Decision № 1190642, 30.11.2007, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2007 р.

Справа № 5/331-07-8307

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Ізмаїльських електричних мереж, Одеська область, м. Ізмаїл.

до відповідача: Саратської селищної ради, Одеська область, смт Сарата.

про стягнення 1 897, 33 грн.

Суддя Могил С. К.

Представники:

від позивача: Дубей Є. В., на підставі довіреності.

від відповідача: Парапір М. П., на підставі довіреності.

У судовому засіданні 14.11.2007 року оголошувалась перерва до 30.11.2007 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "ЕК Одесаобленерго" в особі Ізмаїльських електричних мереж звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Саратської селищної ради індексу інфляції в сумі 1 664, 63 грн., трьох відсотків річних в сумі 232, 70 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідач відзив на позов не надав, проте проти задоволення позову категорично заперечував посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність.

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

Між ВАТ “ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж в особі Саратського РЕМ та Саратською селищною радою 20.08.2004 року разом з додатками був укладений договір №77 про постачання електричної енергії. За умовами укладеного договору, позивача було зобов’язано відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідача сплачувати за фактично використану електричну енергію та здійснювати інші платежі передбачені договором у строки які передбачено договором.

У відповідності з пунктом 9.4 укладеного договору, договір набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У матеріалах справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, у відповідача існувала заборгованість за спожиту електроенергією, вартість якої сплачувалась але з порушенням термінів оплати встановлених договором. Таким чином, в зв’язку з неналежним виконанням своїх зобов’язань за договором позивач просив суд стягнути з відповідача 1 664, 63 грн. індексу інфляції, 232, 70 грн. трьох відсотків річних. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем до суду були подані, звіти відповідача про кількість спожитої електроенергії, рахунки за спожиту електроенергію, розрахунки нарахованих індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі посилаючись на відсутність підстав для стягнення нарахованих штрафних санкцій і відсутністю обґрунтованих підстав для нарахування штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між ВАТ ЕК „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж в особі Саратського РЕМ та відповідачем разом з додатками був укладений договір №77 від 20.08.2004 року про постачання електричної енергії, предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.

На виконання своїх зобов’язань за договором позивачем відповідачу постачалась електроенергія. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про кількість спожитої електроенергії та відповідними рахунками за спожиту електроенергію. В свою чергу відповідач розрахунки за спожиту електроенергію проводив неналежним чином в зв’язку з чим у відповідача перед позивачем залишилась несплаченою заборгованість за спожиту електроенергію.

Згідно з пунктом 1 додатку „Порядок розрахунків” до укладеного договору сторони домовились про те, що розрахунковим періодом є період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Також у вказаному пункті зазначено, що при розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття “розрахунковий період” та “календарний місяць” вважаються прирівняними та про те, що за дату оплати приймається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення споживачем готівки в касу Постачальника.

Пунктом 2.2.3 укладеного договору та п. 6 додатку „Порядок розрахунків” встановлено, що оплата рахунків за активну електроенергію та інші платежі здійснюються споживачем самостійно на протязі 10 днів після дати виписки рахунку.

Матеріалами справи підтверджено, що рахунки за спожиту активну електроенергію відповідачем сплачувались частково, по мірі надходження грошових коштів, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором про постачання електроенергії.

У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції є обґрунтованими та такими що підлягають стягненню у наступному розмірі: індекс інфляції –1 664, 63 грн., три відсотки річних - 232, 70 грн.

У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобов’язань за договором. У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32 – 34, 44, 49, 77, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Саратської селищної ради, р/р 3142000800424 у відділі Державного казначейства в Саратському районі, МФО 828011, код 04379189 (68200, Одеська область, смт Сарата, вул. Чкалова, 15) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ на рахунок №2600230103788 в Одеському обласному управлінні ВАТ „Ощадбанк”, МФО 328845, код 26016688 (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, 1)

- 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 63 коп. індексу інфляції;

- 232 (двісті тридцять дві) грн. 70 коп. трьох відсотків річних;

- 102 (сто дві) грн. державного мита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 03.12.2007 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Могил С.К.