Decision № 118129367, 01.04.2024, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024м. ДніпроСправа № 904/6675/23За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто", м. Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал", м. Дніпро

про повернення майна

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство "Просто-Страхування" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" передати пошкоджені запасні частини, а саме: дзеркало бокове у кількості 1 шт вартістю 5920,00грн, двері задні ліві у кількості 1 шт вартістю 11550,00грн, бампер передній у кількості 1 шт вартістю 5140,00грн, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику згідно з договором № 1801686 серії PKS від 29.10.2018, у нього виникло право на повернення пошкоджених частин транспортного засобу "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були замінені в процесі ремонту та, відповідно до підпункту 2.11.2.16. пункту 2.11. спірного договору, не передані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" позивачеві.

Також позивач просить стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2684,00грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 справу №904/6675/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 29.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.01.2024.

12.01.2024 до господарського суду від представника позивача надійшла заява про заміну найменування позивача, Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування", на Приватне акціонерне товариство "Просто" у зв`язку з тим, що позачерговими загальними зборами акціонерів акціонерного товариство "Просто-страхування" протоколом №6 від 27.12.2023 було затверджено статут Приватного акціонерне товариство "Просто-страхування" в новій редакції. Відповідно до пункту 1.1. Статуту Приватне акціонерне товариство "Просто" є новим найменуванням Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування", що зареєстроване 02.04.1997 за №10741200000000867. 29.12.2023 були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" та змінено назву Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" на Приватне акціонерне товариство "Просто".

17.01.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" надійшло клопотання про витребування доказів, а саме оригіналів: повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку від 27 листопада 2018 року; протоколу огляду транспортного засобу від 29 листопада 2018 №133199; акту виконаних робіт від 20 грудня 2018 року №0162/30/11/18/2; висновку/калькуляції від 10 липня 2019 року №133199; заяви на виплату / доплату страхового відшкодування від 22 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 29.01.2024 замінено назву позивача у справі №904/6675/23 з Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування" на Приватне акціонерне товариство "Просто"; відкладено підготовче засідання у справі на 20.02.2024; запропоновано позивачу подати до суду: протокол огляду транспортного засобу від 29 листопада 2018 №133199; акт виконаних робіт від 20 грудня 2018 року №0162/30/11/18/2; висновок/калькуляцію від 10 липня 2019 року №133199; заяву на виплату / доплату страхового відшкодування від 22 березня 2019 року.

13 лютого 2024 року через систему "Електронний суд" до господарського суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи (та подальший розгляд) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою господарського суду від 15.02.2024 в задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції - відмовлено.

20 лютого 2024 року від відповідача до господарського суду надійшла заява, в якій просить провести підготовче засідання без участі уповноваженого представника. Також, відповідач просить, у разі не подання позивачем витребуваних судом доказів, залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвалою суду від 20.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/6675/23 на тридцять днів до 28 березня 2024 року включно, відкладено підготовче засідання у справі на 12.03.2024.

Ухвалою суду від 12.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2024.

14.03.2024 через підсистему "Електронний суд" до господарського суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі у зв`язку з неможливістю представника прибути до судового засідання. Також позивачем надані пояснення щодо надання оригіналів документів для огляду, в яких зазначає, що витребувані судом оригінали документів у представника позивача наразі відсутні, оскільки паперові матеріали страхової справи передані до архіву, а обмін документами під час врегулювання страхової справи відбувався в електронному вигляді шляхом надання страховій компанії сканованих копій документів в електронному вигляді, в тому числі і витребуваних судом документів, тому оригінали таких документів у позивача відсутні та такі оригінали наявні у відповідача.

У судове засідання 01.04.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися, про дату, час, місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач та відповідач мають зареєстровані Електронні кабінети в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у зв`язку з чим всі ухвали суду по справі надсилались позивачу та відповідачу в їх Електронні кабінети в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п.2.).

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про закриття провадження у справі від 12.03.2024 надіслана позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети. Документ доставлено до електронного кабінету 14.03.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.96-97).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 01.04.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2018 року Приватним акціонерним товариством "Просто-Страхування", яке у подальшому змінило своє найменування на Акціонерне товариство "Просто" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" (страхувальник, вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування майнових інтересів власника автомобіля № 1801686 серії PKS (далі - договір), за умовами якого страховою компанією прийнято під страховий захист автомобіль "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 1.10. договору страхова компанія взяла на себе зобов`язання відшкодувати страхувальнику збитки, що виникли протягом строку дії договору страхування в разі пошкодження, в межах страхової суми, що становить 272 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 1.8., 1.8.1. договору виплати страхового відшкодування у разі пошкодження автомобіля проводяться без урахування амортизаційного зносу.

Розмір безумовної франшизи при пошкодженні автомобіля, становить 2 % від страхової суми (пункт 1.8.5. договору).

Відповідно до пункту 2.11.4.2 договору страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування страхувальнику.

Згідно з пунктом 2.11.4.3 договору страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачені договором строки.

Пунктом 2.8.2.3. договору встановлено, що у випадку пошкодження застрахованого автомобіля виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 20 календарних днів, починаючи з дня надання страхувальником страховику останнього із всіх необхідних документів визначених у пункті 2.7.1.5 договору.

Строк дії договору з 30.10.2018 по 29.10.2019 (пункт 1.15. договору).

26 листопада 2018 року в селі Воловики Чернігівської області в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований транспортний засіб "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортного засобу "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 , заподіяно матеріальних збитків.

27 листопада 2018 року страхувальник звернувся до страховика із Повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку (а.с.18-19).

Згідно Протоколу №133199 від 29.11.2018 огляду транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди пошкоджені, зокрема, дзеркало бокове, двері задні ліві, бампер передній (а.с.21-22).

З метою визначення розміру понесених матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а також ремонту автомобілю, страхувальник звернувся до Фізичної особи - підприємця Сінькевич Олени Сергіївни, якою було здійснено ремонт пошкодженого транспортного засобу "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно Акту виконаних робіт № 0162/30/11/18/2 від 20.12.2018 вартість відновлювального ремонту складає 55570,00грн (а.с.31).

28.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" звернулося до Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування" з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 55570,00грн у зв`язку із страховим випадком, який відбувся 26.11.2018 (а.с.32).

16 липня 2019 року за результатами розгляду заяви Приватним акціонерним товариством "Просто-Страхування" прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та складено страховий акт №133199 від 16.07.2019, відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 41015,53грн (а.с.33).

Відповідно до платіжної інструкції № 14307 від 12.08.2020 АТ "Просто-Страхування" виплатило частину страхового відшкодування за ремонт транспортного засобу "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 38499,53грн.

Іншу частину страхового відшкодування в розмірі 2516,00грн6394,50грн, відповідно до страхового Акту №145627 від 27.07.2020 зараховано в оплату недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Запорізькою філією АТ "Просто-Страхування".

АТ "Просто-страхування" під час прийняття рішення щодо розміру страхового відшкодування за ремонт транспортного засобу Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 , було взято до уваги Акт виконаних робіт № 0162/30/11/18/2 від 20.12.2018, відповідно до якого для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 , були використані наступні запасні частини:

дзеркало бокове у кількості 1 шт вартістю 5920,00грн,

двері задні ліві у кількості 1 шт вартістю 11550,00грн,

бампер передній у кількості 1 шт вартістю 5140,00грн.

Відповідно до пункту 2.11.2.16 договору Страхувальник за вимогою Страховика зобов`язаний передати йому пошкоджені деталі та вузли застрахованого ТЗ, замінені в процесі ремонту.

Позивач вважає, що у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику згідно з договором № 1801686 серії PKS 2000791, у нього виникло право на повернення пошкоджених частин транспортного засобу "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були замінені в процесі ремонту та не передані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" позивачеві.

Наведене і є причиною спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для повернення пошкоджених запасних частин (згідно з переліком), які були замінені в процесі ремонту транспорту засобу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З матеріалів справи убачається, що Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" здійснено виплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" страхового відшкодування у розмірі 41015,53грн за пошкодження транспортного засобу "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахованого на підставі договору страхування від 29.10.2018.

Обов`язок страхувальника за вимогою страховика передати йому пошкоджені деталі та вузли застрахованого ТЗ, замінені в процесі ремонту передбачено підпунктом 2.11.2.16. пункту 2.11. договору.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Водночас спосіб та форма, в якій повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника положеннями статті 530 Цивільного кодексу України не визначена.

Згідно правового висновку Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 3-127гс11, якщо законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту.

Схожі правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 201/13756/16-ц (провадження № 61 6896св19), від 18.09.2019 у справі № 183/2925/17 (провадження № 61-12368св19 ), від 16.02.2022 у справі № 520/19325/18 (провадження № 61-9353св21 ) та узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 922/2131/19, від 27.11.2019 у справі № 924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі № 904/4899/18.

За таких обставин, строк виконання зобов`язання за договором страхування щодо повернення пошкоджених під час дорожньо-транспортної пригоди є таким, що настав.

Зобов`язання з повернення пошкоджених деталей та вузлів застрахованого транспортного засобу, які були замінені в процесі ремонту відповідач не виконав.

Доказів на підтвердження повернення Приватному акціонерному товариству "Просто-страхування" пошкоджених запасних частин, які були замінені в процесі ремонту транспорту засобу, а саме: дзеркало бокове у кількості 1 шт, двері задні ліві у кількості 1 шт, бампер передній у кількості 1 шт відповідач не надав, доводи позивача, викладені в позовній заяві, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача про зобов`язання відповідача повернути пошкоджені запасні частини, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу - дзеркало бокове у кількості 1 шт, двері задні ліві у кількості 1 шт, бампер передній у кількості 1 шт обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, але без визначення/зазначення вартості таких деталей.

Визначення/зазначення в рішенні вартості такої деталі у сумі 22610,00грн, яка вказана позивачем в позовній заяві суд вважає необґрунтованим, оскільки умовами договору не передбачено проведення оцінки вартості пошкодженої деталі станом на дату проведення ремонтних робіт або звернення з позовом до суду. Сторони домовились лише про передачу страхувальником на вимогу страховика, відповідно до пункту 2.11.2.16 договору страхування, пошкоджених деталей та вузлів застрахованого транспортного засобу, які були замінені в процесі ремонту.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, але без наведення пошкоджених деталей (дзеркало бокове у кількості 1 шт, двері задні ліві у кількості 1 шт, бампер передній у кількості 1 шт) у зазначеній позивачем сумі.

Під час розгляду справи відповідач заявляв клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з неподанням позивачем оригіналів документів, доданих до позовної заяви.

Частиною 10 статті 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Як зазначає позивач, обмін документами під час врегулювання страхової справи відбувався в електронному вигляді шляхом надання страховій компанії сканованих копій документів в електронному вигляді, в тому числі і витребуваних судом документів, тому оригінали таких документів у позивача відсутні та такі оригінали наявні у відповідача.

Враховуючи надані позивачем письмові пояснення, те, що відповідач жодним чином не спростовував ані факту події, ані відновлювального ремонту, ані факту отримання страхового відшкодування, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відхиляється судом.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем надані:

договір про надання правової допомоги № 1 від 02.02.2020 (а.с.41-44), Реєстр справ від 01 листопада 2023 року (Додаток № 1 до Договору, а.с.45), платіжні інструкції № 5292 від 02.11.2023 на суму 78000,00грн та № 5293 від 02.11.2023 на суму 79000,00грн (а.с.44-45), Акт виконаних робіт від 30 листопада 2023 року (а.с.46); детальний опис робіт (наданих послуг) від 30 листопада 2023 року (Додаток № 1.22 до Договору), який є невід`ємною частиною Договору № 1 від 02 січня 2020 року (а.с.49), Ордер на надання правничої допомоги від 01.11.2023 Серія АІ № 1116322, виданий Адвокатським об`єднанням "Синюк та партнери" адвокату Синюк С.Л. для представництва інтересів АТ "ПРОСТО-страхування" (а.с.36), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КС № 6423/10 від 15.02.2018 (а.с.37-38).

З наданих договору та акта вбачається прийняття Адвокатським об`єднанням "Синюк та партнери" (адвокат Синюк С.Л.) зобов`язання надати позивачу правову (правничу) допомогу у справі № 904/6675/23 (номер страхової справи 133199) щодо повернення майна.

02.02.2020 АТ "ПРОСТО-страхування" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Синюк та партнери" (Адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги №1, за умовами п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до пунктів 4.1,4.2 договору, вартість наданих юридичних послуг Адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє Клієнту відповідний рахунок.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку від Адвокатське бюро.

Згідно п.4.5 договору акт приймання-передачі наданих юридичних послуг складається адвокатом та надсилається (надається) клієнту. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським Бюро юридичної допомоги і її вартість.

Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується 31.12.2020 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 7.1 договору).

Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані Сторонами (п. 7.11 Договору).

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 30.11.2023, виконаних для надання правової допомоги, на підставі Договору про надання правової допомоги № 1 від 02 січня 2020 року, Адвокат Синюк С.Л., за дорученням Адвокатського бюро "Синюк та партнери", надав Замовнику (Позивачу) - Приватному акціонерному товариству "ПРОСТО-страхування") правову допомогу по справі № 904/6675/23, Відповідач - ТОВ "ГетманГлобал" (страхова справа в АТ "ПРОСТО-страхування" №133199), обумовлену Договором у наступному обсязі:

1. Консультація Замовника і щодо порядку та строків надання правової допомоги Адвокатом по стягненню грошових коштів з Відповідача - 1200грн.(вартість однієї години роботи); кількість годин - (1 година); вартість 1200грн.

2. Підготовчі дії: 1200грн.(вартість однієї години роботи); кількість годин - (2 година); вартість 2400грн, а саме: - з`ясування чи мали місце обставини (факти), про які вказує Замовник, та якими доказами вони підтверджуються; - з`ясування чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; - визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин; - визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин з врахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; - збір необхідних доказів на підтвердження позовних вимог; - аналіз судової практики.

3. Підготовка та подання позовної заяви в суд: - 1200грн. (вартість однієї години роботи); кількість годин - (2 година); вартість 2400грн: - визначення підсудності розгляду позовної заяви; - визначення складу учасників судового процесу; - розрахунок ціни позову та розміру судових витрат; - написання, підготовка, копіювання, зшивання та надсилання позовної заяви з додатками в суд.

Загальна кількість витраченого часу на надання правової допомоги Замовнику становить 5 годин, відповідно вартість наданих послуг при вартості однієї нормо години 1200 грн. становить 6000грн.

Актом виконаних робіт підтверджується надання правової допомоги позивачу в сумі 6000,00грн (а.с.46).

До заяви про розподіл витрат на правничу допомогу заявником додано платіжні інструкції № 5292 від 02.11.2023 на суму 78000,00грн та № 5293 від 02.11.2023 на суму 79000,00грн, які підтверджують оплату наданих послуг.

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду разом із позовною заявою, тобто в межах передбаченого законом строку.

Відповідач заперечень щодо суми витрат на професійну правничу допомогу не надав.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наданими позивачем доказами підтверджується факт отримання ним конкретного виду професійної правничої допомоги вартістю, що визначена у розмірі 6000,00 грн.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" убачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

У частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

З огляду на викладене, оцінюючи розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи критерії, передбачені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також критерії для їх розподілу, передбачені частиною п`ятою статті 129 цього Кодексу, суд доходить висновку, що заявлені позивачем до розподілу 6000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними із складністю справи й виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), не є обґрунтованими і пропорційними до предмета спору.

Так, до позовної заяви позивачем додано незначну кількість документів, які стосуються предмету спору та підлягали вивченню адвокатом (Договір страхування № 1801686 від 29 жовтня 2018 року; повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку від 27 листопада 2018 року; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 та посвідчення водія ОСОБА_1; протокол № 133199 огляду транспортного засобу від 29.11.2018; Висновок/калькуляція від 10.07.2019; Акт виконаних робіт № 0162/30/11/18/2 від 20.12.2018; заява на виплату/доплату страхового відшкодування від 22.03.2019; страховий акт № 133199 від 16 липня 2019 року; платіжна інструкція № 14307 від 12 серпня 2019 року).

Верховний Суд в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 висловлює правову позицію про те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Як вбачається з Реєстру справ від 01.11.2023, який є додатком до договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020, в провадженні Адвокатського бюро перебуває 26 аналогічних справ з предметом позову - повернення майна. Тож, звертаючись з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області у адвоката не було потреби вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, та інші обставини

Таким чином, враховуючи вищевказане, заявлені витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, у зв`язку з чим виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2000,00грн.

У стягненні решти суми витрат суд відмовляє, оскільки такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні з необхідним обсягом правничих послуг на етапі розгляду справи в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, як на особу з вини якої виник спір; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" про повернення майна - задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" (вулиця Дмитра Кедріна, будинок 44, офіс 4, м. Дніпро, 49008; ідентифікаційний код 34735259) передати Приватному акціонерному товариству "Просто" (вулиця Герцена, будинок 10, м.Київ, 04050; ідентифікаційний код 24745673) пошкоджені запасні частини, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Hyundai і20", реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: дзеркало бокове у кількості 1 шт, двері задні ліві у кількості 1 шт, бампер передній у кількості 1 шт, видати наказ.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" (вулиця Дмитра Кедріна, будинок 44, офіс 4, м. Дніпро, 49008; ідентифікаційний код 34735259) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто" (вулиця Герцена, будинок 10, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 24745673) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00грн, видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.04.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва