Єдиний державний реєстр судових рішень 154/1487/24
3/154/818/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2024 року суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Кусік І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , солдата-санітара за мобілізацією,
за ст.172-20 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИЛА:
Військовослужбовець ОСОБА_1 22.04.2024 року об 11 год 30 хв, в умовах особливого періоду, під час виконання обов`язків військової служби на АДРЕСА_3 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння категорично відмовився, за що передбачена відповідальність ст. 172-20 ч.3 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, факт вчинення ним даного адміністративного правопорушення визнав повністю, просив суворо не карати.
Положеннями ст. 172-20 ч.3 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена в суді і стверджується його власними поясненнями, матеріалами справи, а саме протоколом про військове адміністративне правопорушення ЛВЛ № 123 від 22.04.2024 року, інформацією КП «Володимирське ТМО» про результати огляду на стан сп`яніння та іншими матеріалами справи.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
ПОСТАНОВИЛА:
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ірина КУСІК
The court decision No. 118911031, Volodymyr City Court of Volyn Oblast (until 25.04.2025 - Volodymyr-Volynskyi City Court of Volyn Oblast) was adopted on 07.05.2024. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 154/1487/24. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: