Decision № 119459044, 15.05.2024, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 рокуСправа №160/6072/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якій позивач просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 18.01.2024 року №046350014958 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 18.01.2024 року № 046350014958;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1996 року по 30.06.2000 року, період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 року по 30.06.2004 року, з 09.07.2004 року по 30.06.2005 року та період роботи з 01.10.2023 року по 10.01.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 10.01.2024 р. він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №046350014958 від 18.01.2024р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач зазначає, що відповідачем-2 протиправно незараховано до пільгового стажу роботи не зараховано період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України та в Національному гірничому університеті, а також період роботи з 01.10.2023 року по 10.01.2024 (до дня подачі заяви про призначення пенсії) у зв`язку із відсутністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Позивач зазначає, що після завершення навчання в Національному гірничому університеті 30.06.2005 року позивач з 10.08.2005 року (в межах трьох місяців після завершення навчання) працював за професією, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», у зв`язку з чим, вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області заперечуючи проти позовних вимог, подали до суду відзиви на позов, які за змістом обґрунтування є аналогічними між собою, в яких просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, виходячи з того, що на час звернення позивача до управління із заявою про призначення пенсії, у нього був відсутній встановлений приписами статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пільговий стаж у розмірі 25 років, у зв`язку із чим підстави для призначення пенсії в даному випадку відсутні. Зазначили, що періоди роботи позивача зараховано до пільгового стажу на підставі уточнюючих довідок. страховий стаж позивача з урахуванням додаткових років за Списком №1 становить 45 років 02 місяці 21 день, пільговий стаж за Списком №1 20 років 14 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 01.10.2023 по 10.01.2024 відсутні підстави, оскільки за вищезазначений період уточнюючу довідку не надано. Павлоградський технікум Національної гірничої академії України та Національний гірничий університет, на момент навчання позивача, не відносилися до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а належали до вищих навчальних закладів. Після закінчення вищезазначених навчальних закладів освіти позивач здобув не робітничу професію, а отримав підготовку фахівця за освітньо-кваліфікаційними рівням молодшого спеціаліста, бакалавра, молодшого гірничого інженера та гірничого інженера. Оскільки ОСОБА_1 навчався у вищих навчальних закладах освіти, а можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (стаття 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР), відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача періодів навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1996 по 30.06.2000 та в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 по 30.06.2004 та з 09.07.2004 по 30.06.2005, за виключенням періоду роботи під час навчання у вищезазначених навчальних закладах.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Також зазначив, що після завершення навчання в Національному гірничому університеті 30.06.2005 року позивач з 10.08.2005 року (в межах трьох місяців після завершення навчання) працював за професією, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», у зв`язку з чим, період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 року по 30.06.2004 року та з 09.07.2004 року по 30.06.2005 року підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 та додатку до диплому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.1996 року по 30.06.2000 року навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничого техніка - електромеханіка.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.05.2000 року та пільгової довідки від 29.12.2023 року № 1-4/3681, видану ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», під час навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України позивач працював на наступних посадах на шахті «Тернівська»:

- з 01.06.1999 року по 04.07.1999 року - учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем;

- з 05.07.1999 року по 28.08.1999 року учень гірника підземного з повним робочим днем;

- з 03.02.2000 року по 02.05.2000 року електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті на виробничу практику;

- з 10.05.2000 року по 24.08.2000 року електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею.

Звільнений з 24.08.2000 року у зв`язку з виявленим бажанням продовжити навчання.

Згідно диплому серії НР № 25494695 (додатку до диплому), позивач з 01.09.2000 року по 30.06.2004 року навчався в Національному гірничому університеті за напрямком «Гірництво» і здобув кваліфікацію молодшого гірничого інженера.

Відповідно до диплому серії НР № 27425913 (додатку до диплому), позивач з 09.07.2004 року по 30.06.2005 року навчався в Національному гірничому університеті за напрямком «Розробка родовищ корисних копалин» і здобув кваліфікацію гірничого інженера.

Відповідно до вказаної трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.05.2000 року та пільгової довідки від 29.12.2023 року № 1-4/3681, видану ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», під час навчання в Національному гірничому університеті позивач працював на наступних посадах на шахті «Тернівська»:

- з 02.07.2001 року по 30.08.2001 року - електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті;

- з 21.01.2002 року по 28.02.2002 року електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті;

- з 08.07.2002 року по 30.08.2002 року прохідник підземний з повним робочим днем в шахті на виробничу практику;

- з 16.01.2003 року по 28.02.2003 року прохідник підземний з повним робочим днем в шахті;

- з 21.06.2003 року по 27.09.2003 року підземний гірничий майстер з повним робочим днем в шахті;

- з 02.01.2004 року по 29.02.2004 року підземний гірничий майстер з повним робочим днем в шахті;

- з 01.02.2005 року по 30.04.2005 року підземний гірничий майстер з повним робочим днем в шахті;

- з 10.08.2005 року по теперішній час підземний гірничий майстер з повним робочим днем в шахті.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 10.01.2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії №046350014958 від 18.01.2024р. У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 26 років 2 місяці 21 день, з урахуванням вимог частини третьої ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - 45 років 2 місяці 21 день. Пільговий стаж особи для визначення права на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (необхідний - 25 років) складає 20 років 14 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України та в Національному гірничому університеті, оскільки це не передбачено чинним законодавством. Відмовлено в призначенні пільгової пенсії відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи.

Відповідно до розрахунку стажу роботи, відповідачем також не зараховано до пільгового стажу роботи період роботи з 01.10.2023 року по 10.01.2024 (до дня подачі заяви про призначення пенсії) у зв`язку із відсутністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Вважаючи рішення відповідача-2 про відмову у призначенні пенсії №046350014958 від 18.01.2024р. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Згідно з п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 40 Закону України Про освіту (Закон № 1060-XII) професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.

Згідно статті 41 Закон № 1060-XII професійними навчально-виховними закладами є: професійно-технічне училище; професійне художнє училище; професійне училище соціальної реабілітації; училище-агрофірма; училище-завод; вище професійне училище; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; інші типи закладів, що надають робітничу професію. Випускникам професійно-технічних навчальних закладів відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація кваліфікований робітник з набутої професії відповідного розряду (категорії).

Статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна за змістом вимога, міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Отже, до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу викладений в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року по справі № 367/945/17.

Згідно п 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Матеріалами справи підтверджено наступне, відповідно до диплому серії НР № 13698384 та додатку до диплому, позивач з 01.09.1996 року по 30.06.2000 року навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничого техніка - електромеханіка.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.05.2000 року та пільгової довідки від 29.12.2023 року № 1-4/3681, видану ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», під час навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України позивач працював на різних посадах на шахті «Тернівська» та звільнився 24.08.2000 року у зв`язку з виявленим бажанням продовжити навчання.

Отже, суд зазначає, що після завершення навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України 30.06.2000 року позивач (в межах трьох місяців після завершення навчання) працював за професією, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1996 року по 30.06.2000 року підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Згідно з п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як було встановлено судом вище, відповідно до диплому серії НР № 25494695 (додатку до диплому), позивач з 01.09.2000 року по 30.06.2004 року навчався в Національному гірничому університеті за напрямком «Гірництво» і здобув кваліфікацію молодшого гірничого інженера та згідно диплому серії НР № 27425913 (додатку до диплому), позивач з 09.07.2004 року по 30.06.2005 року навчався в Національному гірничому університеті за напрямком «Розробка родовищ корисних копалин» і здобув кваліфікацію гірничого інженера.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.05.2000 року та пільгової довідки від 29.12.2023 року № 1-4/3681, видану ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», під час навчання в Національному гірничому університеті позивач працював на шахті «Тернівська», у т.ч.: - з 02.01.2004 року по 29.02.2004 року підземний гірничий майстер з повним робочим днем в шахті; - з 01.02.2005 року по 30.04.2005 року підземний гірничий майстер з повним робочим днем в шахті; - з 10.08.2005 року по теперішній час підземний гірничий майстер з повним робочим днем в шахті.

Таким чином, судом встановлено, що після завершення навчання в Національному гірничому університеті 30.06.2005 року Позивач з 10.08.2005 року (в межах трьох місяців після завершення навчання) працював за професією, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 року по 30.06.2004 року та з 09.07.2004 року по 30.06.2005 року підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи з 01.10.2023 року по 10.01.2024 року (до дня подачі заяви про призначення пенсії) у зв`язку із відсутністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає наступне.

Відповідно до Індивідуальні відомості про застраховану особу (довідка форми ок-5), за позивача відсутня сплата страхових внесків з 01.10.2023 року по 10.01.2024 року.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Згідно ч. 5, 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал

Відповідно до вимог ст. 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника (в даному випадку роботодавця).

На підставі викладеного позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 22.11.2018 у справі №242/4793/16, від 11.07.2019 у справі № 242/1484/17, від 27.02.2019 у справі № 242/1871/17 та №423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а.

Таким чином, суд вважає, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоду роботи в ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Тернівське» з 01.10.2023 року по 10.01.2024 року на посаді підземний гірничий майстер з повним робочим днем під землею.

При цьому, вищезазначене також підтверджується пільговою довідкою від 09.01.2024 року № 18, видану ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Тернівське», копія якої наявна в матеріалах справи..

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №046350014958 від 18.01.2024р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 7 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з п. 7 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що порушене право позивача має бути відновленим шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача-1 зарахування до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1996 року по 30.06.2000 року, період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 року по 30.06.2004 року, з 09.07.2004 року по 30.06.2005 року та період роботи з 01.10.2023 року по 10.01.2024 року.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах від 10.01.2024 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду по даній справі, у зв`язку з чим, дана позовна вимога також підлягає задоволенню.

Разом з тим, щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача-2 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає, що позивачу відмовлено у призначені вказаної пенсії саме рішенням відповідача №046350014958 від 18.01.2024р.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Для відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що позивач фактично оскаржує не дії пенсійного органу, а його рішення №046350014958 від 18.01.2024р. про відмову у призначенні пенсії, протиправність прийняття якого судом встановлено вище, у зв`язку з чим, належним способом захисту буде саме визнання протиправним та скасування вказаного рішення, а в частині позовних вимог про визнання протиправними дій слід відмовити.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно, на користь позивача сплачену ним суму судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 605,60грн. (по 302,80грн. з кожного).

Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, Чернігівська область, м. Чернігів, вул.П`ятницька, буд. 83 «А», ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №046350014958 від 18.01.2024р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1996 року по 30.06.2000 року, період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 року по 30.06.2004 року, з 09.07.2004 року по 30.06.2005 року та період роботи з 01.10.2023 року по 10.01.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду по даній справі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 302,80грн. (триста дві гривні вісімдесят копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, Чернігівська область, м. Чернігів, вул.П`ятницька, буд. 83 «А», ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 302,80грн. (триста дві гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова