Decision № 118107343, 02.04.2024, Vinnytsia District Administrative Court

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 квітня 2024 р. Справа № 120/19434/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.11.2023 №025150006908 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1984 по 21.10.1985 та з 01.08.1988 по 02.09.1991, та прийняти рішення, яким призначити з 21.11.2023 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 21.11.2023 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.11.2023 № 025150006908 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що у довідці від 26.03.1991 № 42 не зазначено населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження. До страхового стажу позивача не зараховано періоди навчання з 01.09.1984 по 21.10.1985 та з 01.08.1988 по 02.09.1991 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.10.1991, оскільки запис про навчання внесено з порушенням інструкції про порядок ведення трудових книжок; диплом НОМЕР_2 від 30.06.1993, оскільки відсутня дата зарахування на навчання.

Рішення відповідача позивач вважає протиправним з огляду на те, що в період з 02.09.1986 по 13.09.1986, та з 01.10.1986 по 10.10.1986 роки брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині НОМЕР_3 та виконував службові обов`язки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_4 від 17.07.1991 року, довідкою військової частини НОМЕР_3 від 26 березня 1991 №43, записами військового квитка, тому він має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону №796-XII.

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів навчання позивач зазначив, що вказані періоди навчання підтверджуються записами в трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж працівника.

Ухвалою від 01.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову.

10.01.2024 представник позивача подала заяву про усунення недоліків позову та визначила такі позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.11.2023 №025150006908 про відмову в призначенні пенсії згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 21.10.1985 та з 01.08.1988 по 02.09.1991, та призначити позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою від 15.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

31.01.2024 відповідач 2 подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що вік заявник на дату звернення - 56 років. Страховий стаж становить 21 рік 03 місяці 15 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди:

- період навчання з 01.09.1984 по 21.10.1985 та з 01.08.1988 по 02.09.1991 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.10.1991, оскільки запис про навчання внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Так, відповідно до підпункту 7 пункт 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 № 22-1 (зі змінами), до заяви про призначення дострокової пенсії за віком надається довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження.

Довідку від 26.03.1991 № 42 не взято до уваги, оскільки не зазначено населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження.

Відповідач вказав, що з врахуванням поданих позивачем документів підстави для призначення дострокової пенсії з 21.11.2023 із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - відсутні, дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату з 07.07.2033 року.

02.02.2024 відповідач 1 подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що відповідно до абз. 2 ст. 55 Закону № 796 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на зниження пенсійного віку на 10 років .

Відповідач 1 зауважив, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди навчання з 01.09.1984 по 21.10.1985 та з 01.08.1988 по 02.09.1991 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.10.1991, оскільки запис про навчання внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок, та диплому НОМЕР_2 від 30.06.1993, так як відсутня дата зарахування на навчання.

Разом з цим, довідка від 26.03.1991 № 42 не містить населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження, тому Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області правомірно винесено рішення від 24.11.2023 №025150006908 про відмову у призначенні пенсії.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, встановив наступне.

ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданого 17.07.1991 року (а.с. 22)

21.11.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, який працював у зоні відчуження з моменту аварії з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області та 24.11.2023 прийнято рішення № 025150006908 про відмову у призначенні пенсії (а.с.21)

Відмова пенсійного органу у призначенні дострокової пенсії за віком згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обґрунтована тим, що у довідці від 26.03.1991 № 42 не зазначено населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження. До страхового стажу позивача не зараховано періоди навчання з 01.09.1984 по 21.10.1985 та з 01.08.1988 по 02.09.1991 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.10.1991, оскільки запис про навчання внесено з порушенням інструкції про порядок ведення трудових книжок; диплом НОМЕР_2 від 30.06.1993, оскільки відсутня дата зарахування на навчання.

Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, тому звернувсядо суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон від 09.07.2003 № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За правилами ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, зменшення віку - 5 років.

Приписами статті 9 Закону № 796-XII встановлено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до ч. 1 статті 55 Закону № 796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

1) з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років;

2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років;

3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.

З аналізу викладеного вбачається, що обов`язковою умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 280/1162/16-а.

Згідно із ч. 1, 4 ст.15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Абзацом дев`ятим підпункту 5 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

При цьому, з аналізу норм ч. 3 ст. 65 Закону № 796-XII встановлено що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 344/9789/17, від 28.03.2018 року у справі № 333/2072/17, від 08.05.2018 року у справі № 708/1022/17 та від 24.07.2018 року у справі № 524/2062/17.

Отже, для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII до заяви необхідно подати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Водночас, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену, зокрема, у постановах від 21.11.2006 № 21-1048 та від 04.09.2015 № 690/23/15, відповідно до якої єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

З матеріалів справи встановлено, що до заяви від 21.11.2023 про призначення дострокової пенсії за віком позивач подав посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році", довідку військової частини НОМЕР_3 від 26.03.1991 № 43, згідно з якою позивач в період з 02.09.1986 по 13.09.1986 та з 01.10.1986 по 10.10.1986 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 22-23).

Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 з 21.10.1985 по 16.10.1987 позивач служив в рядах Радянської армії, де в графі "підстави внесення записів" зазначено: військовий квиток НОМЕР_5 (а.с. 30).

Згідно розділу VII Особливі відмітки на 24 арк. військового квитка НОМЕР_5 зроблений запис: "Брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 02.09.1986 по 13.09.1986 та з 01.10.1986 по 10.10.1986. Посвідчення НОМЕР_4 видане 17.01.1991" (а.с. 28).

Варто зауважити, що посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється. Отже, у суду немає підстав ставити під сумнів законність отримання позивачем посвідчення ліквідатора наслідків аварії на ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак і ставити під сумнів обставину його роботи у зоні відчуження у 1986 році.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем до заяви від 21.11.2023 документи, в розумінні абз. 9 п.п. 5 п. 2.1 розділу II Порядку № 22-1, підтверджують його право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні даного виду пенсії.

Разом з цим, у спірному рішенні від 24.11.2023 № 025150006908 зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди навчання з 01.09.1984 по 21.10.1985 та з 01.08.1988 по 02.09.1991 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.10.1991, оскільки запис про навчання внесено з порушенням інструкції про порядок ведення трудових книжок; диплом НОМЕР_2 від 30.06.1993, оскільки відсутня дата зарахування на навчання.

Щодо вказаного суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII (далі - Закон від 05.11.91 № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Норма статті 56 Закону № 1788-XII передбачає, що до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Відповідно до п. 2.16 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Згідно записів в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.09.1984 по 21.10.1985 навчався у Вінницькому середньому професійно-технічному училищі № 19 та 01.08.1988 по 02.09.1991 навчався на стаціонарі ВПІ радіотехнічному факультеті (а.с. 30).

Таким чином, суд встановив, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про навчання у спірні періоди, ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження страхового стажу позивача, а недолік на який зіслався відповідач носить формальний характер.

Підстави відмови у зарахуванні до страхового стажу при обчисленні пенсії спірних періодів навчання на які посилається відповідач, не є тим недоліком, який може стати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення, а відтак періоди навчання позивача з 01.09.1984 по 21.10.1985 та з 01.08.1988 по 02.09.1991 мають бути зараховані йому до загального страхового стажу.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.05.2018 року по справі № 490/123 92/16-а.

Таким чином, суд встановив, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про навчання позивача у спірний період, ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження страхового стажу позивача, а недолік на який зіслався відповідач носить формальний характер.

Враховуючи зазначені обставини справи, пенсійний вік позивача підлягає зниженню на 10 років. Відтак, у позивача наявний страховий стаж, він досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням зменшення, а тому має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 10 років.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про протиправність рішення відповідача 2 від 24.11.2023 № 025150006908, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 призначити і виплачувати пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 21.11.2023, то її задоволення є наслідком задоволення першої із позовних вимог, як основної. Відносно дати із якої повинна бути призначена пенсія позивачу (21.11.2023), то така співпадає із датою звернення позивача до органу Пенсійного фонду України, із урахуванням норми ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається із дня звернення особи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1073,60 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.11.2023 № 025150006908 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 21.11.2023, зарахувавши до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1984 по 21.10.1985 та з 01.08.1988 по 02.09.1991.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 );

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012);

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ - 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна