Decision № 11807592, 12.10.2010, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.10                                                                                 Справа № 5/78

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Настояща реклама», м. Луганськ

про стягнення 735,24 грн.

суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Топко В.Д., довіреність № 179 від 22.07.2008;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 735,24 грн.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд –

в с т а н о в и в:

04.04.2006 року між позивачем (Підприємство зв’язку) та відповідачем (Споживач) укладено договір №97503 про надання послуг електрозв`язку, за умовами якого підприємство зв’язку надає Споживачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку № 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку № 2 (пункт 1 договору), а відповідач, в свою чергу, зобов`язується своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8 договору).

На підставі даного договору позивач надав відповідачу послуги зв’язку за період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року включно на суму 761 грн. 66 коп., що підтверджується виставленими позивачем рахунками та розшифровками по телефонних з’єднаннях відповідача за спірний період.

У відповідності з п. 4.1 договору послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Згідно пункту 4.2 договору Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати. Пунктом 4.6 договору встановлено, що у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісяця, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим) виходячи з фактично наданих послуг.

За умовами ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Втім, відповідач, в порушення умов договору, оплату наданих послуг у спірний період в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 735 грн. 24 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За таких обставин, враховуючи, що факт надання послуг електрозв’язку та факт існування заборгованості за отримані послуги в сумі 735 грн. 24 коп. підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач під час судового розгляду справи заперечень на позов не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Настояща реклама», м. Луганськ, вул. Артьома, буд. 203, код 32138744 на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Луганськ, вул.. Коцюбинського, 1 код 01182820, заборгованість в сумі 735 грн. 24 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В.Васильченко