Decision № 118399337, 16.04.2024, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року Чернігів Справа № 620/1578/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Північного офісу Держаудитслужби до Чернігівського обласного центру зайнятості про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного центру зайнятості, в якому просить стягнути з відповідача до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України кошти в сумі 135353,58 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача проведена перевірка закупівель, за результатами якої встановлено порушення Закону України «Про публічні закупівлі». В подальшому, відповідачу пред`явлена вимога про усунення виявлених порушень, якою вимагалось забезпечити відшкодування понесених зайвих витрат на оплату електричної енергії. Порушення відповідачем не усунуто, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Суд ухвалою від05.02.2024 відкрив провадження у справі за в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

В подальшому, судом було встановлено, що при зверненні до суду позивачем не надано суду належного доказу, який свідчив би про сплату суми судового збору, з огляду на що, ухвалою суду від13.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 5-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних в ухвалі від13.02.2024.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від13.02.2024 позивач отримав 13.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Таким чином, строк на усунення недоліків сплив 19.02.2024.

19.02.2024 на адресу суду надійшло клопотання про продовження терміну сплати судового збору, яке обгрунтоване тим, що позивач вживає всіх необхідних заходів для сплати судового збору. Вкузує, що ним підготовлено та направлено до Фінансового відділу Північного офісу Держаудитслужби доповідну записку щодо необхідності сплати судового збору. Також просить врахувати, що Північним офісом Держаудитслужби сплачено судовий збір у розмірі 2864, 00 грн відповідно до платіжної інструкції від01.12.2023 №2251, яка була додано до позовної заяви.

Суд ухвалою від20.02.2024 продовжив процесуальний строк встановлений судом для надання доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн до 26.02.2024. В подальшому, 28.02.2024 розгляд справи продовжено.

Від відповідача надійшов відзив у якому зазначив, що Чернігівський обласний центр зайнятості при укладенні договорів на підвищення ціни електричної енергії діяв в межах чинного законодавства України, тому в задоволенні позову просить відмовити. Також наголосив, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач діє не у спосіб, встановлений п.8 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві та просив позов задовольнити, з підстав, викладених в заяві по суті.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких він підтримав позицію, викладену у відзиві на позов та просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Управлінням Держаудтслужби у відповідача проведена перевірка закупівель за № UA-2019-12-06-002964-b та №UA-2021-01-04-001907-b, за результатами якої складено акт від16.03.2023 №15-30/2 (т.1 а.с.17-44).

В ході перевірки встановлено порушення в частині проведення закупівель за завищеними цінами, що призвело до втрат коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України в загальній сумі 135353,58 грн (КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії»).

Відповідачем подано заперечення до акта перевірки від16.03.2023 №15-30/2 за результатами розгляду яких складено висновок від14.04.2023 (т.2 а.с.18-77) та направлено вимогу щодо усунення виявлених перевіркою закупівель порушень законодавства від 14.04.2023 №262515-14/1271-2023, якою вимагалось:

1) Розглянути результати проведеної перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

2) Забезпечити відшкодування на користь Чернігівського ОЦЗ понесених зайвих витрат на оплату електричної енергії здійсненої постачальнику (ТОВ «Сервіс Груп ЛТД») на загальну суму 56229,11 грн, з урахуванням вимог статей 193 Господарського кодексу України та статей 526, 629, 653 Цивільного кодексу України;

3) Забезпечити відшкодування на користь Чернігівського ОЦЗ понесених зайвих витрат на оплату електричної енергії здійсненої постачальнику (ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ») на загальну суму 79124,47 грн, з урахуванням вимог статей 193 Господарського кодексу України та статей 526, 629, 653 Цивільного кодексу України.

Вичерпну інформацію про вжиті заходи щодо усунення порушень та недопущення їх в подальшому, разом із належним чином завіреними копіями підтверджуючих документів, копії розпорядчих документів, прийнятих за результатами перевірки, необхідно надати до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області до 17.05.2023.

Оскільки виявлені порушення відповідачем не усунуто, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від26.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ст.1 Закону).

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право:

пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7);

порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п.8);

звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10).

З аналізу наведених норм слід зробити висновок, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів і має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; звертатися до суду, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Предметом позову є стягнення з Чернігівського ОЦЗ до Фонду загальнообов`язкового державного спеціального страхування України коштів. При цьому, позов обґрунтований тим, що Чернігівським ОЦЗ укладені угоди на підвищення ціни електричної енергії з ТОВ «Сервіс Груп ЛТД» та ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» з порушенням положень п.2 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», внаслідок чого понесено зайві витрати на оплату електричної енергії, здійснені постачальникам на загальну суму 135353,58 грн.

Суд наголошує, що у даному випадку позивачем пред`явлено позов про стягнення з відповідача коштів у зв`язку з понесенням зайвих витрат на оплату електричної енергії, тоді як п.8 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не передбачено право позивача для звернення до суду з такими вимогами.

У свою чергу суд нагадує, що п.8 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право позивача для звернення до суду про стягнення у дохід держави коштів, отриманих підконтрольними установами, а не понесених ними витрат.

Також суд не приймає до уваги, в межах спірних правовідносин, право позивача звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як вбачається з вимоги від14.04.2023 №262515-14/1271-2023, відшкодування на користь Чернігівського ОЦЗ понесених зайвих витрат на оплату електричної енергії повинно відбуватися з урахуванням вимог ст.193 Господарського кодексу України та ст.526, 629, 653 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч.1 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В свою чергу, згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З аналізу ст.193 Господарського кодексу України та ст.526, 629, 653 Цивільного кодексу України, зазначених у вимозі, слідує, що підставою повернення витрачених коштів бюджету є застосування юридичних наслідків недійсності правовику, а не «не забезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів».

Отже, такий спосіб реалізації (здійснення) позивачем владних (управлінських) повноважень не має правових підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

По суті, позивач звертаючись з цим позовом, діє не у спосіб, встановлений п.8 та п.10 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Отже, суд вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення коштів з відповідача, як обраний позивачем спосіб захисту, є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Північного офісу Держаудитслужби слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Північного офісу Держаудитслужби до Чернігівського обласного центру зайнятості про стягнення коштів відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції

Позивач: Північний офіс Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18,м. Київ,04053 код ЄДРПОУ 40479560).

Відповідач: Чернігівський обласний центр зайнятості (вул. Коцюбинського, 40,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000 код ЄДРПОУ 03491464).

Повне рішення суду складено 16.04.2024.

Суддя Л.О. Житняк