Court ruling № 119546901, 05.06.2024, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/17888/24

Провадження № 2/761/7349/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі судового засіданні Каніковського Б.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів у розмірі 153623,28 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Матвєєвої Ю.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2023 відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

28.05.2024 року до суду надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Крім того представник позивача просив стягнути з відповідача судовий збір.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява позивача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Причини відмови від позову, з урахуванням принципу диспозитивності, не повинні оцінюватися судом.

Відповідно до частини 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Виходячи з вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

За таких обставин, оскільки позивач відповідно до положень ст. ст. 49, 255 ЦПК України відмовився від заявлених позовних вимог, відмова не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, а також, враховуючи, що відмова від позову є правом позивача, наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі позивачу зрозумілі, у суду відсутні підстави не прийняти відмову позивача від позову, а тому, суд дійшов висновку, що зазначену заяву слід задовольнити, а провадження у цій справі закрити.

Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

За такого, враховуючи той факт, що провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача в частині повернення сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 206, 255, 256 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» про відмову від позову - задовольнити.

Прийняти відмову від позову у цивільній справі № 761/17888/24 за позовом ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів та закрити провадження у справі.

У поверненні сплаченого судового збору - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження по справі з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.О. Матвєєва

05 червня 2024 року