Court ruling № 118314513, 12.04.2024, Shevchenkivskyi District Court of Chernivtsi City

Справа № 727/1995/24

Провадження № 1-кп/727/218/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року м. Чернівці

Колегія суддів Шевченківського районного суду м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці скаргу захисника ОСОБА_5 в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні №120024000000000125 від 17.01.2024 відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

за участю обвинуваченого ОСОБА_6 ,

за участю захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ,

УСТАНОВИЛА:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120024000000000125 від 17.01.2024 відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263 КК України.

05 квітня 2024 року захисником ОСОБА_5 подано скаргу в порядку ст. 303 КПК України, в якій просив суд скасувати:

- постанову заступника Генерального прокурора від 07.02.2023 про доручення здійснення досудового розслідування вищому органу досудового розслідування в кримінальному провадженні №12014260040002483;

- постанову заступника Генерального прокурора від 07.02.2023 про доручення здійснення досудового розслідування вищому органу досудового розслідування в кримінальному провадженні №12017260090000540;

- постанову заступника Генерального прокурора від 09.01.2023 про доручення здійснення досудового розслідування вищому органу досудового розслідування в кримінальному провадженні №12015260040002553;

- постанову заступника Генерального прокурора від 20.02.2023 про доручення здійснення досудового розслідування вищому органу досудового розслідування в кримінальному провадженні №12021263020000164;

- постанову заступника Генерального прокурора від 20.02.2023 про визначення групи прокурорів в кримінальному провадженні №12021263020000164;

- постанову заступника Генерального прокурора від 07.02.2023 про визначення групи прокурорів в кримінальному провадженні №12014260040002483;

- постанову заступника Генерального прокурора від 07.02.2023 року про визначення групи прокурорів в кримінальному провадженні №12017260090000540;

- постанову заступника Генерального прокурора від 15.09.2023 про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні №12014260040002483;

- постанову заступника Генерального прокурора від 07.07.2023 про визначення групи прокурорів в кримінальному провадженні №12023000000001224;

- постанову заступника Генерального прокурора від 16.08.2023 про визначення групи прокурорів в кримінальному провадженні №12023000000001459;

- постанову про призначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні від 07.10.2022, кримінальне провадження №12022000000000986, внесеного до ЄРДР 07.10.2022 заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України;

- постанову про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 21.05.2018 заступника начальника СУ ГУНП в чернівецькій області у кримінальному провадженні №12017260090000540 внесеного до ЄРДР 13.09.2017.

На обґрунтуваннязазначив,що на судовому розгляді Шевченківського районного суду м. Чернівців перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12024000000000125 відносно ОСОБА_6 .

Відповідно до норми, закріпленої в ч. 2 ст.303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування в пункті 64 зазначено, що постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю ОСОБА_9 , прийнято рішення про виділення матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_6 (кримінальне провадження № 12024000000000125).

В матеріалахкримінального провадження№ 12024000000000125 т.1 на арк. 13-14 наявна постанова заступника Генерального прокурора від 07.02.2023 року «Про доручення здійснення досудового розслідування вищому органу досудового розслідування», необхідність винесення даної постанови обґрунтовано наступним.

Таким чином, в постанові заступника Генерального прокурора відсутні будь - які посилання на неефективність розслідування органом досудового розслідування, який до 07.02.2023 здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014260040002483 від 01.10.2014.

Крім того,в матеріалахкримінального провадження№ 12024000000000125 т.1 на арк. 43-44 наявна постанова заступника Генерального прокурора від 07.02.2023 року «Про доручення здійснення досудового розслідування вищому органу досудового розслідування», необхідність винесення даної постанови обґрунтовано наступним.

Таким чином, в постанові заступника Генерального прокурора відсутні будь-які посилання на неефективність розслідування органом досудового розслідування, який до 07.02.2023 здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017260090000540 від 13.09.2017.

Крім того,в матеріалахкримінального провадження№ 12024000000000125 т.1 на арк. 57-58 наявна постанова заступника Генерального прокурора України від 09.02.2023 «Про доручення здійснення досудового розслідування вищому органу досудового розслідування», необхідність винесення даної постанови обґрунтовано наступним.

Таким чином, в постанові заступника Генерального прокурора відсутні будь-які посилання на неефективність розслідування органом досудового розслідування, який до 07.02.2023 здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015260040002553 від 27.07.2015.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження № 12024000000000125 т.1 на арк. 74-75 наявна постанова заступника Генерального прокурора України від 20.02.2023 «Про доручення здійснення досудового розслідування вищому органу досудового розслідування», необхідність винесення даної постанови обґрунтовано наступним.

Частиною 5 ст. 36 КПК України передбачено, що Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Обов`язковою передумовою реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК України, є оцінка досудового розслідування органом досудового розслідування, встановленим ст. 216 КПК України, як неефективного та відображення такої оцінки у постанові з наведенням відповідного мотивування.

Наявність відповідних відомостей, які стосуються конкретного кримінального провадження, щодо його неефективності може бути встановлена відповідним прокурором на будь-якому етапі досудового розслідування, зокрема на його початку, та бути підставою для ухвалення рішення в порядку і відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КПК України.

У кожному конкретному випадку наявність таких підстав має бути обґрунтована у відповідному процесуальному рішенні - постанові Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, яка має відповідати вимогам ст. 110 КПК України, у тому числі бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав ухваленого рішення.

Постанова про доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, її обґрунтування та вмотивування має бути предметом дослідження суду в кожному кримінальному провадженні, яке здійснюється з урахуванням його конкретних обставин. Результати такого дослідження утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів з точки зору допустимості.

У разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК України, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК України та порушення вимог статей 214, 216 КПК України.

Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елемента принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних у ході досудового розслідування, недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.

Такий висновок зробила об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши кримінальне провадження за касаційними скаргами захисників на судові рішення щодо особи, засудженої за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 146 КК України, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 189 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України.

Дане питання було предметом розгляду ОП ККС ВС і в Постанові від 24 травня 2021 року (Справа № 640/5023/19).

Відповідно до п. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Змістом ч. 5 ст. 36, статей 86, 87, 110, 214, 216 КПК визначається належна правова процедура реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, яка містить такі елементи: а) належний суб`єкт (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники); б) оцінка досудового розслідування як неефективного; в) відображення такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні постанові; г) вмотивованість такої постанови.

Сторона захисту вважає, що постанови заступника Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 07.02.2023 року в кримінальному провадженні №12014260040002483, від 07.02.2023 року в кримінальному провадженні №12017260090000540, 09.01.2023 року в кримінальному провадженні №12015260040002553, від 20.02.2023 року в кримінальному провадженні №12021263020000164 постановлені поза межами належної правової процедури, як складового елементу принципу верховенства права оскільки доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК та порушення вимог статей 214, 216 КПК, що в свою чергу робить означені постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, визначивши поза межами належної правової процедури, як складового елементу принципу верховенства права, і доручивши здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, постановами заступника Генерального прокурора від 07.02.2023 в кримінальному провадженні №12014260040002483, від 07.02.2023 року в кримінальному провадженні №12017260090000540, від 20.02.2023 року в кримінальному провадженні №12021263020000164 - заступником Генерального прокурора незаконно визначено групу прокурорів в означених кримінальних провадженнях, оскільки зміна органу досудового розслідування відбулась з порушенням вимог ст.36 КПК України, тому подальші процесуальні дії та рішення заступника Генерального прокурора не можуть бути визнані такими, що вчинені з дотриманням належної правової процедури.

Зазначене, в свою чергу, робить вказані постанови заступника Генерального прокурора, яким визначено групу прокурорів у перелічених кримінальних провадженнях, незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, протиправно змінивши орган досудового розслідування постановами заступника Генерального прокурора від 07.02.2023 в кримінальному провадженні №12014260040002483, від 07.02.2023 в кримінальному провадженні №12017260090000540, від 09.01.2023 в кримінальному провадженні №12015260040002553, від 20.02.2023 в кримінальному провадженні №12021263020000164, фактично був створений неуповноважений орган досудового розслідування, який в свою чергу здійснював досудове розслідування і в подальшому звернувся до заступника Генерального прокурора з клопотанням про продовження строку досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №120114260040002483 і постановою заступника Генерального прокурора від 15.09.2023 року був незаконно продовжений строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, оскільки доручення здійснення досудового розслідування вищому органу досудового розслідування відбулось поза межами належної правової процедури, тому постанова заступника Генерального прокурора від 15.09.2023 року про продовження строку досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №120114260040002483 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Також постановою заступника Генерального прокурора від 07.07.2023 в кримінальному провадженні №12023000000001224, внесеному до ЄРДР 05.07.2023 неуповноваженим органом досудового розслідування, визначеним з порушенням належної правової процедури, визначено групу прокурорів у незаконний спосіб, в зв`язку з чим означена постанова підлягає скасуванню.

Також постановою заступника Генерального прокурора від 16.08.2023 в кримінальному провадженні №12023000000001459, внесеному до ЄРДР 09.08.2023 неуповноваженим органом досудового розслідування, визначеним з порушенням належної правової процедури, визначено групу прокурорів у незаконний спосіб, в зв`язку з чим означена постанова підлягає скасуванню.

Крім того, постановою про призначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні від 07.10.2022, кримінальне провадження №12022000000000986 внесеного до ЄРДР 07.10.2022 заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України визначено службову особу, яка буде здійснювати процесуальний контроль в даному кримінальному провадженні, що в свою чергу робить цю постанову такою, що винесена поза межами процесуальних повноважень керівника органу досудового розслідування, передбаченими ст. 39 КПК України, оскільки процесуальний контроль за досудовим розслідуванням зазначеною нормою непередбачений. Тому дана постанова підлягає скасуванню.

Також постанову про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 21.05.2018 заступника начальника СУ ГУНП в чернівецькій області у кримінальному провадженні №12017260090000540 внесеного до ЄРДР 13.09.2017, винесено в порушення вимог ст. 36 КПК України без відповідної постанови прокурора про доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, тому означена постанова підлягає скасуванню як незаконна.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 скаргу підтримав та просив її задовольнити.

В судовомузасіданні прокурор ОСОБА_7 заперечував проти задоволення скарги захисника ОСОБА_5 подана скарга стороною захисту є необґрунтованою та не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Так, слідчими Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014260090002483 від 01.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Окрім того, вказаним слідчим органом розслідувалось кримінальне провадження № 12017260090000540 від 13.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 355 КК України.

Також, слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015260040002553 від 27.08.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Підрозділом дізнання Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021263020000164 від 23.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Усі вказані кримінальні провадження розслідувались тривалий термін та фактично досудове розслідування у них не здійснювалось.

У зв`язку з викладеним, заступником Генерального прокурора прийнято рішення про винесення постанов про доручення здійснення досудового розслідування у них вищому органу Головному слідчому управлінню Національної поліції України та призначення групи прокурорів для здійснення процесуального керівництва.

Вказані постанови є мотивованими, відповідають вимогам КПК України та є законними.

Також, необхідно звернути увагу, що у винесених постановах серед іншого зазначено про складність провадження, тяжкість злочинів, великий обсяг слідчих і процесуальних дій, які необхідно виконати для отримання доказів, що можуть бути використані під час судового розгляду. Також, у них міститься посилання і на ст. 36 КПК України, як повноваження заступника Генерального прокурора в частині прийняття такого роду рішень.

Тлумачення умотивованості прийняття того чи іншого рішення у кримінальному провадженні є суб`єктивним та може сприйматися кожним учасником по різному.

Крім того, КПК України у ст. 36 та ст. 110 не передбачає обов`язкового зазначення фрази «неефективне досудове розслідування», а лише вказує на умотивованість прийняття такого рішення керівником прокуратури чи його заступниками.

Слід зазначити, що доручення здійснення досудового розслідування ГСУ НПУ стало наслідком активізації слідчих дій у об`єднаному кримінальному провадженні, здобуття доказів на підтвердження винуватості у вчинених кримінальних правопорушеннях, зокрема, і обвинуваченого ОСОБА_6 .

Кримінальні провадження, про які йде мова у скарзі сторони захисту розслідувались тривалий час, деякі з них більше 5-ти років, що саме по собі вже вказує на тяганину та неефективність досудового розслідування та як наслідок не прийняття законних рішень у цих провадженнях і порушення вимог ст. 2 КПК України.

При оцінці ефективності досудового розслідування слід виходити з того, що ефективність досудового розслідування є співвідношенням процесуальних дій, процесуальних рішень, реалізованих учасниками кримінального провадження, а також їх результатів із положеннями КПК, що визначають підстави, умови і порядок їх проведення чи прийняття, з урахуванням оптимальних затрат часу та зусиль на це.

Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.

Повноваження слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні з`являються виключно з моменту винесення відповідних постанов керівниками органу досудового розслідування та прокуратури.

Такі постанови винесені в порядку вимог КПК України і у вказаних кримінальних провадженнях.

Також, необхідно звернути увагу на те, що реалізуючи повноваження, передбачені ст. 36, 110 КПК України керівники прокуратури є самостійними в наведенні мотивів прийнятого рішення і такі мотиви можуть відрізнятися в залежності від наявних матеріалів кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, просив суд відмовити у задоволенні скарги сторони захисту про скасування постанов, винесених у кримінальному провадженні № 12024000000000125.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав скаргу та просив задовольнити.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 підтримала скаргу захисника ОСОБА_5 та просила її задовольнити.

Вислухавши захисника ОСОБА_5 , розглянувши подану скаргу, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, колегія суддів доходить наступного висновку.

Так, згідно з ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правиламистатей 314-316цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України, генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Отже, у ч. 5 ст. 36 КПК виписано наступну систему елементів процедури: а) належний суб`єкт (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники); б) оцінка досудового розслідування як неефективного; в) відображення такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні постанові; г) вмотивованість такої постанови.

Обов`язковою передумовою реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, є оцінка досудового розслідування органом досудового розслідування, встановленим ст. 216 КПК України, як неефективного та відображення такої оцінки у постанові з наведенням відповідного мотивування. Наявність відповідних відомостей, які стосуються конкретного кримінального провадження, щодо його неефективності відповідним прокурором може бути встановлено на будь-якому етапі досудового розслідування та бути підставами для прийняття рішення в порядку і відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КПК України.

Зокрема, як вбачається з норм КПК України передбачає три різновиди підслідності, саме: ст. 216 КПК України, визначено органи, на які покладено функцію досудового розслідування, з переліком статей особливої частини КК України або інших ознак, які встановлюють розмежування між компетенцією слідчих органів; ст. 218 КПК України, визначає за територіальним принципом місце здійснення досудового розслідування, відповідно до якого досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення; ч. 5 ст. 36 КПК України передбачає можливість змінити орган, який здійснює досудове розслідування, а саме право прокурора доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Винятком із зазначеного правила є кримінальні провадження, підслідні НАБУ.

Тобто, передумовою реалізації прокурором передбачених ч. 5 ст. 36 КПК України повноважень, має бути здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності.

Однак, норми КПК не визначають, що слід розуміти під терміном «неефективне досудове розслідування».

Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень не раз акцентував увагу на необхідності дотримання стандартів ефективності досудового розслідування, наводячи як перелік мінімальних критеріїв цього, як приклад: незалежність, безсторонність, громадський контроль, зразкова ретельність та оперативність (п.44 рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», п.80 рішення у справі «Гордієнко проти України»), так і виокремлюючи цілу систему критеріїв ефективності досудового розслідування, зокрема зазначаючи, що: 1) метою проведення досудового розслідування завжди має бути досягнення завдань кримінального провадження (спрямованість на досягнення завдань кримінального провадження); 2) здійснення досудового розслідування повинно відповідати принципу законності, зокрема забезпечувати ефективне виконання положень національного законодавства (законність); 3) досудовому розслідуванню має бути притаманна засада публічності (ініціативності органу досудового розслідування), яка полягає в оперативній реакції на вчинене кримінальне правопорушення компетентною особою, яка не залежатиме від волі зацікавлених осіб (публічність); 4) вимога розумної швидкості досудового розслідування, що передбачає здійснення процесуальних дій на цьому етапі судочинства без зайвих затримок, їх своєчасність, відсутність необґрунтованого зупинення кримінального провадження тощо (розумна швидкість); 5) всебічність та повнота застосування заходів, спрямованих на розкриття кримінального правопорушення, яка насамперед, передбачає правильність, послідовність та логічність отримання доказів та оперування ними, обґрунтування процесуальних рішень (всебічність та повнота розслідування); 6) незалежність та неупередженість особи, яка здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення (незалежність та неупередженість); 7) прозорість досудового розслідування, захист прав та інтересів потерпілого та його родичів, що передбачає своєчасне надання їм процесуального статусу, залучення до проведення процесуальних дій, ознайомлення з матеріалами провадження (прозорість); 8) врахування під час досудового розслідування індивідуальних особливостей особи правопорушника, зокрема, його віку, гендерної належності, національності (індивідуалізація); 9) диференціація форм досудового розслідування з метою його оптимізації (диференціація форм розслідування).

Отже, при оцінці ефективності досудового розслідування слід виходити з того, що ефективність досудового розслідування є співвідношенням процесуальних дій, процесуальних рішень, реалізованих учасниками кримінального провадження, а також їх результатів із положеннями КПК, що визначають підстави, умови і порядок їх проведення чи прийняття, з урахуванням оптимальних затрат часу та зусиль на це.

Тобто, для констатації неефективності досудового розслідування необхідна оцінка досудового розслідування для того, щоб прийняти рішення про доручення здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування.

Крім того, КПК України у ст. 36 та ст. 110 не передбачає обов`язкового зазначення фрази «неефективне досудове розслідування», а лише вказує на умотивованість прийняття такого рішення керівником прокуратури чи його заступниками.

Зокрема, заступником Генерального прокурора у мотивах постанов про доручення здійснення досудового розслідування вищому органу досудового розслідування від 07.02.2023 у кримінальному провадженні №12014260040002483 від 01.10.204, 07.02.2023 у кримінальному провадженні №12017260090000540 від 13.09.2017, 09.01.2023 у кримінальному провадженні №12015260040002553 від 27.08.2015, 20.02.2023 у кримінальному провадженні №12021263020000164 від 23.02.2021 зазначено про складність провадження, тяжкість злочину, великий обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно виконати для отримання доказів, що можуть бути використані під час судового розгляду, а тому вирішено, що подальше досудове розслідування потрібно доручити слідчим центрального апарату Національної поліції України.

Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання прокурора в судовому засіданні на те, що кримінальні провадження, про які йде мова у скарзі сторони захисту розслідувались тривалий час, деякі з них більше 5-ти років, що саме по собі вже вказує на тяганину та неефективність досудового розслідування та як наслідок не прийняття законних рішень у цих провадженнях і порушення вимог ст. 2 КПК України, оскільки проведення досудового розслідування протягом 5 років не відповідає критеріям ефективності досудового розслідування, а саме: засаді публічності (ініціативності органу досудового розслідування), яка полягає в оперативній реакції на вчинене кримінальне правопорушення компетентною особою, яка не залежатиме від волі зацікавлених осіб (публічність) та вимозі розумної швидкості досудового розслідування, що передбачає здійснення процесуальних дій на цьому етапі судочинства без зайвих затримок, їх своєчасність, відсутність необґрунтованого зупинення кримінального провадження тощо (розумна швидкість).

Таким чином, постанови від 20.02.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12021263020000164 від 23.02.2021, від 07.02.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12014260090002483 від 01.10.2014, від 07.02.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017260090000540 від 13.09.2017, від 07.07.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12023000000001224 від 05.07.2023, від 16.08.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12023000000001459 від 09.08.2023, від 15.09.2023 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №120142600400002483 від 01.10.2014, від 07.10.2023 про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000986 від 07.10.2022, від 21.05.2018 про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні № 12017260090000540 від 13.09.2017, обґрунтовані, прийняті відповідно до вимог діючого законодавства та в межах процесуальних повноважень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що скарга захисника ОСОБА_5 в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 315, 369-372 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України відмовити у повному обсязі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3