили Леонідівни (адреса 65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пастера, 58, ЄДРПОУ 41404999), боржник приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна (адреса 87545, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, 103, РНОКПП НОМЕР_1 ), стягувач Державна судова адміністрація України (адреса м.Київ, вул.Липська 18/5, ЄДРПОУ 26255795) задовольнити.

Визнати неправомірною дією головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцерової Л.Л. щодо визначення боржнику ОСОБА_1 у постанові від 19.06.2024 розмір мінімальних витрат 369,00 грн у виконавчому провадженні № 75277656.

Визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцерової Л.Л. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19.06.2024 № 75277656 та зобов`язати державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Офіцерову Л.Л. скасувати дану постанову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду безпосередньо або через Великоновосілківський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали.

Суддя: О.А. Дурач