Decision № 1190221, 22.11.2007, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 31/502

22.11.07

За позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерна компанія «Комбінат

«Придніпровський», м. Дніпропетровськ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Техінмаш», м. Київ

Про стягнення 105 861,43 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача Охріменко А.А. –пред. по довіреності

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 105 861,43 грн., згідно укладеного Договору поставки продукції № ОА 3/07 від 15.12.07р., яка виникла у зв’язку з невиконанням відповідачем, як покупцем, умов договору щодо проведення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2007р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.11.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

22.11.07 р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача заявив письмове клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України. Одночасно, позивач повідомив суд, що в телефонному режимі повідомив відповідача про розгляд спору, дату, час та місце проведення судового засідання.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2007 року між сторонами був укладений Договір № ОА 3/07 на поставку продукції (надалі –Договір), відповідно до якого позивач, як постачальник, взяв на себе зобов’язання виготовити та поставити відповідачу молочну продукцію (товар), а відповідач, як покупець, зобов’язався прийняти цю продукцію та провести своєчасну її оплату відповідно до умов даного Договору.

На виконання умов договору згідно товарно-транспортних накладних № К046227 від 30.04.07 р., № К046738 від 08.05.07 р., № К047051 від 11.05.07 р., № К048286 від 29.05.07 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 99 324 грн.

Засвідчені копії вищевказаних товарно-транспортних накладних, долучені до матеріалів справи, та засвідчують факт передачі відповідачу товару, та приймаються судом, як належний доказ.

Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунок за поставлену продукцію проводиться попередніми платежами або у формі згідно додаткової домовленості.

Розрахунки за продукцію та надані послуги проводяться по цінам, вказаним в товарно-транспортній накладній. Відмітка «Покупця» в товарно-транспортному документі та прийняття продукції свідчить про його згоду з ціною на неї та тарифами на надані послуги (п. 3.3. Договору).

Відповідач частково виконав умови договору та перерахував на рахунок позивача за одержаний товар грошові кошти у розмірі 4 428,90 грн.

Позивач зазначає, що звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар, але відповідач станом на день розгляду спору свої договірні зобов’язання в повному обсязі не виконав, будь-яких доказів про проведення розрахунків ні позивачу, ні суду не надіслав.

Під час судового засідання представник позивача уточнив позовні вимоги, після перевірки надходження сум по банку, зменшив пред’явлений розрахунок посилаючись на часткову сплату вартості отриманої продукції покупцем. За уточненим розрахунком позивача сума боргу відповідача за отриманий товар становить 94 618,78 грн.

В судовому засіданні представником позивача була надана розписка від 03.07.2007 р., в якій представник ТОВ «ТК Техінмаш»зобов’язався погасити заборгованість за реалізований товар у розмірі 97 618,78 грн. в строк до 31.07.2007 р., що також свідчить про наявність гарантію погашення заборгованості.

Судом встановлено факт здійснення передачі товару відповідачу, а також факт часткової оплати відповідачем за поставлений товар. Таким чином, відповідач визнав факт поставки товару та зобов’язання щодо його оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору, здійснивши поставку товару, а відповідач в повному обсязі свої зобов’язання по оплаті не виконав, про причини невиконання не пояснив ні суду, ні позивачу.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 265 ГК України передбачений обов’язок постачальника передати товар покупцю в обумовлені строки, та обов’язок покупця прийняти товар та уплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 7.1. Договору у випадку відсутності оплати за отриману продукцію «Покупцем»більше 5 банківських днів, «Постачальник»має право нараховувати пеню –1% суми непогашеного боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Розмір пені за весь час існування заборгованості за поставлений товар становить 5 425,18 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача борг з урахуванням інфляційних витрат та 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю за уточненим розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 173 ГК України, ст.ст. 525, 526, 549, 612, 655 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Техінмаш»(01042, м. Київ, вул. Чеська, 1/22, код ЄДРПОУ 34241733) на користь Відкритого акціонерного товариства Акціонерна компанія «Комбінат «Придніпровський»(49051, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 15, код ЄДРПОУ 01528186), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, основну заборгованість з врахуванням інфляційних витрат у розмірі 99 221 (дев’яносто дев’ять тисяч двісті двадцять одна) грн. 51 коп., пеню у розмірі 5 425 (п’ять тисяч чотириста двадцять п’ять) грн.. 18 коп., три відсотка річних у розмірі 938 (дев’ятсот тридцять вісім) грн. 42 коп. державне мито у розмірі 1 055,85 (одна тисяча п’ятдесят п’ять) грн. 85 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Дата підписання рішення 05 грудня 2007р.