Court ruling № 119255949, 20.05.2024, Industrialnyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 202/6294/24

Провадження № 1-кс/202/3542/2024

УХВАЛА

Іменем України

20 травня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, маючого середньо - технічну освіту, розлученого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024041660000532 від 08.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК України.

17.05.2024 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 26 квітня 2024 року близько о 20 годині 01 хвилин, зайшов до приміщення магазину «VARUS -39» ТОВ «Омега» (ЄДРПОУ 30982361), що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 9-А, та проходячи повз відкриті вітрини магазину приблизно о

20 годині 15 хвилини, побачив у кулінарному відділі, а саме у холодильнику з м`ясною продукцією, свиняче м`ясо, а саме шию, яке він визначив предметом свого злочинного посягання, та у цей момент у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, розуміючи, що на усій території України введено воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, замовив у продавця-консультанта м`ясо охолоджене, а саме свинячу шию розморожену, вагою 6,320 кг, який продавцем було поміщено до поліетиленового пакету, який він взяв у свої руки та поклав до металевого візка для товару. Далі, ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, а саме біля ящиків у яких знаходились курячі яйця, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, таємно, сховав свинячу шию розморожену, вагою 6,320 кг, вартістю 1347 гривень 42 копійки, до свого рюкзака чорного кольору, що знаходився у візку.

У подальшому, ОСОБА_4 , доводячи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану до кінця, 26.04.2024 року о 20 годині 20 хвилин, продовжуючи перебувати у вищевказаному магазині, утримуючи при собі викрадене майно у своєму рюкзаку, а саме свинячу шию розморожену, вагою 6,320 кг, пройшов касову зону магазину «VARUS-39» ТОВ «Омега» (ЄДРПОУ 30982361), який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 9-А та місце скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном покинув, розпорядившись ним у подальшому на свій власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_4 , спричинив майнову шкоду ТОВ «Омега» (ЄДРПОУ 30982361), на загальну суму 1347 гривень 42 копійки.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки є достатньо підстав вважати, що існує ризики передбачені п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, так як останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Крім того, прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання останнього винуватим у вчиненні злочину, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від органу досудового розслідування та/або суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Також, з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_4 , не має офіційного джерела доходу та офіційно ніде не працевлаштований, що може свідчити про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення).

Клопотання прозастосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Отже, саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 , процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, неможливо, оскільки:

- застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- у разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до ОСОБА_4 , останній може впливати на представника потерпілого з метою зміни ним своїх показань. У органа досудового розслідування відсутні підстави вважати, що при обрані запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, підозрюваний буде виконувати покладені на нього зобов`язання;

- під час досудового розслідування не надійшло жодних звернень про передачу ОСОБА_4 , комусь на поруки, що виключає обрання даного запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в клопотанні.

Захисник у судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду встановлено, що в СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024041660000532 від 08.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК України.

Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

16.05.2024 року підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Слідчий суддявважає,що прокуророму судовомузасіданні доведенонаявність ризиків,передбачених пунктами1,5частини 1статті 177КПК України,а саме,що підозрюванийможе переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винуватим, а також дані про особу підозрюваного, який він офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів для задоволення своїх фінансових потреб.

Враховуючи, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України, слідчий суддя вважає, що за встановлених під час судового розгляду обставин можливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період часу, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов`язки.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22:00 по 06:00 залишати житло строком до 16.07.2024 року, поклавши на ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду, прокурора та слідчого за першою вимогою; не відлучатися із м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та представником потерпілого у даному кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали до 16.07.2024 року.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 22:00 до 06:00 передати для виконання до органу Національної поліції за місцем мешкання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1