Decision № 118428151, 17.04.2024, Kirovohrad District Administrative Court

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/795/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства "Віктор і К" до Кропивницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Віктор і К" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2023 р. №UА901050/2023/000021/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UА901050/2023/000129.

В обґрунтування вимог представник підприємства зазначив, що під час митного оформлення придбаного товару для визначення його митної вартості застосовано основний метод, тобто метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) та відповідачу було подано всі необхідні документи, проте митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості. Митний орган витребував документи, що не передбачені Митним Кодексом України, відсутністю яких, обґрунтовує застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару.

Рух справи:

Ухвалою судді від 30.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Сторонам встановлений процесуальний строк на подання заяв по суті справи.

Кропивницька митниця (надалі відповідач) до суду подано відзив на позовну заяву, якою заперечуються позовні вимоги, з огляду на те, що при проведенні митного оформлення товариством не було надані сертифікат походження та експертна декларація. Крім того, вказано на розбіжність у документах щодо вартості придбаного товару. Оскільки декларантом не було надано вказаних документів, тому спірні рішення винесені у межах повноважень, а у задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд,-

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2023 року UAB ALBUS NOX (Литва) (Продавець) i ПП ''Віктор i К'' (Покупець) уклали контракт № 27062301/1 на постачання томатної пасти холодного віджиму із вмістом сухої речовини 36-38 MAC.% в бочках в кількості 500 метричних тон (MT).

За умовами Контракту:

Пункт 1.1 Продавець продає, а Покупець купує на yмoвах CIF, Порт Констанца (Румунія).

Пункт 2.1 Ціна за 1 тону Товару складає 1470,00 доларів США. загальна сума Контракту становить 735000,00 доларів CША.

Пункт 2.2 Bci витрати по митному оформленню товарів в Україні (сплата мит. податків та iнших зборів, а також витрат на виконаних митних формальностей, що підлягають оплаті при імпорті товару) несе Покупець.

Згідно інвойсу № AN230919 від 19.09.2023 року кількість поставленого товару становить 457,854 тон, вартість товару склала 717145,38 доларів США.

ПП ''Віктор i К'' сплатило повну вартість придбаного товару, що підтверджується платіжними інструкціями від 06.07.2023 року №200 на суму 267500 доларів США та від 25.09.2023 року №209 на суму 349566 доларів США. Вказані банківські документи містять посилання на договір i номер інвойсу.

Товар перевозився з м. Констанца до митної території України ТОВ ''Глобал оушен лінк''. Транспортні витрати склали 2986927,32 грн, з яких за межами митної території України склали 835434,38 грн., вказана сума витрат включена до митної вартості придбаного товару.

Під час митного оформлення товару до митного органу 24.11.2023 року подана митна декларація 23UA901050004461U1, митна вартість товару визначена за 1 методом за ціною договору (а.с.103). У графі 22 митної декларації визначена митна вартість в розмірі 115124,52 доларів США.

При митному оформленні подані сертифікат якості 223N94160000499001 від 09.09.2023 р.; пакувальний лист (Packing list) - Б/Н від 08.09.2023 р.; рахунок-фактура (інвойс) - AN230919 від 19.09.2023 р.; коносамент (Bill of lading) - TJN0254694 від 12.09.2023 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) - 11110001 від 16.11.2023 р.; автотранспорт. накладна (Road consignment note) - AD 00100429 від 16.11.2023 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) - Б/Н від 16.11.2023 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) - Б/Н від 16.11.2023 р.; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) - C23MA05L0DC70059 від 27.09.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 200 від 06.07.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 209 від 25.09.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедииіині послуги - N 027623 від 20.11.2023 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - №1361 від 20.11.2023 р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» № 111/460 від 15.11.2023 року; страховий поліс № 11015993902204847233 від 12.09.2023 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-пpoдaжy товарів № 27062301/1 від 27.06.2023 р.; договір (контракт) про перевезення № 201702/02 від 21.02.2017 р.; заява декларанта aбo уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про тe, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 24.11.2023 р.; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосyвaнні Порядку інформаційного обміну між органами доходів i зборів. іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі 10748736 від 23.11.2023 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів i зборів. іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) - 10745758 від 23.11.2023 р.; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів i зборів. іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) - 10745927 від 23.11.2023 р.; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів i зборів. іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) - 10749845 від 23. 11.2023 р.; інвойс N FJP23033 від 08.09.2023 р.; інші некласифіковані документи сертифікат NON-GMO № 223N94l6000 від 09.09.2023 р.; інші некласифіковані документи ФОТО МАРКУВАННЯ 23.11.2023 р.; митна декларація країни відправлення - 020220230000781876 від 08.09.2023 р.

Здійснюючи перевірку поданих документів, митний орган направив повідомлення №1 декларанту про те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з ypaxуванням положень статті 337 MK України, встановлено, що документи містять певні розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим у митниці є сумніви, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів. У зв`язку з чим, зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На вказане повідомлення декларант надав пояснення про неможливість надання інших додаткових документів, оскільки усі документи були надані раніше.

Кропивницька митниця 24.11.2023 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА901000/2023/000021/1, яким митну вартість придбаного позивачем товару визначено за резервним (6) методом (надалі спірне рішення 1, а.с.98).

Кропивницька митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2023/000129, у якій повідомила позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за електронною митною декларацією №23UА901020004461U1 (надалі спірне рішення 2, а.с.81-82).

Отже, правомірність та законність винесення спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови є предметом спору, вирішення якого пердано до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана у митній декларації №23UA901050004461U1 від 24.11.2023, підтверджена декларантом документами, передбаченими частиною 2 статті 53 МК України.

Відповідач, приймаючи спірні рішення вказав, що згідно поданих до митного оформлення документи наявна розбіжність у митній вартості товару.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, як безпідставні. Як на думку суду, надані відповідачем доводи не ґрунтуються на нормах митного законодавства, з огляду на те, що подані документи у повній мірі підтверджували заявлену митну вартість.

Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Натомість, відповідач фактично використав резервний метод визначення митної вартості без належного обґрунтування, що призвело до розмитнення ввезеного товару згідно інформації іншої митної декларації, за відсутності правових підстав.

Отже, застосування відповідачем 6 методу визначення митної вартості було проведено без дотримання вимог Митного законодавства.

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Аналізуючи вказану норму, суд доходить висновку, що позивачем при проведенні розмитнення були подані усі необхідні документи, які підтверджують митну вартість, а тому у відповідача не було правових підстав для застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості.

Разом з тим, частиною 7 статті 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, вказаними нормами права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, а також ненадання декларантом витребуваних додаткових документів.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд дійшов висновку, що такі доводи є безпідставними.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем спірних рішень, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Отже, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи наявна платіжна інструкція по сплаті судового збору від 02.02.2024 року на суму 6141,95 грн, а тому вказана сума має бути повернута позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Держмитслужби України.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Віктор і К" (вул. Висоцького, 2, смт. Власівка, Світловодський район, Кіровоградська область, 27552; код ЄДРПОУ 20651018) до Кропивницької митниці (вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030; код ЄДРПОУ 44005668) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2023 р. №UА901050/2023/000021/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UА901050/2023/000129.

Стягнути на користь приватного підприємства "Віктор і К" понесені судові витрати у сумі 6141,95 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК