Decision № 1190490, 22.11.2007, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2007 р.

Справа № 16/271-4479

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

За позовом: Прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі державної податкової адміністрації України в особі Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька,1

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Романівське»с. Романівка Тернопільського району Тернопільської області

За участю представників сторін:

Позивача: Переймибіда Р.Б. –старший державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 61301/7/10-015 від 13.09.2007р.

Відповідача: не з»явився

Прокурора: Безкоровайна О.А. –пом. районного прокурора, посвідчення № 45 дійсно до 04.08.2011р.

Суть справи:

Прокурор Тернопільського району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі державної податкової адміністрації України від імені якої діє Тернопільська об»єднана державна податкова інспекція, м. Тернопіль, вул. Білецька,1 про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Романівське»с. Романівка Тернопільського району Тернопільської області податкової заборгованості перед державним бюджетом у вигляді штрафних санкцій в сумі 21937 грн.92 коп., застосованих за використання коштів не за цільовим призначенням.

Як зазначено прокурором в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача є наявність податкового боргу за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Романівське»с. Романівка Тернопільського району Тернопільської області по податку на додану вартість в сумі 21937 грн. 92 коп..

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги в інтересах Тернопільської ОДПІ прокуратурою Тернопільського району підтримав повністю. Також представник прокуратури в судовому засіданні заявлений позов підтримав повністю.

Відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких документів не представив, представник в судове засідання не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи (повідомлення № 1450485 про вручення поштового відправлення –ухвали суду від 01.11.2007р. про порушення провадження у справі отримано представником відповідача 06.11.2007р.). В зв»язку з чим справа розглядається згідно ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено процесуальні права та обов’язки згідно ст.ст.20,22,29,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис)судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників прокуратури та позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника прокуратури, пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Романівське»с. Романівка Тернопільського району Тернопільської області зареєстроване 15.03.2000 року рішенням Тернопільської районної державної адміністрації за № Ю0010224 як суб’єкт підприємницької діяльності–юридична особа. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Романівське»с. Романівка Тернопільського району Тернопільської області включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням ідентифікаційного коду 30864932 і станом на 13 вересня 2007 року значиться в даному реєстрі як юридична особа (копія довідки головного Управління статистики у Тернопільській області № 31- 604 від 13.09.2007 року знаходиться в матеріалах справи). Відповідач взятий на облік в Тернопільській ОДПІ 21.03.2000р.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Романівське»у відповідності до Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року з наступними змінами, а саме: ст.4 цього Закону - є платником податків і зборів (обов’язкових платежів); ст.9 ч.1 п.2 цього Закону - зобов’язане подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою таких податків і зборів (обов’язкових платежів); ст.9 ч.1 п.3 цього Закону - зобов’язане сплачувати належні суми податків і зборів(обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно п.1 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” №509- ХІІ від 04.10.1990року з наступними змінами податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Зобов’язання платника податків сплатити до бюджету або державних цільових фондів відповідачу суму коштів у порядку та у строки, визначені Законами України є податковим зобов’язанням.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року з наступними змінами податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та згідно пунктів 5.2.1.,5.2.4 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону податкове зобов’язання визначене податковою інспекцією вважається узгодженим відповідно у день отримання платником податків податкового повідомлення, а в разі адміністративного оскарження –в день закінчення процедури адміністративного оскарження.

У відповідності до п.11.29 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. з наступними змінами, для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 26.02.1999р. № 271 затверджений Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, згідно:

- абзацу 1 пункту 4 якого на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики;

- абзацу 2 пункту 4 якого Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів(робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку;

- абзацу 1 пункту 5 якого кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення;

- абзацу 2 пункту 6 якого контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють органи державної податкової служби.

Проведеною 16.07.2007р. Тернопільською об»єднанню державною податковою інспекцією невиїзною документальною перевіркою податкової звітності по податку на додану вартість, яка подана Сільськогосподарським ТОВ «Романівське»до податкових органів встановлено, що:

- згідно пункту 4 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 271 сільськогосподарське ТОВ «Романівське»подає до Тернопільської ОДПІ дві податкові декларації по податку на додану вартість, в тому числі декларація №2 –спеціальна або окрема декларація по податку на додану вартість, в якій відображаються податкові зобов»язання і податковий кредит по операціях з продажу продукції,, товарів (робіт,послуг) власного виробництва (крім молока, худоби, птиці, вовни) в тому числі і продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім підакцизної продукції;

- в порушення вимог абз.2 п.4 «Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини»затвердженого постановою КМУ № 29.02.1990р. № 271 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 11.04.2002р.№ 488, відповідачем - Сільськогосподарським ТОВ «Романівське»відповідно до поданої звітності не перераховано на окремий рахунок податок на додану вартість, який повинен бути спрямований на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення в сумі 21942 грн. В зв»язку з чим зазначені кошти вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням і підлягають до стягнення в державний бюджет України безспірному порядку.

Факт наявності податкового правопорушення зафіксовано в акті за № 6412/15/30864932 від 16.07.2007р. «Про результати невиїзної документальної перевірки податкової звітності по податку на додану вартість, поданої Сільськогосподарським ТОВ «Романівське»»який направлений відповідачу з повідомленням про вручення за № 1291622 та отримано представником відповідача 21.07.2007р.

Також до зазначеного акту перевірки складний розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, копія якого додана до матеріалів справи.

На підставі вищенаведеного акту перевірки Терноіпльської ОДПІ 30.07.2007р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000781501/0/52019, в якому зазначено, що сума податкового зобов»язання складає 21942 грн. за платежами (код платежу 3014010100): податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Однак, сільськогосподарським ТОВ «Романівське»не сплачено узгоджене податкове зобов’язання, нараховане відповідачу у відповідності до податкового повідомлення-рішення № 0000781501/0/52019 від 30.07.2007р. на суму 21942 грн.., яке направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано повноважним представником відповідача 03.08.2007р. (належним чином завірена копія повідомлення № 1313022 та корінець зазначеного податкового повідомлення-рішення знаходиться в матеріалах справи).

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Наявність вищезазначеної суми узгодженого податкового зобов’язання підтверджується: корінцем податкового повідомлення-рішення № 0000781501/0/52019 від 30.07.2007р., обліковою карткою (зворотній бік) за станом на 30.08.2007р. платника по вищезазначеному податку, довідкою ДПІ у Тернопільському районі від 03.09.2007р. та іншими матеріалами справи.

Разом з тим, враховуючи, що станом на початок 2007 року існувала переплата податкових платежів в сумі 4,08 грн., отже загальна сума податкового боргу у вигляді штрафних санкцій по податку на додану вартість становить 21937 грн. 92 грн..

Таким чином, з матеріалів справи слідує, що заборгованість відповідача перед бюджетом станом на 30.08.2007 р. зі сплати штрафних санкцій по податку на додану вартість становить 21937 грн. 92 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 3 ст. 9 вищеназваного Закону).

Матеріали справи свідчать, що станом на день розгляду справи податкова заборгованість перед державним бюджетом та державними цільовими фондами в сумі 21937 грн. 92 грн. (штрафних санкцій по додатку на додану вартість) відповідачем в добровільному порядку не сплачена, заходи з погашення податкового боргу застосовані податковою інспекцією в Тернопільському районі позитивних результаті не дали; відповідач не представив на час розгляду справи в суді доказів сплати суми податкового боргу.

Відповідно до приписів ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

А відтак за таких обставин справи, позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, такі, що не суперечать чинному законодавству та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а також не заперечені в установленому порядку відповідачем.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд:

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Романівське»с. Романівка Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30864932 - 21937 грн. 92 грн. податкової заборгованості перед державним бюджетом по податку на додану вартість.

Видати наказ.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Романівське»с. Романівка Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30864932:

- 219 грн. 37 коп. - державного мита в доход Державного бюджету України;

- 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області МФО 838012 ЄДРПОУ 23588119 Одержувач: УДК у м. Тернополі.

Видати накази.

4. Рішення надіслати сторонам по справі та прокурору, який брав участь по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

Сторони мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Суддя

Рішення підписано: 26.11.2007 року