Decision № 120101055, 06.06.2024, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2024 Справа №607/10916/23 Провадження №2/607/237/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача адвоката Жеребецької І.О., представника відповідача адвоката Гуцалюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву представника позивача адвоката Жеребецької Ірини Орестівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини, надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька та стягнення аліментів,

установив:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.05.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 грудня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №2035. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Надано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання мальолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3000 (Три тисячі) гривень, щомісячно, починаючи із 15.06.2023 і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3220, 80 гривень. Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід держави 1073,60 гривень судового збору.

27.05.2024 представником позивача адвокатом Жеребецькою І.О. подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, а саме про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19 400 гривень та сплачених судових витрат в розмірі 3220, 00 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала з підстав наведених у ній, просила суд стягнути із відповідача понесені позивачем судові витрати у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні, щодо ухвалення додаткового рішення заперечив, посилаючись на те, що позовна заява ОСОБА_1 не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в частині витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, долучена до матеріалів справи квитанція до прибуткового касового ордеру від 08.05.2023 була видана в день підписання договору. Оскільки позивач не надала суду цього доказу, хоча він існував на момент звернення до суду вважає, що такий доказ не може братись судом до уваги. При цьому, представником позивача не представлено суду акту наданих послуг, які зазначені в таблиці, що міститься у вищевказаній заяві. Більше того, саме клопотання не відповідає вимогам ЦПК України. Так, відповідно до приписів ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Натомість, наведений розрахунок не містить обов`язкового елементу - часу, витраченого адвокатом Жеребецькою І.С. на виконання тих дій, про які зазначено в заяві. З огляду на це сторона відповідача і суд не можуть співставити суму, зазначену за вчинення кожної дії з часом, що потрачений, а відтак і визначити, чи є така сума пропорційна до складності справи. Відсутність акту наданих послуг і підпис в ньому клієнта унеможливлюють встановлення факту, що сторони погодили між собою саме таку суму. При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. У своїй відповіді на відзив сторона позивача просить стягнути з відповідача орієнтовний розмір правової допомоги в сумі 11700 гривень, розмір якої остаточно буде визначено до моменту виходу суду в нарадчу кімнату. Проте, в судових дебатах так і не було остаточно визначено розмір витрат на правничу допомогу. Відсутність в договорі механізму визначення розміру гонорару, порядку його сплати а також обов`язкового елементу - акту прийому наданих послуг дає всі підстави вважати, що між клієнтом та адвокатом не досягнута згода на визначення розміру гонорару. Наведене вище у своїй сукупності унеможливлює в будь який спосіб визначити як суму витрат на правничу допомогу так і механізм її обрахунку. З огляду на вищевикладене просить суд відмовити стороні позивача у стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників судового розгляду ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішене питання про судові витрати.

Як зазначено вище, представник позивача просить суд стягнути з відповідача 19400 гривень витрат на професійну правничу допомогу та 3220, 00 гривень сплачених судових витрат.

08.05.2023 між адвокатом Жеребецькою І.О. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги, за змістом якого визначили, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідний для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано суду копії квитанцій до прибуткового касового ордера б/н від 23.08.2023 на суму 5000 грн, від 08.05.2023 на суму 6500 грн, від 23.05.2024 на суму 7900 грн. Загалом на суму 19400 грн.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Новою редакцією ЦПК (частиною 2 статті 137) встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Стороною позивача в заяві про ухвалення додаткового рішення викладено остаточний перелік робіт, а також визначено, що загальна вартість правничої допомоги складає 19 400, 00 грн.

В судовому засіданні при розгляді позову, інтереси позивача представляла адвокат Жеребецька Ірина Орестівна, згідно ордеру серії ВО №1055081, виданого адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Разом з тим, згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також, за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У постанові Верховного суду від 09 березня 2021 року (справа № 200/10535/19-а) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року по справі 755/9215/15-ц ВП ВС роз`яснила, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У п.п. 113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07 листопада 2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.

Верховний Суд у постанові від 09 березня 2023 року у справі №127/28862/21 зазначив наступне: «При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України)».

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.

Отже, відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч.5 цієї статті ЦПК) .

Зваживши наданіпредставником позивачадокази напідтвердження понесенихвитрат направову допомогу,час тазусилля,витрачені нанадання правовоїдопомоги всудових засіданнях,враховуючи принципспівмірності,беручи доуваги щосудом фактичновирішувався спірщодо стягненняаліментів наутримання дитини,в точас яквідповідачем буливизнані позовнівимоги про розірванняшлюбу,визначення місцяпроживання малолітньоїдитини танадання дозволуна реєстраціюмісця проживаннямалолітньої дитинибез згодибатька,а тому суд вважає, що обґрунтованим та співмірним є стягнення із відповідача на користь позивача вартості наданих послуг правничої допомоги у розмірі 6 000 гривень.

Відтак, вимоги представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень.

Крім того, щодо вимоги представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат в сумі 3220, 00 гривень, Суд зазначає, що при ухвалені рішення, судом було вирішено питання щодо вказаних судових витрат, а тому враховуючи вище значене, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення, в частині стягнення судових витрат зі сплати судового збору.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 263, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву представника позивача адвоката Жеребецької Ірини Орестівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини, надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька та стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6000 (Шість тисяч) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Копію додаткового рішення направити сторонам у справі.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресом: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреси адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .

Третя особа: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, бульв. Шевченка, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 43459222.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич