Decision № 119347443, 29.05.2024, Buchach District Court of Ternopil Oblast

Справа № 595/723/24

Провадження № 2/595/222/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2024 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Шпуняр О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (даліАТ «ПУМБ») звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що між АТ «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитні договори: 02.09.2021 кредитний договір №1001963110901 та видано кредит у сумі 70000 грн.; 15.02.2022 кредитний договір №1002095130701 та видано кредит у сумі 61000 грн. Разом з тим, відповідачка належним чином не виконує свої кредитні зобов`язання, внаслідок чого у неї станом на 01.02.2024 наявна заборгованість, зокрема: за кредитним договором №1001963110901 від 02.09.2021 у розмірі 84202,09 грн. (з них - 25166,28 грн.заборгованість за кредитом; 4,2 грн.заборгованість за процентами; 59031,61 грн.заборгованість за комісією) та за кредитним договором № 1002095130701 від 15.02.2022 у розмірі 81946,38 грн., (з них - 60001 грн.заборгованість за кредитом; 11,46 грн. заборгованість за процентами; 21933,92 грн.заборгованість за комісією). Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість у сумі 166148,47 грн., а також судові витрати.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 30 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник АТ «ПУМБ» не з`явився, однак у прохальнійчастині позовноїзаяви просив розгляд справи проводити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Відзив та заперечення на позов не подавала.

На підставі вимог ст. ст.223,280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання усіхосіб,які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно доположеньцьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом завідсутностіосіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що 02.09.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №1001963110901 шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 70000 грн., строком на 24 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 4,99 %, розмір процентної ставки 0,01% річних. Відповідно до графіку платежів реальна річна процентна ставка 140,2573%, загальна вартість кредиту за 24 місяців становить 153839,18 грн., загальні витрати за споживчим кредитом 83839,18 грн. Дата платежу до 02 числа кожного календарного місяця. Платіжні періоди з 02.09.2021 по 02.09.2023. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 3493,00 грн. щомісяця.

Підписуючи Заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідачка ОСОБА_1 беззастережно підтвердила, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).

02.09.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 підписаний Паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у Кредитному договорі №1001963110901 від 02.09.2021.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору№1001963110901 від 02.09.2021.

Відповідно до Платіжної інструкції № TR.51879360.63263.8810 від 02.09.2021 ОСОБА_1 отримала від АТ «ПУМБ» 70000 грн. кредитних коштів за договором №1001963110901 від 02.09.2021.

Також, 15.02.2022 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №1002095130701 шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 60001 грн., строком на 24 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99 %, розмір процентної ставки 0,010% річних. Відповідно до графіку платежів реальна річна процентна ставка 55,7218%, загальна вартість кредиту за 24 місяців становить 91975,68 грн., загальні витрати за споживчим кредитом 31974,68 грн. Дата платежу до 15 числа кожного календарного місяця. Платіжні періоди з 15.02.2022 по 15.02.2024. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1332,02 грн. щомісяця.

Підписуючи Заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідачка ОСОБА_1 беззастережно підтвердила, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані мені в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).

15.02.2022 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 підписаний Паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у Кредитному договорі №1002095130701 від 15.02.2022.

Відповідно до Платіжної інструкції № TR.56007395.69390.8810 від 15.02.2022 ОСОБА_1 отримала від АТ «ПУМБ» 60001 грн кредитних коштів за договором №1002095130701 від 15.02.2022.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору №1202095130701 від 15.02.2022.

Згідно з письмовою вимогою (Повідомлення) № КНО-44.2.2/74 від 01.02.2024 АТ «ПУМБ» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою погасити заборгованість в загальному розмірі 166148,47 грн. протягом 30ти днів з моменту отримання цього листа.

В силу вимогст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст. 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «ПУМБ»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, тому з огляду на зміст ст. ст.633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2021 та 15.02.2022 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладені кредитні договори №1001963110901, №1002095130701 у виді заяв про приєднання до Договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

АТ «ПУМБ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором №1001963110901 та кредитним договором №1002095130701 виконало та надало їй кредити в сумі 70000 грн. та 60001 грн., що підтверджено платіжними інструкціями № TR.51879360.63263.8810 від 02.09.2021, № TR.56007395.69390.8810 від 15.02.2022 та виписками/особовим рахунком ОСОБА_2 за період з 02.09.2021 по 01.02.2024 та з 15.02.2022 по 01.02.2024, що є первинними банківськими документами, оскільки виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідачки, зокрема баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції).

Як вбачається з розрахунків заборгованості, наданих АТ «ПУМБ», ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами щодо повернення кредитів, сплати процентів передбачених кредитними договорами, належним чином не виконала, у зв`язку з чим, у неї утворилась заборгованість за кредитним договором №1001963110901 від 02.09.2021, яка складається із: 25166,28 грн. сума заборгованості за кредитом, 4,2 грн. сума заборгованості за відсотками, та заборгованість за кредитним договором №1002095130701 від 15.02.2022, яка складається із: 60001 грн. - заборгованість за кредитом; 11,46 грн. - заборгованість за процентами.

Отже, відповідно до розрахунку заборгованості, судом встановлено, що відповідачка користувалася кредитними коштами, здійснювала погашення заборгованості, відтак зобов`язана повернути тіло кредиту та проценти.

Проте Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитами, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути й заборгованість за комісією за обслуговування кредиту.

Згідно із ч. ч. 1- 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч. ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

У справі встановлено, що відповідно до п. 5.7.3 розділу ІІ «Послуги банку» Публічної пропозиції АТ « ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 15.03.2021) комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному у заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій Частині 5 Розділу ІІ цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів.

У п. 5 заяви №1001963110901 від 02.09.2021 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб від зазначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 4,99 %.

У п. 5 заяви №1002095130701 від 15.02.2022 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб від зазначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,22 %.

Суд звертає увагу, що в кредитних договорах не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачці та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ «ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитних договорів №1001963110901 від 02.09.2021 та №1002095130701 від 15.02.2022, а тому положення кредитних договорів щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». У зв`язку з цим підстав стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість по комісії за обслуговування кредитної заборгованості за кредитними договорами №1001963110901 від 02.09.2021 в розмірі 59031,61 грн. та №1002095130701 від 15.02.2022 в розмірі 21933,92 грн. немає.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачкою порушені майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по кредитному договору №1001963110901 від 02 вересня 2021 року в розмірі 25170,48 грн., з яких: 25166,28 грн.заборгованість за кредитом, 4,20 грн.заборгованість за процентами, та по кредитному договору №1002095130701 від 15 лютого 2022 року в розмірі 60012,46 грн., з яких: 60001,00 грн.заборгованість за кредитом, 11,46 грн.заборгованість за процентами.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені частково (85182,94 грн. х 100 % : 166148,47 грн. = 51,27 %), тому з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 1241,96 грн. сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог (51,27 % з 2422,40 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 207, 215, 526, 626, 628, 633, 634,638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258-268, 273, 274, 279, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором 1001963110901 від 02 вересня 2021 року в розмірі 25170,48 (двадцять п`ять тисяч сто сімдесят) гривень 48 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №1002095130701 від 15 лютого 2022 року в розмірі 60012,46 (шістдесят тисяч дванадцять) гривень 46 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 1241 (одну тисячу двісті сорок одну) гривню 96 копійок судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса місця знаходження: вул. Андріївська, 4 м. Київ, 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: с. Бобулинці Чортківського району Тернопільської області.

Суддя: Л. І. Созанська