Court ruling № 119018421, 13.05.2024, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 травня 2024 рокуСправа № 160/3078/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. розглянувши питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 160/3078/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-а, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу

УСТАНОВИВ:

02 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ № 1368 к від 24.07.2023 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

Ухвалою від 09 лютого 2024 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

28 лютого 2024 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 01 квітня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 160/3078/24 - відмовлено.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд звертає увагу, що відповідно до відомостей з Комп`ютерної програма «Діловодство спеціалізованого суду» ОСОБА_1 зверталась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.09.2023 року з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у справі № 160/22998/23, в якому просила суд, зокрема:

-визнати протиправним та скасувати наказ №1368к від 24.07.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП" в частині застосування до ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

Ухвалою суду від 21.09.2023 року (суддя Сидоренко Д.В.) позовну заяву у справі № 160/22998/23 залишено без руху із наданням десятиденного строку на усунення недоліків, шляхом надання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу №1368к від 24.07.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП" в частині застосування до ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати підстави для поновлення строку, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху від позивача 03.10.2023 року надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що позивач надає уточнену позовну заяву, де вимога стосовно оскарження дисциплінарного стягнення, для якої строк на оскарження передбачений ст.31 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" виключена.

Тобто позивач при звернення до суду 11.09.2023 року з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області реалізувала своє право на звернення до суду за захистом своїх прав, але самостійно відмовилась від їх захисту.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Слід звернути увагу, що твердження позивача про відсутність можливості раніше ознайомитись з матеріалами службового розслідування, оскільки її батько знаходився в тяжкому стані та позивач здійснювала догляд за ним, що підтверджується довідкою сімейного лікаря від 13.03.2024 року, не можуть прийняті судом до уваги, оскільки під час звернення до суду 11.09.2023 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/22998/23 позивач вже знала про порушення своїх прав та намагалась їх реалізувати, але самостійно відмовилась.

Суд вважає, що викладений в ухвалі суду від 01 квітня 2024 року у цій справі висновок про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу № 1368 к від 24.07.2023 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади був передчасним.

У рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

За практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

У цьому аспекті суд звертає увагу на сформулюваний Верховним Судом у постанові від 18.01.2023 у справі № 160/6211/21 правовий висновок, відповідно до якого встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого законом або судом проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) суб"єкта владних повноважень або судове рішення отримують додаткову легітимність (стабільність) та не передбачатимуть можливості перегляду (скасування), а правові наслідки їх прийняття (вчинення) не будуть відмінені. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, а також судового рішення. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності та об`єктивності, поведінки сторін, значимості справи та її впливу на суспільні відносини і національну безпеку, наявності фундаментальної судової помилки, а також непереборності обставин, що спричинили пропуск строку.

Пунктом 7 та 8ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених ч. 3 та 4 ст. 123 цього Кодексу.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , оскільки під час встановлення обставин справи в частині пропуску строку звернення до суду з цим позовом суд не знайшов інших обставин для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, причини пропущення строку звернення до суду з цим позовом слід визнати неповажними.

З огляду на що, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями240,248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-а, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу залишити без розгляду.

Копію ухвали направити всім сторонам по справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки, передбачені статтею295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук