№ 11990682, 24.09.2010, Mykolaiv District Administrative Court

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

.

24.09.2010 р. Справа № 2а-5163/10/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Акар-Експорт Миколаїв»,

про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 1255,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Миколаївським обласним відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності предявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Акар-Експорт Миколаїв»про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 1255,06 грн.

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” (далі Закон № 2240) відповідач є страхувальником на загальнообовязкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з п.2 ч.2 ст.27 Закону № 2240 страхувальник (роботодавець) зобовязаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст. 23 Закону № 2240 страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Днем сплати страхових внесків вважається день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 Закону № 2240.

Відповідачем звіт про нараховані внески, перерахування та витрати повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за 1 півріччя 2010 року не наданий до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідач має заборгованість у вигляді несплачених страхових внесків на суму 1648,17 грн., яка самостійно відображена відповідачем у звіті про нараховані внески, перерахування та витрати повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за 1 квартал 2010 року (звіт Ф4-ФССзТВП). Заборгованість відповідача по страховим внескам, строк сплати яких ще не настав складає 457,06 грн., заборгованість, повязана з виплатою заробітної плати складає 393,11 грн.

Відповідно до рішення №149 від 19.03.2010 року до відповідача застосовані платежі та штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 457,06 грн., а саме:

-пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 58,06 грн.;

-штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 399,00 грн.;

Станом на 01.07.2010 відповідач має прострочену заборгованість по страхових внесках у сумі 1255,06 грн. яка самостійно узгоджена відповідачем у звіті Ф4- ФСС з ТВП за 1 квартал 2010 року (а.с. 6).

До теперішнього часу відповідач у добровільному порядку суму заборгованості 1255,06 грн. до Фонду не перерахував, рішення №149 від 19.03.2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування не оскаржив.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Акар-Експорт Миколаїв» (вул. Лягіна, 29-А, кв. 42, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 33250502) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 1255 гривень 06 копійок.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов