Court ruling № 119769249, 10.06.2024, Prymorskyi District Court of Odesa City

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

10 червня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до обвинувачених ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 358 КК України, -

встановив:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 358 КК України.

Прокурором подані клопотання про застосування запобіжного заходу до обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , до кожного окремо, у виді цілодобового домашнього арешту. В обґрунтування заявлених клопотань прокурор зазначив, що в даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема кожен із обвинувачених може вдатись до спроб переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Водночас, у судовому засідання прокурор уточнив вимоги своїх клопотань та просив застосувати відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , до кожного окремо, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотань прокурора, зазначивши про недоведеність та відсутність ризиків, якими прокурор обґрунтовує клопотання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3)вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4)міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно довимог ч.1ст.194КПК України,під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цьогоКодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 1 ст. 181 КПК України передбачає, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.09.2023 року відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , до кожного окремо, було застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту у період часу з 21:00 год. до 06:00 год наступного дня, з покладенням на кожного з обвинувачених обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Так, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.02.2024 року було задоволено клопотання прокурора та відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , стосовно кожного окремо, продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту у період часу з 21:00 год. 06:00 год наступної доби, з покладенням на кожного з них окремо обов`язків, передбачених п.п.1,2,3,4,8,9ч.5ст.194КПК України,строком на2(два)місяці,до 21.04.2024року.

Водночас, з урахуванням того, що строк застосованого до обвинувачених домашнього арешту спливав 21.04.2024 року, та можливого звернення прокурора до суду з клопотанням про продовження застосованого до обвинувачених запобіжного заходу, судом, з метою сприяння стороні обвинувачення реалізувати таке право, було призначено судове засідання на 19.04.2024 року, тобто до спливу цього строку. Однак, прокурор таким правом не скористався та не звернувся до суду із клопотанням про продовження строку застосування відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 раніше застосованого до них запобіжного заходу.

Разом з цим, прокурор звернувся з клопотанням про застосування відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 запобіжного заходу лише 04.06.2024 року, тобто більш ніж через місяць після спливу його строку. При цьому, в судовому засіданні під час розгляду поданих ним клопотань, прокурор не надав суду раціонального пояснення, що заважало йому звернутись з клопотаннями про продовження строку запобіжного заходу до 21.04.2024 року в судовому засіданні, яке відбулось 19.04.2024 року, а також не пояснив які події стались за період коли обвинувачені не перебували під домашнім арештом. Натомість прокурор заявив, що йому не відомо жодного факту негативної поведінки обвинувачених в той час, коли до них не було застосовано жодного запобіжного заходу.

В світлі зазначеного суд визнає необґрунтованими та процесуально не підкріпленими посилання прокурора на те, що він не подав вчасно клопотання про продовження строку запобіжних заходів відносно обвинувачених до спливу такого строку, через його особисті припущення, що суд між 19 та 21 квітня 2024 року призначить судове засідання щоб продовжити строк запобіжного заходу. Такі пояснення ніяким чином не виправдовують таку пасивну процесуальну поведінку прокурора та свідчать про намагання перекласти на суд обов`язок сторони обвинувачення здійснювати контроль за застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, що є неприпустимим в розумінні положень ст.22 КПК України.

Разом із цим, суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 самостійно з`явились до суду, в тому числі для розгляду клопотання прокурора, в якому порушується питання про погіршення їх становища, тобто проявили належну процесуальну поведінку, що свідчить про відсутність існування в зазначеному кримінальному провадженні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливого їх переховування від суду.

Окрім того, суд вважає, що прокурором також не доведено існування в даному кримінальному провадженні ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки з моменту спливу строку застосування запобіжного заходу сплинув тривалий час, та прокурором не надано жодних відомостей, що обвинуваченні намагались будь-яким чином впливати на потерпілих та свідків, або спілкуватись між собою.

Суд також вважає недоведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, оскільки будь-яких відомостей щодо вчинення останніми кримінального правопорушення після спливу строку застосування запобіжного заходу прокурором не надано.

При цьому, суд зауважує на тому, що одна лише тяжкість кримінальних правопорушень, у якому обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів не може бути єдиною підставою для застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.

Таким чином, суд вважає, що прокурором не було доведено існування в зазначеному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а отже необхідності застосування відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 стосовно кожного окремо, запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, у зв`язку із чим суд вважає, що клопотання прокурора не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 369-372, 376 КПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

10.06.2024

Єдиний унікальний номер справи: №522/14887/23

Номер провадження № 1-кп/ 522/2430/24

Головуючий суддя ОСОБА_1