Decision № 118968299, 13.05.2024, Dzerzhynskyi District Court of Kryvyi Rih City

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2468/24

Провадження № 2/210/1093/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 травня 2024 року м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі Головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконаннюта просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., зареєстрований в реєстрі за номером №3203 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 40339,93 грн. та понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору за звернення до суду з вказаним позовом та за звернення до суду з заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач у позові зазначила, що 04 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. був вчинений виконавчий напис, номер за реєстром 3203, щодо звернення стягнення на грошові кошти у сумі 40339,93 грн. з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк». 03 квітня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л., на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Хара Н.С. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №56553907. Позивач зазначає, що виконавчий напис був вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами,і як наслідок відкрито неправомірне виконавче провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на грошові кошти позивача. У зв`язку з чим,позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 травня 2024року, вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.

Ухвалою суду від 02 травня 2024 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Ухвалою судувід 02травня 2024року заклопотанням позивачавитребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких 04 травня 2018 року було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №3203, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк».

Відповідач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження від 02 травня 2024 року, в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

06 травня 2024 року на адресу суду від представника АТ «Перший Український Міжнародний Банк» Бойченко Д. надійшла заява про визнання позовних вимог, в якій представник відповідача просив суд задовольнити позовні вимоги та посилаючись на вимоги ч.1 ст.142 ЦПК України просив стягнути на користь позивача 50 % сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви та за подання заяви про забезпечення позову.

Треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ПавелківТ.Л., також повідомлявся належним чином про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та ухвали про витребування доказів від 2 травня 2024 року, в ухвалі про відкриття провадження третій особі був наданий строк на подачу пояснення на позовну заяву.

За правилами ч.4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зважаючи на те, що відповідач по справі визнав вимоги позивача і це визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у відповідності до частини четвертої статті 206ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Так, письмовими матеріалами справи встановлено, що виконавчий напис, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С.04 травня 2018року, зареєстровано в реєстрі за № 3203.

03 квітня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Ф.в рамках виконавчого провадження №56553907 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію,стипендію та інші доходи боржника, боржником у вказаному виконавчому провадженні зазначена ОСОБА_1 , стягувачем Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк». (а.с. 11-12)

Згідно ч.1ст.13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місце знаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребуватиїх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку, що, здійснюючи свою діяльність, нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріусаіз заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, з огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Слід відзначити, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» суд перевіряє доводи боржника, зокрема, чи є заборгованість боржника перед стягувачем безспірною.

Незважаючи на те, що суд позбавлений можливості встановити, чи були надані нотаріусу документи, передбачені переліком, за яким проводилось стягнення у безспірному порядку, оскільки приватним нотаріусом не надано такої інформації, суд вважає, що в даному випадку при вчиненні виконавчого напису за№3203від 04.05.2018року- приватний нотаріус не переконався у безспірності заборгованості боржника - позивача по справі, та порушив процедуру видачі виконавчого напису нотаріуса з огляду на наступне.

Частиною першою ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно положень абзацу 3 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зважаючи, що відповідачем визнано заявлені позовні вимоги, виконавчий напис №3203, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. від 04.05.2018 року щодо звернення стягнення на грошові кошти у сумі 35350,77 грн. з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України уразі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір»,у разі, зокрема укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуючись ст.141 ЦПК України, беручи до визнання відповідачем позовних вимог, вважає за необхідне стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь держави підлягає стягненню 50 % витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з вказаним позовом та з заявою про забезпечення позову, у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., зареєстрований в реєстрі за номером №3203 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 40339,93 грн..

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, на користь держави,50 відсотків суми судового збору за звернення до суду з вказаним позовом, що становить грошову суму у розмірі605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок) та 50 відсотків суми судового збору за звернення до суду з заявою про забезпечення позову у розмірі 302,80 грн. (триста дві гривні 80 копійок).

Судові витрати по справі, в частині 50 відсотків суми сплаченого судового збору за звернення до суду з вказаним позовом та заявою про забезпечення доказів, віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»», ЄДРПОУ 14282829, місце знаходження: місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4.

Суддя: Н. Ю. Вікторович