Decision № 118901271, 07.05.2024, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/4922/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Собчук Є.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Гришка С.О.,

представника відповідача - Панчошака О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати наказ Одеської митниці "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " від 22.12.2023 р. № 181-дс;

- визнати протиправними та скасувати наказ Одеської митниці "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " від 15.01.2024 р. № 38-о;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці з 17.01.2024 р.;

- стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Дисциплінарною комісією відповідно до наказу Одеської митниці від 28.11.2023 р. №165-дс проведено службове розслідування стосовно позивача. За результатами останнього, наказом Одеської митниці від 22.12.2023 р. № 181-дс позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, призначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8 та основного абзацу частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу", пункту 5 та 10 Контракту про проходження державної служби від 29.03.2023 р. № 49, підпунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3, 5.1, 5.3 Кодексу та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 р. № 668, порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеської митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби, та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби. Наказом Одеської митниці від 15.01.2024 р. №38-о, з 16.01.2024 р. припинено державну службу позивача на посаді заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку та розірвано з позивачем контракт про продовження державної служби від 29.03.2023 р. № 49 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці. Позивач наголошує, що проведення перевірки було поверховим та неповним, а висновки побудовані на помилковому тлумаченні законодавства. Відповідачем фактично констатовано порушення позивачем вимог Присяги державного службовця, Кодексу та Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, низки нормативно-правових актів, не вдаючись до будь-якого аналізу чи оцінювання вихідних даних для таких висновків, і без відповідного обґрунтування, яке повинно базуватись на відповідних фактах та обставинах та із застосуванням чітких та зрозумілих критеріїв. Вважаючи, що припинення державної служби та звільнення його із займаної посади Одеською митницею вчинено протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою від 19.02.2024 р. відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 14.03.2024 р. на 10:00 год.

06.03.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що обіймаючи посаду заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці, позивач був зобов`язаний неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливим у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими, діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати свої посадові обов`язки, не допускати зловживань. Разом з тим, досудовим розслідуванням встановлено факти порушень норм чинного законодавства, в тому числі тих, що сприяли вчиненню вказаного правопорушенню та можуть призвести до вчинення аналогічних правопорушень у майбутньому. З огляду на рівень посади, яку обіймав позивач, публікації, висвітлені в ЗМІ, призвели до репутаційних втрат та підриву довіри до Одеської митниці як органу публічної влади, оскільки призначенням митної служби України є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства та захист митних інтересів України. Недобросовісне виконання позивачем своїх посадових обов`язків, у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, свідчить про порушення Присяги державного службовця.

14.04.2024 р. позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів та аргументів, викладених у відзиві. Вказує, що для вчинення позивачем протиправних дій, які йому інкримінують, необхідно, по-перше: встановлення інспектором, який проводить митне оформлення митної декларації - складним випадком, а по-друге: створений запит до спеціальних підрозділу, а саме до відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці. За матеріалам дисциплінарної справи вищеозначені обставини не розглядалися та не встановлювалися, а тому службове розслідування, яке було проведене відносно позивача без встановлення зазначених обставин не може вважатися належно проведеним, а тому не може вважатися таким, що проведене у повному обсязі, а його результати є об`єктивними.

Протокольною ухвалою від 14.03.2024 р. за клопотанням представника відповідача відкладено підготовче засідання на 15.04.2024 р. на 11:00 год.

21.03.2024 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій зазначив, що службовим розслідуванням доведено скоєння позивачем дисциплінарного проступку, а тому відповідач не мав чекати набрання законної сили рішенням суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, щоб притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою від 15.04.2024 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2024 р. на 10:00 год.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.01.2002 р. склав Присягу державного службовця та з чого часу працював на різних посадах в Державній митній службі України.

Наказом Одеської митниці від 29.03.2023 р. № 243-о "Про призначення ОСОБА_1 ", 30.03.2023 р. ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці з укладанням контракту про проходження державної служби на умовах строкового трудового договору, до призначення на цю посаду переможця конкурсу або спливу дванадцяти місячного строку після припинення чи скасування воєнного стану.

У відповідності до п.1 наказу Одеської митниці від 29.03.2023 р. № 243-о, між Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України та громадянином України ОСОБА_1 , якого призначено на посаду заступника начальника управління-начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці, укладено Контракт про проходження державної служби від 29.03.2023 р. № 49.

Відповідно до п.5 Контракту № 49 особа відповідно до зазначеного контракту зобов`язується виконувати завдання та досягти визначених показників результативності, ефективності та якості їх виконання: дотримуватися законодавства під час виконання службових обов`язків, додержання службової та виконавської дисципліни, етики поведінки державного службовця; здійснення аналізу роботи Митниці з питань визначення митної вартості, формування та надання звітності відносно автентичності у порядку, встановленому наказами, дорученнями Державної митної служби; забезпечення, у випадку виявлення можливого заниження бази оподаткування, направлення на розгляд профільного Департаменту Державно митної служби проектів запитів до митних органів іноземних держав щодо автентичності відповідних документів, поданих при митному оформлені; забезпечення застосування заходів для виконання помісячного встановленого показника доходів; виконання доручень, розпоряджень, наданих керівниками Митниці та Управління, в тому числі спрямованих на виконання завдань, визначених статтею 544 Митного кодексу України, положення про Одеську митницю та іншими розпорядчими актами Державної митної служби.

Згідно з п.10 Контракту № 49 особа зобов`язана: особисто виконувати завдання, визначені цим контрактом та щоквартально звітувати про їх виконання безпосередньому керівнику протягом трьох робочих дні після завершення звітного періоду; виконувати обов`язки, визначені у Законі України "Про державну службу", відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, та умови цього контракту; не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням посадових обов`язків та завдань; дотримуватися службової дисципліни, обмежень та заборон, пов`язаних з проходженням державної служби, інформувати безпосереднього керівника (у разі його відсутності - керівника вищого рівня) про обставини, що унеможливлюють подальше проходження служби, перебування на займаній посаді або виконання умов цього контракту.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків, передбачених Законом України "Про державну службу" та Контрактом № 49, сторони несуть відповідальність згідно із законом (п.18 Контракту № 530).

Відповідно до посадової інструкції заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці від 21.04.2023 р., до основних посадових обов`язків віднесено, зокрема:

1. здійснення загального керівництва діяльністю управління, організація роботи управління відповідно до Положення про Управління та виконання завдань;

2. організація розробки положення про управління, структурних підрозділів у його складі, посадових інструкцій кожного працівника відділу, їх погодження та надання на затвердження керівництву митниці. Організація планування роботи, надання пропозицій щодо формування поточного плану роботи митниці, підготовки звітів щодо виконання заходів відділом та управлінням, визначених у плані роботи митниці 3. Забезпечує здійснення контролю правильності визначення суб`єктом ЗЕД митної вартості з метою виявлення і недопущення фактів ухилення від оподаткування у повному обсязі при митному оформленні товарів;

3. організація здійснення аналізу та виявлення заявлених декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів, шляхом співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже завершено; виявлення фактів митного оформлення товарів, рівень митної вартості яких нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов`язаних з їх виробництвом, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу таких товарів. Організація здійснення аналізу роботи митниці з питань визначення митної вартості товарів, формування та надання звітності у порядку, встановленому наказами Держмитслужби;

4. забезпечення розгляду за запитами відділів митного оформлення спірних та складних питань при визначенні митної вартості товарів;

5. забезпечення прийняття співробітниками відділу рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту, у спірних та складних випадках. Забезпечення моніторингу виконання посадовими особами підрозділів митного оформлення митних формальностей, сформованих за результатами застосування системи управління ризиками, з метою оцінки повноти здійснення заходів, направлених на протидію порушенням законодавства з питань митної справи в частині визначення митної вартості. Ініціювання проведення митного огляду з метою встановлення характеристик товарів, що впливають на повноту їх оподаткування, перевірки відповідності відомостей, зазначених на упаковці, маркуванні товару, відомостям, зазначеним у поданих до митного оформлення митній декларації та інших документах;

6. організація здійснення контролю за діяльністю та проведення перевірок діяльності митних постів (відділів митного оформлення) в частині правильності визначення митної вартості товарів

7. забезпечення здійснення контролю за підготуванням та направленням до митних органів іноземних держав запитів щодо здійснення перевірки автентичності документів, які надавались для підтвердження заявленої митної вартості узагальнення та аналіз отриманих відповідей;

8. здійснення аналізу роботи Митниці з питань визначення митної вартості товарів, формування та надання звітності у порядку, встановленому наказами, дорученнями та листами Державної митної служби;

9. забезпечення виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, Держмитслужби та Митниці; додержання норм професійної етики та службової дисципліни, порядку ведення діловодства. Організація виконання у відділі вимог щодо режиму секретності у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці працівників Відділу, порядку поводження з відкритою інформацією та інформацією з обмеженим доступом;

10. контроль за додержанням працівниками відділу правил внутрішнього службового розпорядку, норм професійної етики та службової дисципліни, охорони праці та техніки безпеки, правил пожежної безпеки під час виконання службових обов`язків, порядку ведення діловодства, якісного та повного виконання службових обов`язків, виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Дисциплінарною комісією відповідно до наказу Одеської митниці від 28.11.2023 р. № 165-дс "Про порушення дисциплінарного провадження", керуючись ч.1 ст.68 Закону України "Про державну службу", постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1039 "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження", проведено службове розслідування стосовно заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці, ОСОБА_1 .

Підставою для відкриття дисциплінарного провадження стала доповідна записка керівника комісії з проведення перевірки з окремих питань - головного державного інспектора відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці Сергія Пацюрківського від 20.11.2023 р. № 7.10-25/582 про результати проведеної перевірки, проведеної на виконання наказу Одеської митниці від 12.09.2023 р. № 396 "Про проведення перевірки з окремих питань" (із змінами та доповненнями, внесеними наказом Одеської митниці від 22.09.2023 р. № 421 та наказом Одеської митниці від 20.10.2023 р. № 458) щодо дотримання заступником начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці, ОСОБА_1 норм чинного законодавства України та нормативно-правових актів під час виконання своїх посадових обов`язків та умов контракту про проходження державної служби.

За результатами дисциплінарного провадження встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці, з метою отримання неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США, використовував своє службове становище, можливості пов`язані із займаною посадою, свій службовий авторитет та експлуатував престиж митного органу, недобросовісно, несумлінно виконував свої посадові обов`язки, а саме: не здійснював митний контроль та оформлення товарів народного вжитку, сприяв їх незаконному пропуску через державний кордон України з Республікою Молдова з порушеннями встановлених процедур. З огляду на зазначене, Комісія встановила, що ОСОБА_1 здійснював керівництво та організовував роботу відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці задля власної вигоди та незаконного збагачення, отримувавши доходи із незаконних джерел. Комісія встановила, що такі діяння вчинені ОСОБА_1 під час виконання ним службових обов`язків, суперечать інтересам Одеської митниці, як відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, так і Державної митної служби в цілому. Тому, Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов`язків діяв не доброчесно, а саме: не забезпечив високої якості роботи, умисно порушував вимоги Конституції України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про запобігання корупції», нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, розпорядчих документів Держмитслужби, Положення № 25, Положення № ВКМВ, умов Контракту № 49 та посадової інструкції заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці затвердженою в.о. начальником Одеської митниці Юрієм Єрмаковим 21.04.2023 р., використовував своє службове становище в приватних інтересах задля отримання неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США за невинесення рішень про коригування митної вартості товарів в бік збільшення, аргументуючи це встановленням заниженої митної вартості по товарах. Отже, Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов`язків не дотримувався вимог Наказу № 668, а саме порушення вимог Кодексу та Правил етичної поведінки останнім негативно вплинуло на авторитет та репутацію Одеської митниці та Держмитслужби в цілому. Крім того, недобросовісне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, свідчить про порушення Присяги державного службовця.

Наказом Одеської митниці від 22.12.2023 р. № 181-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці, ОСОБА_1 , за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, призначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8 та основного абзацу частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу", пункту 5 та 10 Контракту про проходження державної служби від 29.03.2023 р. № 49, підпунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3, 5.1, 5.3 Кодексу та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 р. № 668, порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеської митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці, ОСОБА_1 , визнавши датою притягнення до дисциплінарної відповідальності перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.

Наказом Одеської митниці від 15.01.2024 р. № 38-О на підставі наказу Одеської митниці від 22.12.2023 р. № 181-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ", припинена з 16.01.2021 р. державна служба ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, розірвано з ОСОБА_1 з 16.01.2024 р. контракт про продовження державної служби № 49, укладеного з ОСОБА_1 29.03.2023 р. на посаду заступника начальника управління-начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці.

Вважаючи оскаржувані накази відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Проходження служби в митних органах визначається главою 79 Митного кодексу України.

Приписами ч.3 ст.569 Митного кодексу України встановлено, що правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях є Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ (далі - Закон № 889-VІІІ).

Статтею 1 Закону № 889-VІІІ визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Основні обов`язки державного службовця визначені ст.8 Закону № 889-VІІІ, відповідно до яких державний службовець зобов`язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені вказаною статтею, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця (п.1 ч.1 ст.62 Закону № 889-VІІІ).

Загальні вимоги та правила професійної етики працівників Державної митної служби України, якими вони мають керуватися під час виконання посадових обов`язків та в інших, випадках визначені в Кодексі та Правилах етичної поведінки працівників Держмитслужби, затверджених наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 р. № 668 (далі - Кодекс та Правила).

Положення Кодексу застосовуються до всіх без винятку працівників Держмитслужби ( (п.1.2 Кодексу).

Так, згідно Кодексу працівники зобов`язані дотримуватися вимог Кодексу як під час виконання посадових (службових) обов`язків, так і в позаробочий час.

Відповідно до пу.1.3 Кодексу та Правил при прийнятті на роботу до Держмитслужби, митниць та територіальних органів Держмитслужби кожен працівник зобов`язаний ознайомитися зі змістом Кодексу та бути повідомленим про відповідальність за невиконання його вимог, встановлених норм і підписати відповідне повідомлення за формою, наведеною у додатку до цього Кодексу, яке долучається до особової справи відповідного працівника.

Положеннями Кодексу передбачено, що працівники під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані:

- неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про запобігання корупції", нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, розпорядчих документів Держмитслужби, положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників (п.3.1.1);

- неухильно виконувати правила етичної поведінки Держмитслужби (п.3.1.3).

Згідно п.3.12 Кодексу працівники мають дбати про авторитет державної служби, а також про позитивну репутацію Держмитслужби, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до п.4.3 Кодексу працівники не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам Держмитслужби чи негативно вплинути на репутацію працівника або Держмитслужби.

Пунктом 5.1 Кодексу визначено, що працівники повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових (службових) обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами.

Згідно п.5.3 Кодексу працівникам забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до п.п.9.1 та 9.2 Кодексу персональна відповідальність щодо дотримання Кодексу покладається на кожного Працівника Держмитслужби. За порушення правил етичної поведінки особи, винні у їх вчиненні, притягуються до дисциплінарної відповідальності.

Згідно п.3 Правил працівники діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Пунктом 5 Правил передбачено дотримання вимог законодавства, які полягають у недопущенні використання повноважень в особистих (приватних інтересах) або неправомірних особистих інтересах третіх осіб.

Розділом "Доброчесність" Правил визначено, що працівники Державної митної служби України зобов`язані діяти доброчесно, а саме: не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Згідно ч.1 ст.64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч.1 ст.65 Закону № 889-VIII).

За змістом ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками, зокрема, є: порушення Присяги державного службовця та порушення правил етичної поведінки державних службовців.

Згідно з ч.1 ст.66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно ч.1 ст.66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону № 889-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Частинами 10, 11 статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За приписами ч.1 ст.71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Відповідно до положень ст.73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно ч.2 ст.74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

На виконання приписів Закону № 889-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок № 1039), яким визначено процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Приписами п.4 Порядку № 1039 передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно з п.5 Порядку № 1039 строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Пунктом 7 Порядку № 1039 встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Відповідно до п.33 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.76 Закону № 889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Статтею ст.75 Закону № 889-VIII визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (ч.1 ст.77 Закону № 889-VIII).

Частиною 6 ст.77 Закону № 889-VIII передбачено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Суд зазначає, що на підставі доповідної записки керівника комісії з проведення перевірки з окремих питань - головного державного інспектора відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці Сергія Пацюрківського від 20.11.2023 р. № 7.10-25/582 Дисциплінарною комісією відповідно до наказу Одеської митниці від 28.11.2023 р. № 165-дс "Про порушення дисциплінарного провадження", керуючись ч.1 ст.68 Закону України "Про державну службу", Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1039 "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження", проведено службове розслідування стосовно заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці, ОСОБА_1 .

За результатами дисциплінарного провадження встановлено, що позивач, обіймаючи посаду заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці, з метою отримання неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США, використовував своє службове становище, можливості пов`язані із займаною посадою, свій службовий авторитет та експлуатував престиж митного органу, недобросовісно, несумлінно виконував свої посадові обов`язки, а саме: не здійснював митний контроль та оформлення товарів народного вжитку, сприяв їх незаконному пропуску через державний кордон України з Республікою Молдова з порушеннями встановлених процедур.

Спірними наказами Одеської митниці "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " від 22.12.2023 р. № 181-дс та "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " від 15.01.2024 р. № 38-о позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з займаної посади за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, призначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8 та основного абзацу частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу", пункту 5 та 10 Контракту про проходження державної служби від 29.03.2023 р. № 49, підпунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3, 5.1, 5.3 Кодексу та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 р. №668, порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеської митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби.

Вважаючи оскаржувані накази протиправними, позивач вказує, що як порушення Присяги, відповідачем не наведено відповідні мотиви, який проступок можна кваліфікувати саме як порушення Присяги, а не як дисциплінарне правопорушення. Водночас, у висновку комісії також відсутній виклад фактичних обставин у поєднанні з висновком щодо наявності в діях або бездіяльності позивача складу дисциплінарного проступку.

Суд відхиляє дані доводи з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону № 889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця.

Судом встановлено, що позивач 21.01.2002 р. склав Присягу державного службовця під час вступу на державну службу в органи митної служби наступного змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, шо буду вірно служити народові України, суворо дотримуватись Конституції та Законів України, сприяти втіленню їх у життя, змінювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки".

Проаналізувавши текс Присяги, складеної позивачем, суд робить висновок, що вступаючи на державну службу позивач свідомо взяв на себе відповідальність за забезпечення ефективного здійснення завдань і функцій Української держави шляхом сумлінного виконання своїх посадових обов`язків. Крім того, його поведінка як державного службовця, має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Додержання присяги є обов`язком державного службовця, що слідує із сукупності обов`язків державного службовця, передбачених ст.ст.8, 62 Закону № 889-VIII. Дотримання державним службовцем своїх обов`язків є необхідною умовою довіри з боку суспільства до державних інституцій від імені, яких діють державні службовці.

У постановах від 14.04.2020 р. у справі № 815/6549/16, від 27.04.2020 р. у справі № 826/10854/17, від 26.05.2022 р. у справі № 420/6190/20 Верховний Суд, підтримуючу усталену позицію Суду щодо аналізу змісту Присяги державного службовця, наголосив, що Присяга має природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового зобов`язання державного службовця. З аналізу тексту Присяги слідує, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв`язку з цим порушення Присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що Дисциплінарною комісією виявлено факти отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди з метою особистого систематичного збагачення з використанням службового становища в приватних інтересах. Висновки дисциплінарного провадження, на підставі яких прийнято оскаржувані накази, ґрунтуються на відомостях щодо подій, що відбулись 26.06.2023 р. та 21.08.2023 р., за результатами яких позивача затримано в порядку ст.208 КПК України, про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, та вилучено грошові кошти у загальній сумі 1500 доларів США. При цьому, встановлено, що дані кошти отримані позивачем від представника суб`єктів ЗЕД як неправомірну вигоду за невинесення рішень про коригування митної вартості товарів в бік збільшення, аргументуючи це встановленням заниженої митної вартості по товарах. Факт затримання позивача висвітлено в багатьох засобах масової інформації, зміст та стилістика яких мала негативний відтінок та загальну спрямованість на приниження авторитету державного органу - Одеської митниці.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами дисциплінарної справи підтверджено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці, своїми діями, в порушення Присяги державного службовця, вчинив проступок проти інтересів державної служби, покладеним на нього обов`язкам та який підірвав довіру до нього, як до посадової особи органу державної влади, й призвів до приниження авторитету державної служби.

Крім того, досліджені в ході судового розгляду докази свідчать про обізнаність позивача як заступника начальника управління - начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митних вартості та митного-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці з вимогами Закону України "Про державну службу", Закону України "Про запобігання корупції", з правилами етичної поведінки в митних органах України у тому числі, в частині запобігання одержанню неправомірної вигоди.

Разом з тим, в порушення останніх ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов`язків не дотримувався вимог Наказу № 668, порушив вимоги Кодексу та Правил етичної поведінки, що негативно вплинуло на авторитет та репутацію Одеської митниці та Держмитслужби в цілому.

Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

При цьому слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.

Вирішення питання про правомірність притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

На думку суду, службовим розслідуванням доведено вчинення заступником начальника управління-начальника відділу контролю митної вартості управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці Солодковим О.О. дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення саме дисциплінарного проступку.

З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи позивача щодо не встановлення відповідачем факту вчинення будь-яких діянь окрім тих, що зазначені у повідомленні про підозру та підлягають кримінально-правовій оцінці в межах кримінального провадження.

На думку суду, рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України.

Аргументуючи свої позовні вимоги, позивач також вказує на відсутність обвинувального вироку суду в кримінальному провадження № 42023160000000215 від 22.07.2023 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Суд вважає дані доводи безпідставними, оскільки згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст.6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 р. у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 р. у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована п.2 ст.6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 р. у справі Ringvold v. Norway, заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п.1 ст.6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності. Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам статті 61 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 16.10.2020 р. № 814/2530/16.

Отже, провівши службове розслідування і встановивши беззаперечні докази вчинення позивачем дисциплінарного проступку, відповідач не мав чекати набрання законної сили рішенням суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, щоб притягнути його до дисциплінарної відповідальності на підставі припису п.4 ч.1 ст.87 Закону № 889-VIII.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 проведено у відповідності до Закону № 889-VIII та положень порядку № 1039, доводи позивача щодо порушень відповідачем вимог законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи усі наведені обставини, суд приходить до висновку, що спірні накази Одеської митниці "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " від 22.12.2023 р. № 181-дс та "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " від 15.01.2024 р. № 38-о є таким, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а тому підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Як наслідок, відсутні підстави і для задоволення інших позовних вимог в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такі позовні вимоги є похідними від вимоги щодо визнання протиправними та скасування наказів.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п.89), "Проніна проти України" (18.07.2006 р.; п.23) та "Серявін та інші проти України" (10.02.2010 р.; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"; 09.12.1994 р., п.29).

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваних наказів, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.05.2024 р.

Суддя О.І. Бездрабко