Court ruling № 118069780, 01.04.2024, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"01" квітня 2024 р. м. Одеса № 916/1318/24

Суддя Господарського суду Одеської області Погребна К.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви від 26.03.2024 (вх. № 1352/24)

За позовом: Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112)

до відповідачів: 1. Фермерського господарства «Нікітчук» (74501, Херсонська область, Великолепетиський район, с.м.т. Велика Лепетиха, вул. 28 Армії, 2, код ЄДРПОУ 36533768), 2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), 3. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 )

про стягнення 7 579 620,93грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства «Нікітчук», ОСОБА_1 та до ОСОБА_2 в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитним договорам та договорам поруки в сумі 7 579 620,93грн. в тому числі:

- за Кредитним договором № 21-1KS0028 від 22.07.2021 р. у сумі 3 475 441,78 грн., з них: сума заборгованості за кредитом (основний борг) 2 552 355,00 грн.; проценти за користування кредитом 719 082,12 грн.; комісія за управління 56 359,66 грн.; Заборгованість згідно договору про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 № 13010-05/263 - 147 645,00 грн.

- за Кредитним договором № 21-1KS0027 від 22.07.2021 р. у сумі 3 837 784,47 грн., з них: сума заборгованості за кредитом (основний борг) 2 854 800,00 грн.; проценти за користування кредитом 802 839,99 грн.; комісія за управління 34 944,48 грн.; заборгованість згідно договору про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 № 13010-05/263 - 145 200,00 грн

- за Кредитним договором № 19-22KS0009 від 19.07.2019 р. у сумі 266 394,68 грн., з них: сума заборгованості за кредитом (основний борг) 249 999,95 грн.; проценти за користування кредитом 16 393,80 грн.; 3 % річних згідно ст. 625 ЦКУ 0,93 грн.

Звертаючись з відповідним позовом до суду, позивач зазначає, що між ним та Фермерським господарством «Нікітчук» було укладено Кредитний договорів № 19-22KS0009 від 19.07.2019 р. та окремо було укладено Генеральну кредитну угоду № 21-1KG0090 від 22.07.2021, в рамках якої було укладено Кредитний договір № 21-1KS0028 від 22.07.2021 р. та Кредитний договорів № 21-1KS0027 від 22.07.2021р. Позов обґрунтовано неналежним виконання відповідачем 1 зобов`язань за відповідними договорами.

Заявляючи вимоги до ОСОБА_1 та до ОСОБА_2 , позивач зазначив про укладання між банком та відповідачами 2,3 договорів поруки від 22.07.2021р. за № 21-1ZP0477 та № 21-1ZP0478 предметами яких є надання поруки за виконання відповідачем 1 зобов`язань, що випливають з Генеральної кредитни угоду № 21-1KG0090 від 22.07.2021р. та договорів поруки від 22.07.2021р. за № 21-1ZP0479 та № 21-1ZP0480 предметами яких є надання поруки за виконання відповідачем 1 зобов`язань, що випливають з Кредитного договору № 19-22KS0009 від 19.07.2019р.

Частиною першою статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з ч.2 ст.173 ГПК України суд, з урахуванням положень частини першої цієї статті, може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Конструкція вказаної статті визначає, що частина перша є превалюючою по відношенню до частини 2, оскільки в будь-якому випадку, незалежно від суб`єктного складу, обов`язковим є пов`язання вимог між собою підставою виникнення або поданими доказами або співвідношення вимог як основної та похідної.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи, та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами; (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

За спеціальним правилом, викладеним у пункті 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України, суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу).

Предметом спору у цій справі за вимогами позивача до відповідачів є сума заборгованості, що розрахована позивачем як заборгованість за трьома договорами, укладеними між Банком та відповідачем 1, за якими виникло прострочення, а також договорами поруки, які укладені до кожного з договорів окремо.

Суд зауважує, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. Порушення зобов`язань при виконанні таких договорів утворюють окремий склад цивільного правопорушення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Обставина порушення зобов`язання по кожному з договорів підтверджується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, договори поруки тощо). Відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо заборгованостей, які виникли з різних підстав.

Отже вимоги про стягнення заборгованості за кожним окремим кредитним договором є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення однієї не залежить задоволення іншої.

З урахуванням означеного, суд вказує, що позивачем при поданні позову порушено правило об`єднання позовних вимог, а сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені статтею 195 ГПК України, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, правильність заявлених до стягнення сум.

Враховуючи наведене, з огляду на порушення правил об`єднання позовних вимог, визначених ч. 4 ст. 173 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів на підставі п. 2 ч. 5 ст.174 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до приписів "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950р., яка ратифікована Україною 17.07.1997р. та набрала чинності для України 11.09.1997р. та сталої практики Європейського суду з прав людини, повернення позовної заяви з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.174 ГПК України не є перешкоджанням у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

Керуючись п.п. 2 ч.5 ст.174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (вх. № 1352/24 від 26.03.2024р.) до Фермерського господарства «Нікітчук», ОСОБА_1 та до ОСОБА_2 про стягнення 7 579 620,93грн. повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя К.Ф. Погребна