Court ruling № 118930628, 08.05.2024, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 травня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/4617/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 17.04.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 05.08.2021 про відкриття виконавчого провадження №66384535.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позовну заяву залишено без руху з огляду на її невідповідність вимогам частини шостої статті 161 КАС України.

Позивач, у визначений судом строк, звернулась із заявою про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Мотивуючи поважність пропуску строку звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 зазначила, що вона не отримала спірну постанову. Про наявність виконавчого провадження позивач довідалась лише з листа органу державної виконавчої служби від 20.07.2023. При цьому у період з серпня 2023 року по 20.02.2024 позивач перебувала на лікуванні закордоном.

Оцінюючи повідомлені позивачем обставини, суд виходить з таких міркувань.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У силу пункту 1 частини другої цієї статті, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 року у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.

Суд враховує, що 30.01.2024 ОСОБА_2 , здійснюючи представництво інтересів ОСОБА_1 , направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов (надійшов до суду 31.01.2024), що заявлений до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому представник позивача, окрім іншого, просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 05.08.2021 про відкриття виконавчого провадження №66384535.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №440/1159/24 позовну заяву залишено без руху з огляду на пропуск представником позивача строку звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі №440/1159/24 залишено без задоволення; позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог, що стосуються визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 05.08.2021 про відкриття виконавчого провадження №66384535 повернуто позивачу.

За відсутності доказів вручення позивачу спірної постанови, а також відомостей про дату отримання ОСОБА_1 копії ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №440/1159/24, зважаючи на наявність у позивача права на звернення до суду, гарантованого статтею 55 Конституції України, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до суду з цим позовом.

Керуючись статтями 2, 5, 44, 118, 121, 122, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з цим позовом задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

СуддяО.О. Кукоба