Court ruling № 120125513, 01.07.2024, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/9545/24

У Х В А Л А

01 липня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не розгляді та не направленні до служби персоналу військової частини НОМЕР_2 рапорту діловода штабу військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби у запас відповідно до підпункту г) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно якої під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, який зареєстрований у журналі вхідних рапортів військової частини НОМЕР_1 за вхідним № 1940 від 27.02.2024 року, з документами, які додані до нього на підтвердження наявності підстав для звільнення, для прийняття по ньому рішення командиром військової частини НОМЕР_2 ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надіслати до служби персоналу військової частини НОМЕР_2 рапорт діловода штабу військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби у запас відповідно до підпункту г) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно якої під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, який зареєстрований у журналі вхідних рапортів військової частини НОМЕР_1 за вхідним № 1940 від 27.02.2024 року, з документами, які додані до нього на підтвердження наявності підстав для звільнення, для прийняття по ньому рішення командиром військової частини НОМЕР_2 .

Від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 посилається на рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицького С.І. у цивільній справі № 495/12444/23. Саме завдяки цьому рішенню позивач позбавив батьківських прав своїх батьків, після чого став вважати себе таким, що одноособово виховує неповнолітню сестру, а тому може звільнитись з лав ЗСУ на підставі ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З вказаного представник відповідача виснував, що зазначене рішення є головним доказом неправомірності, на особисту думку позивача, дій посадових осіб військової частини НОМЕР_1 . Усі інші правові доводи ОСОБА_1 про незаконність дій посадових осіб є похідними від його твердження про самостійне виховання сестри віком до 18-ти років, а тому цілком залежать від того, чи буде скасовано вищенаведене рішення суду.

Позивачем подано заперечення на заяву про зупинення провадження, які обгрунтовані тим, що в даному випадку, командир військової частини НОМЕР_2 наділений повноваженнями прийняти рішення про звільнення або відмову у звільненні, надати оцінку наявності чи відсутності законних підстав для звільнення та відповідним документам, які надані позивачем до рапорту. Вказані обставини, предмет спору тощо вказують на відсутність об`єктивної неможливості вирішення цієї адміністративної справи до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, за своєю правою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі із причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Визначальним фактором є наявність доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та встановлення об`єктивної неможливості розгляду даної адміністративної справи до вирішення іншої справи є визначальними для вирішення заявленого клопотання.

Судом установлено, що спірним у даній справі є питання щодо наявності пасивної поведінки у військової часини НОМЕР_1 стосовно розгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Так, дійсно, судом встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.12 2023 року у цивільній справі №495/12444/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав - задоволено. Позбавлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку самостійно виховує її рідний брат - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без участі батьків дитини та з яким неповнолітня дитина проживає однією сім`єю та знаходиться на повному утриманні, передавши на самостійне виховання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її повнолітньому брату - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набрало законної сили 22.01.2024 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.06.2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 грудня 2023 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Станом на 01.07.2024 року відсутні відомості про відкриття апеляційного провадження на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 грудня 2023 року у справі №495/12444/23.

Станом на 27.02.2024 року, день подання позивачем рапорту про звільнення рішення було чинним.

При цьому, суд вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно того, що у справі, яка розглядається не заявлено вимогу про зобов`язання відповідача звільнити з військової служби. Предметом спору є лише бездіяльність відповідача щодо розгляду рапорту та вчинення відповідних дій, оскільки відповідачем не прийнято жодного рішення за результатом розгляду рапорту позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні, а тому в задоволенні клопотання представника відповдіача про зупинення провадження в адміністративній справі слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.7, 236, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від остаточного рішення оскарженню не підлягає.

Суддя Марин П.П.