Decision № 119098213, 17.05.2024, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2024м. ДніпроСправа № 904/579/24

За позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ"

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про стягнення боргу з розподілу електричної енергії

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 47 593,64 грн. - основного боргу, 85,82 грн. - 3 % річних, 858,25 грн. - пені, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачеві Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 040000145 від 23.01.2023.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що у грудні 2023 року Позивачем надана послуга з розподілу електричної енергії на суму 47 593,64 грн., однак на час нарахування коштів згідно умов додаткової угоди № 1 на суму 47 593,64 грн. військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України кошти для оплати боргу вичерпані в повному обсязі. Заключити новий договір для погашення заборгованості не було змоги у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень та фінансувань. Заперечуючи проти стягнення річних і пені, Відповідач посилається на те, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 через військову агресію Російської Федерації проти України, а саме із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. Зазначені обставини спричинили надмірне навантаження на Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Міністерство внутрішніх справ України та Національну гвардію України, як військове формування з правоохоронними функціями, що входить до складу МВС України, відповідно значні суми стягнень із військової частини, а відповідно із державного бюджету у тому числі, негативно впливатимуть на фінансове становище військового формування Національної гвардії України (яким і здійснюватиметься виділення коштів у разі прийняття такого рішення), що в свою чергу негативно впливатиме на обороноздатність нашої держави. На даний час в Україні діє воєнний стан та особливий період. Відповідно нарахування штрафних санкцій на такі послуги - є неправомірними та надуманими. У зв`язку із цим Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач відповідь на відзив не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2023 шляхом подання заяви-приєднання, сторони уклали Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 040000145 (далі Договір), за п. 1.1. якого цей Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживача як послуги оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) Споживача зазначені в Паспорті точки розподілу електричної енергії (Додаток 2 до Договору).

Оплата послуг з розподілу електричної енергії та оплата за перетікання реактивної електроенергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок Оператора системи (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору тариф (ціна) на послуги з розподілу електричної енергії встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та розміщуються на офіційному веб-сайті Оператора системи cek.dp.ua.

Терміни оплати послуги з розподілу електричної енергії зазначаються в Додатку № 4 "Порядок розрахунків", терміни оплати за перетікання реактивної електроенергії зазначаються в Додатку № 10 "Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії".

Споживач оплачує послуги з розподілу Оператору системи якщо згідно з умова вами Договору про постачання Споживача забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послуги з розподілу Оператору системи якщо згідно з умовами Договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує Постачальник (п .5.4. Договору).

Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії (п. 5.5. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору Споживач зобов`язується: виконувати умови цього Договору (п. 1); у разі здійснення оплати за послуги з розподілу безпосередньо Оператору системи здійснювати таку оплату у терміни передбачені Додатком 4 до цього Договору (п. 8).

У разі порушення термінів внесення платежів, передбачених цим Договором визначених у Додатку 4 (у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу Споживач здійснює безпосередньо Оператору системи) та у Додатку 10 до цього Договору, Споживач сплачує Оператору системи пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п. 8.5. Договору).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня. Відповідно до ч. 1 ст. 2112 та ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони додатковою угодою можуть узгодити застосування відкладальної обставини, чи розповсюдження дії Договору на відносини, які виникли до його укладання, в разі виникнення такої необхідності.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 11.1. Договору).

Відповідно до п. 4, Додатку № 4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії Особовий рахунок № 040000145 Споживач оплачує послугу з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати - або плановими платежами на підставі самостійно отриманих у Оператора системи рахунків.

Попередня оплата здійснюється до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду у розмірі 100% вартості очікуваного обсягу споживання (розподілу) електричної енергії, розрахованої за тарифами розрахункового періоду, у якому виставлений рахунок.

Визначення фактичного обсягу спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий період здійснюється за показами засобів обліку, вказаних у "Звіті про покази засобів обліку" (Додаток 11 до Договору), який надається Споживачем протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця (розрахункового періоду) (п. 5 Додатку № 4).

Відповідно до п. 6 Додатку № 4 до третього числа місяця наступного за розрахунковим уповноважена особа Споживача самостійно отримує остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію. Термін оплати зазначеного рахунку не має перевищувати 5 операційних днів. В разі не отримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в вищезазначений термін.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведених попередніх платежів у поточному розрахунковому періоді. При відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

На виконання Договору, Позивач надав Відповідачеві послуги на загальну суму 47 593,64 грн., що підтверджується звітом про покази засобів обліку за грудень 2023 року, підписаним сторонами без зауважень.

Позивач виставив Відповідачеві рахунок № 8090539249600 від 03.01.2024 за грудень 2023 р. на суму 47 593,64 грн., в якому зазначено, що остаточний розрахунок за даним рахунком слід здійснити в термін до 10.01.2024 включно.

Відповідач виставлений рахунок не оплатив, у зв`язку з чим, за останнім обліковується борг у розмірі 47 593,64 грн.

На прострочений борг Відповідача, Позивач, з посиланням на п. 8.3. Договору та ст. 625 ЦК України, нарахував 858,25 грн. пені за період 11.01.2024-01.02.2024, 85,82 грн. 3 % річних за період 11.01.2024 31.01.2024.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: факт наявності боргу, строк настання виконань за Договором.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частинами 1-3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, звіт про покази засобів обліку за грудень 2023 року, рахунок, відзив Відповідача), беручи до уваги, що у відзиві Відповідач не заперечує споживання послуг за Договором, вартості цих послуг, а лише посилається на завершення бюджетного року, строк оплати послуг настав, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних та пені проведено правильно.

При цьому, суд вважає за необхідне врахувати, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 звернула увагу на наступні обставини.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягає стягненню, оскільки відповідно до Указу Президента України № 64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 через військову агресію Російської Федерації проти України, а саме із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.

Оскільки на даний час існує беззаперечна необхідність використання значної кількості коштів державного бюджету на фінансування військових формувань, до яких, у тому числі належить Відповідач, з метою виконання особовим складом бойових завдань, спрямованих на забезпечення національної безпеки і оборони, суд вважає дані обставини винятковими, що дають підстави для зменшення неустойки.

В результаті, беручи до уваги інтереси обох сторін, суд вважає, що розмір пені, яка підлягає стягненню слід зменшити до 257,47 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 47 593,64 грн. боргу, 85,82 грн. 3 % річних, 257,47 грн. пені, решта позовних вимог не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 28, код 31793056) 47 593,64 грн. заборгованості, 85,82 грн. 3 % річних, 257,47грн. пені, 3 028,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков