Decision № 117937613, 27.03.2024, Selydove City Court of Donetsk Oblast

242/331/24

2/242/214/24

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2024 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі Носаль А.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

28.02.2024 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Краснолиманське», звільнений 11.11.2020 року за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. При звільненні підприємство не провело з позивачем повний остаточний розрахунок по виплаті заробітної плати, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 22.11.2023 року стягнуто з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 95450 грн. 24 коп. 10 січня 2024 року рішення суду в примусовому порядку виконано в повному обсязі. Згідно квитанції № 182954 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, відповідачу було доставлено позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі 13.07.2023 року. Тому, час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з 14.07.2023 року і закінчується 10.01.2024 року та становить 129 робочих днів. Згідно довідки відповідача № 174 від 11.03.2024 року середньоденний заробіток позивача становить 789,47 грн., кількість робочих днів 129. Таким чином, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні складає 101841 грн. 63 коп., із розрахунку: середньоденна заробітна плата позивача 789,47 гривень х 129 робочих днів. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за період з 14.07.2023 року по 10.01.2024 року у розмірі 101841 грн. 63 коп.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, виходячи з наступного. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 20.10.2023 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 95450 грн. 24 коп. (з урахуванням проведених утримань податків, внесків й інших обов`язкових платежів) та виконано у повному обсязі. Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. У даній справі дії самого позивача направлені на безпідставне збагачення в судовому порядку, а останній являється інструментом такого збагачення, так, позивачем поданий позов до відповідача про стягнення компенсації втрати частини заробітку на суму 46075, 60 грн., справа № 242/336/24. З урахуванням викладеного просить суд при вирішенні даної справи застосувати принцип розумної співмірності та пропорційності, як то наголошують численні постанови Верховного суду України. Крім того, врахувати те, що ТОВ «Краснолиманське» протягом багатьох років - є флагманом енергетичного комплексу України, а також - є містоутворюючим та бюджетоутворюючим підприємством і знаходиться у м. Родинське Покровської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. У цей складний час для України, а саме після початку війни російським агресором, вугледобувна галузь переживає глибоку кризу, виконуючи свою господарську діяльність, підприємство платить податки до бюджету країни, виплачує заробітну плату працівниками які кожен день ризикуючи своїм життям щодня роблять спуски під землю для того, щоб давати енергетичну стабільність для внутрішнього виробника електроенергії та постачання цієї електроенергії до осель Українських сімей. У зв`язку з чим, просить позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, застосувати принцип розумної співмірності та пропорційності при визначенні суми середнього заробітку належного позивачеві, шляхом зменшення розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Заяви та клопотання сторін.

Позивач надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та його представника.

Представник відповідача надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та винести рішення по суті справи, у відповідності до норм чинного законодавства.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 28.02.2024 року провадження у зазначеній цивільній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем, звільнений 11.11.2020 року за ч.1 ст.38 КЗпП України.

В день звільненні відповідач не провів з позивачем розрахунку по заробітній платі.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 20.10.2023 року з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 95450 грн. 24 коп. (з урахуванням проведених утримань податків, внесків й інших обов`язкових платежів), яке виконано 10.01.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією.

Згідно довідки № 174 від 11.03.2024 року середньоденний заробіток позивача становить 789,47 грн.

Згідно квитанції № 182954 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, відповідачу було доставлено позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі 13.07.2023 року.

Позивач вимагаєстягнення середньогозаробітку заперіодз 14.07.2023 року по 10.01.2024 року визначивши йогов розмірі101841 грн. 63 коп.

Враховуючи той факт, що рішення суду про стягнення заборгованості по заробітній платі виконано 10.01.2024 року, а позивач звернувся до суму в межах тримісячного строку після проведення такої виплати, тобто 28.02.2024 року, строк затримки розрахунку при звільненні розраховується з дати повідомлення відповідача про звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме з 14.07.2023 року по 14.01.2024 рік.

Разом з тим, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що міститься уст.13 ЦПК України, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, підлягає відшкодуванню позивачеві відповідачем середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 14.07.2023 по 10.01.2024 в сумі 101841,63 грн. ( 789 грн.( середньоденний заробіток позивача) х 129 (кількість робочих днів). Підстав для зменшення суми середнього заробітку суд не вбачає.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача та в доход держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) зазначила, що належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими ЦК України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, який спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17 (провадження № 11-1210апп19).

Отже, невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012, проте не більше 6 місяців такого правопорушення, що встановлено Законом від 01.07.2022 року .

На вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Вказані правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08лютого 2022 року у справі №755/12623/19(провадження № 14-47цс21)та Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду упостанові Верховного Суду від 20.07.2022 року у справі № 204/3645/20(провадження № 61-2520св22).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податків та зборів.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 38, 115,116, 117 КЗпП , ст. ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», юридична адреса: 01001, м.Київ, вул. Прорізна 12-а, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» ЄДРПОУ 32281519 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.07.2023 року по 10.01.2024 року у розмірі 101841(сто одна тисяча вісімсот сорок одна) грн. 63 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» ЄДРПОУ 32281519 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у сумі 968(дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення було складено та підписано 27.03.2024 року.

Суддя