Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позову без руху
01 квітня 2024 року Справа 160/7950/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
УСТАНОВИВ:
28.03.2024 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" до Дніпровської митниці, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: від 01.06.2023 №UA110050/2023/000126/1; від 24.05.2023 №UA110050/2023/000116/1; від 02.03.2023 №UA110050/2023/000058/1; від 23.05.2023 №UA110050/2023/000114/1; від 03.03.2023 №UA110050/2023/000059/1; від 01.03.2023 №UA110050/2023/000056/1; від 25.05.2023 №UA110050/2023/000118/1; від 13.03.2023 №UA110050/2023/000061/1; від 24.05.2023 №UA110050/2023/000115/1; від 29.03.2023 №UA110050/2023/000075/1;
2. Визнати протиправною та скасувати картки відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110050/2023/000182; №UA110050/2023/000169; №UA110050/2023/000073; №UA110050/2023/000167; №UA110050/2023/000076; №UA110050/2023/000071; №UA110050/2023/000171; №UA110050/2023/000085; №UA110050/2023/000168; №UA110050/2023/000103.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 року № 3460-IX, визначено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.
Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В силу вимог зазначеної норми процесуального права суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 (адміністративне провадження №К/9901/30593/19), в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Виходячи з викладеного, заявлені вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 01.06.2023 №UA110050/2023/000126/1; від 24.05.2023 №UA110050/2023/000116/1; від 02.03.2023 №UA110050/2023/000058/1; від 23.05.2023 №UA110050/2023/000114/1; від 03.03.2023 №UA110050/2023/000059/1; від 01.03.2023 №UA110050/2023/000056/1; від 25.05.2023 №UA110050/2023/000118/1; від 13.03.2023 №UA110050/2023/000061/1; від 24.05.2023 №UA110050/2023/000115/1; від 29.03.2023 №UA110050/2023/000075/1 прийняті Дніпровською митницею носить майновий характер. Вирішення судом такого спору стосується зобов`язань позивача, що виражені в грошовому еквіваленті та має очевидний економічний характер. А ціною даного позову є різниця митних платежів, які підлягали сплаті позивачем з урахуванням розрахованої ним у митній декларації митної вартості товарів, та які підлягали сплаті після розрахунку відповідачем митної вартості товарів, зазначеної в оскаржуваному рішенні.
Проте, у позові не зазначено суми митних платежів, які були сплачені з урахуванням митної вартості товарів, визначеної у митній декларації, та суми митних платежів, які підлягали сплаті (чи були сплачені) з урахуванням митної вартості товарів, визначеної відповідачем після проведення коригування митної вартості товарів в оскаржуваному рішенні.
З огляду на викладене, відсутність вказаних відомостей перешкоджає визначенню розміру судового збору, межам визначеним ст.4 Закон №3674-VI (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за звернення до суду з вимогами майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості).
Також, ч.3 ст.6 Закону №3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За змістом позовних вимог позивач просить суд також визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2023/000182; №UA110050/2023/000169; №UA110050/2023/000073; №UA110050/2023/000167; №UA110050/2023/000076; №UA110050/2023/000071; №UA110050/2023/000171; №UA110050/2023/000085; №UA110050/2023/000168; №UA110050/2023/000103, що є десятьма немайновими вимогами.
Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, звертаючись до суду також з немайновими вимогами, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 30280,00 грн. за десять вимог немайнового характеру.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за звернення з даною позовною заявою позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Щодо строку звернення до суду з даною позовною заявою суд зазначає, що відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Позивач оскаржує прийняті відповідачем 01.06.2023, 24.05.2023, 02.03.2023, 23.05.2023, 03.03.2023, 01.03.2023, 25.05.2023, 13.03.2023, 24.05.2023, 29.03.2023 рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позовну заяву подано за допомогою системи "Електронний суд", яку зареєстровано судом 28.03.2024р. (документ сформовано 27.03.2024р.).
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Однак до позовної заяви позивачем не додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:
- уточненого позову із зазначення суми митних платежів, які були сплачені з урахуванням митної вартості товарів, визначеної у митній декларації, та суми митних платежів, які підлягали сплаті (чи були сплачені) з урахуванням митної вартості товарів, визначеної відповідачем після проведення коригування митної вартості товарів в оскаржуваному рішенні.
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов в якому заявлено вимоги майнового характеру.
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов в якому заявлено десять вимог немайнового характеру.
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Сидоренко
The court decision No. 118040261, Dnipropetrovsk District Administrative Court was adopted on 01.04.2024. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 160/7950/24. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: