Decision № 120100701, 25.06.2024, Starosambir District Court of Lviv Oblast

Справа № 455/245/24

Провадження № 2/455/192/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2024 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Клімченка М.І.,

за участю секретаря судового засідання Шайди Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Старий Самбір Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2024 на адресу суду надійшов позов ТОВ «Споживчий центр» до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 12.01.2022 між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір (оферти) №12.01.2022-100004913 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору. Відповідно до умов укладеного договору та заявки, відповідачу надано кредит на умовах строковості, платності та поворотності у розмірі 8 000,00 грн. під проценти. ОСОБА_1 12.01.2022 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору, Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8000 грн. Позивач виконав свої зобов`язання за договором. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, унаслідок чого станом на 30.01.2024 утворилась заборгованість у розмірі 16 960,00 грн., з яких 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 960,00 грн. - заборгованість за відсотками. Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту порушених прав. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою суду від 05.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі. Сторонам надано строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

23.02.2024 на адресу суду надійшов відзив, поданий представником відповідача - адвокатом Манько Т.О., у якому вказав, що відповідач не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Споживчий центр». Представник відповідача покликається на те, що в матеріалах справи не міститься кредитного договору, не подано доказів підписання будь-якої редакції Договору відповідачем, а додана Квитанція №1882122772 не містить прізвища отримувача коштів та строку надання коштів. Позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами, що відповідач була ознайомлена та підписувала будь-яку редакцію Кредитного договору. Додана до позову Довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №12.01.2022-100004913 від 12.01.2022 не підтверджує ні факт отримання кредиту, ні умови кредитування, ні суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення кредитора. Тобто, урахуванням вищевказаного, представник відповідача вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач ОСОБА_1 уклала кредитний договір та отримала кошти в сумі 8000 грн. за кредитним договором №12.01.2022-100004913 від 12.01.2022. Також, позивачем не наведено доказів, що ОСОБА_1 була попередньо ознайомлена з умовами кредитного договору, позивачем не надано розрахунку, з якого можна було б встановити, за які періоди нараховано проценти в розмірі 2% в день, а за які 3% в день, а з доданої до позову Довідки-розрахунку про стан заборгованості це встановити неможливо. Вважає, що окрім недоведеності видачі/отримання кредиту в сумі 8000 грн., представником позивача не доведено належними та допустимими доказами формування та розмір заборгованості відповідача по відсотках в сумі 8960 грн. за кредитним договором, а тому така позовна вимога не підлягає задоволенню. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с.31-37).

07.03.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечила доводи представника відповідача. Вказала, що ТОВ «Споживчий центр» є фінансовою установою та здійснює свою діяльність відповідно доЗаконів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про електронну комерцію», навела відповідне правове обґрунтування. Зазначила, що 30.01.2024 ОСОБА_1 за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора на веб-сайті ТОВ «Споживчий центр», який відповідач отримала на свій мобільний номер телефону НОМЕР_1 , підписано (акцептовано) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, паспорт споживчого кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на її рахунок кошти у розмірі 8 000,00 грн. Таким чином, кредитний договір (оферти) № 12.01.2022-100004913 від 12.01.2022 укладено відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію». Істотні умови договору, такі як сума кредиту, строк, процентна ставка та відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов`язання погоджено в Заявці до Договору, яка містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором, а отже твердження представника відповідача, що умови договору не погоджені жодним документом, що містить її підпис, не відповідає дійсності. Факт видачі кредитних коштів підтверджується чеком про електронний переказ коштів від 12.01.2022, сформований платіжним сервером АТ «Приватбанк». Тільки після ідентифікації та верифікації ОСОБА_1 було перераховано кредитні кошти на наданий відповідачем рахунок. Представник позивача зазначила, що надати електронний чек з номером картки та ініціалами відповідача не видається можливим, оскільки грошові кошти були сплачені через платіжну систему «Liqрay», яка не надає повний номер картки та П.І.П. отримувача.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, на адресу суду надіслала заяву щодо проведення розгляду справи за відсутності представника позивача, а також подано відповідь на відзив.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, на адресу суду надіслав заяву щодо проведення розгляду справи за відсутності представника відповідача та відповідача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам частини 2статті 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що 12.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №12.01.2022-100004913 у формі електронного документу, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 000 грн.; строк користування кредитом 42 календарних дні з дати отримання; проценти відповідно до Заявки. Підтвердження є невід`ємною частиною договору (а.с. 61). Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), кредитний договір складається з електронних документів, які містять всі істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на сайті кредитора; заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатору (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (а.с. 58-60).

Пунктом 2.3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) визначено, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника (а.с. 52).

Відповідно до пункту 9.2 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), позичальник надає однозначну, безумовну та безвідкличну згоду на обробку будь-яких його персональних даних, включаючи, але не обмежуючись збиранням, реєстрацією, накопиченням, зберіганням, адаптуванням, зміною, поновленням, використанням і поширенням (розповсюдженням, реалізацією, передачею), знеособленням, знищенням відомостей про позичальника без будь-яких обмежень та з будь-якою метою.

Заявка та графік платежів, які є невід`ємною частиною договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), підтвердження укладення кредитного договору вчиняються в електронній формі (п. 1.3).

Згідно з пунктами 11.6, 11.8 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий у користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись позичальником при виконанні умов даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним. Позичальник зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість для третіх осіб здійснити доступ та/або використати номер телефону, зазначений при реєстрації позичальника у інформаційній системі кредитора. Позичальник несе ризик та негативні наслідки втрати, незаконного заволодіння, технічного перехоплення інформації, тощо, вибуття з володіння мобільного телефону позичальника (зокрема, відповідної SIM-карти). Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання номеру телефону несе виключно позичальник. Будь-яку особу, яка використала такі засоби, кредитор безумовно вважає позичальником, і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності.

Згідно заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, строк дії договору становить 42 календарних дні з дати отримання. Проценти сплачуються у терміни, встановлені у графіку платежів, який є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 58-60).

У заявці міститься положення про те, що позичальник розуміє, що підписує та укладає кредитний договір на вказаних у заявці умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення). Для підписання та укладення договору слід було поставити електронний підпис мишкою та ввести код з смс-повідомлення, яке було надіслано на номер 0974142433.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем подано також підтвердження укладання кредитного договору №12.01.22-100004913 від 12.01.2022, що є невід`ємною частиною договору та таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 61, 62).

У паспорті споживчого кредиту містяться основні умови кредитування з рахуванням побажання споживача: тип кредиту - фінансовий кредит; сума кредиту - 8 000,00 грн.; строк кредитування - 42 дні; мета кредиту - придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; спосіб надання кредиту - безготівково; форма забезпечення кредиту - неустойка (а.с. 63-66).

Паспортом споживчого кредиту також визначено розмір орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Задля підписання паспорту споживчого кредиту та укладення договору необхідно було ввести код з смс-повідомлення, яке було надіслано на номер 0974142433 та проставити електронний підпис мишкою (а.с. 66).

Того ж дня, 03.05.2021, позивач видав безготівково на рахунок з платіжною системою LIQPAY кредит у розмірі 8 000 грн. (а.с. 14).

З відповіді АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що 12.01.2022 транзакція грошової суми у розмірі 8000 грн. за договором №12.01.2022-100004913 успішно виконана (а.с.78).

Згідно із частиною 1статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями81,82ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннямиЦивільного кодексу України,Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»,Закону України «Про електронну комерцію»та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

За правилом частини 1статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно достатті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставіЦивільного кодексу Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Вказаний закон у цьому рішенні буде застосовуватися у редакції станом на 19.04.2020, тобто у редакції станом на момент укладення кредитного договору.

Згідно пункту 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналізуючи положення вищевказаного законодавства, вбачається, що з урахуванням особливостей кредитного договору №12.01.2022-100004913 від 12.01.2022, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Споживчий центр» є фінансовою установою, основний вид діяльності - 64.92 інші види кредитування.

Згідно досліджених матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 пройшла реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр», отримавши відповідний цифровий пароль на номер свого мобільного телефону, що свідчить, про те що вона ознайомилася з Правилами (примірним договором) та іншою наданою інформацією.

Для оформлення кредиту та коштів відповідач обрала бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом договорів, що пропонувалися для укладання. Правилами, інформацією, зазначеною встатті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансовий послуг»та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправления (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію», про що відповідач поставив відповідну відмітку в електронній системі Товариства, після чого створив заявку на отримання коштів згідно обраних ним умов.

Після прийняття кредитодавцем позитивного рішення щодо надання кредиту позичальнику кредитодавець зробив позичальнику пропозицію в особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, з якими заявник мав можливість ознайомитись до моменту укладання кредитного договору.

Після прийняття позичальником умов кредитного договору, він уклав з Товариством електронний кредитний договір, який був підписаний у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті11і статті12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір споживчого кредиту в електронному вигляді шляхом підписання ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором пропозиції про укладення кредитного договору (оферта),сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору, у кредитному договорі міститься повна інформація стосовно умов кредитування.

Отже, судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернула, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту у розмірі 8 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 8 960,00 грн. з огляду на таке.

За змістом статей626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1ЦК України.

Частиною 1статті 1048 ЦК Українивстановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056-1 ЦК Українивстановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті1048та частини першої статті1054ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначається, що: - проценти відповідно достатті 1048 ЦК Українисплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу) (пункт 81);

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правиламистатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1статті 77 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у частині стягнення заборгованості за процентами, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, посилався на довідку-розрахунок та на графік платежів, який є частиною договору.

Суд зауважує, що як вбачається з матеріалів справи, зокрема з підписаного відповідачем Кредитного договору № 12.01.2022-100004913, між сторонами у належній формі було погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом.Відповідно до графіку платежів зазначеного в заявці до кредитного договору ОСОБА_1 повинна була сплатити 6720 грн. процентів за користування кредитом (а.с.62).

Відповідно до умов договору №12.01.2022-100004913 від 12.01.2022 відповідач отримала грошові кошти, а тому була обізнана про необхідність повернення кредиту разом з відсотками, які передбачені умовами договору. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, вчасно кредитні кошти не повернула, у зв`язку з чим за кредитним договором у неї виникла заборгованість, яку у добровільному порядку не повернуто позивачу.

З графіку платежів, вбачається, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані у розмірі 6720 грн.

З довідки-розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 , за процентами складає 8960 грн., що не співпадає з графіком платежів (а.с.13).

У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.

Крім того, відсутня виписка по кредитному рахунку, що є первинним документом та підтверджує наявність заборгованості за відсотками.

Відтак, у межах наявних у матеріалах справи доказів не є можливим встановити відповідність нарахованих відсотків за користування кредитом у сумі 8960 грн. їх реальному використанню та погашенню.

Оскільки представником позивача не надано суду розрахунок заборгованості за нарахованими відсотками, що позбавило можливість перевірити законність їх нарахування у заявленому розмірі, в цій частині позову слід відмовити.

З приводу непідсудності даного спору Старосамбірському районному суду Львівської області, суд зазначає наступне.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному у Постанові від 12.12.2018 у справі № 755/11648/15-ц, кредитні договори, укладені фізичними особами з банками за своєю суттю є споживчими договорами і на них розповсюджуються положенняЗакону України «Про захист прав споживачів». При цьому частина 14статті 6Закону України «Про третейські суди» вказує на те, що третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Як наслідок Верховний Суд відмовив банку у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа на виконанні рішення третейського суду.

Велика Палата Верховного Суду виклала у своїй постанові положення про те, що, якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов`язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов`язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер, як споживчого, відтак і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору, як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимогиЗакону України «Про захист прав споживачів», тобто незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється діяЗакону України «Про захист прав споживачів», враховуючи зазначене, судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб споживачів товарів, робіт і послуг.

Враховуючи наведене, оскільки укладений між сторонами кредитний договір за своєю правовою природою є споживчим, а тому третейське застереження, викладене в пункті 10.1 кредитного договору №12.01.2022-100004913 від 12.01.2022, не може бути виконане.

При цьому,Закон України «Про третейські суди»передбачає виключно право, а не обов`язок сторін на звернення до цього суду. Окрім того, необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду спору по суті. При відсутності волі, в даному випадку, позивача, на звернення до третейського суду, чинне законодавство України жодним чином не позбавляє його права на звернення до суду.

Таким чином, позивач використав своє право та звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області з даним позовом, а тому його право не може бути обмежене.

За таких обставин, клопотання щодо закриття провадження у справі з цих підстав не підлягає задоволенню.

Відповідно достатті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд прийшов висновку щодо задоволення позову частково, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 1142,64 гривень на користь позивача.

Керуючись статтями3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 6, 15, 205,207,526,626,627,628,638,639,1054,1055 ЦК України, статтями 5, 13, 81,82,141,259,264,265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-а, м.Київ, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ: 37356833, заборгованість за кредитним договором у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1142,64 (одна тисяча сто сорок дві) гривні 64 копійки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодоучасниківсправи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-а, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37356833;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25.06.2024.

Суддя М.І. Клімченко