Court ruling № 117828360, 21.03.2024, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

21 березня 2024 року № 520/20965/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови у призначенні та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 року, щомісячної доплати до пенсії передбаченої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в розмірі 2000,00 грн та з обмеженням пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2021, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 (дві тисячі гривень 00 копійок) передбаченої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Від позивача надійшла заява в порядку 383 КАС України.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказав, що відповідачем на час подачі вказаної заяви не виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 по справі № 520/20965/23 щодо виплати позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром та доплати в сумі 2000,0 гривень.

Суд, вивчивши заяву, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Згідно з положеннями ч. 1, ч. 6 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм, суд вказує, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України можливо у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Судом встановлено із Автоматизованої системи "діловодство спеціалізованого суду", що 04.12.2023 позивачем було отримано виконавчі листи у справі № 520/20965/23.

Разом з тим, відомостей щодо вжиття позивачем заходів з метою ініціювання виконавчого провадження за виконавчими листами по справі № 520/20965/23 до суду не надано.

Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Виходячи з того, що заявником відомостей щодо вжиття позивачем заходів з метою ініціювання виконавчого провадження за виконавчими листами по справі № 520/20965/23 до суду не надано, то суд вважає, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження". У суду відсутні докази того, що загальний порядок виконання судового рішення не призведе до очікуваного результату.

Разом з тим, відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 розділу II Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, основним завданням управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі висування пенсій та виплати пенсій, щомісячного довічного утримання судцям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між зонами (містами). Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.

Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перш за все ст. 23 цього Кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно з п. 20 та 29 ч. 1 ст.116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Також суд зазначає, що Верховний Суд України неодноразово приходив до висновку (справи № 21-66а14, № 21-199а15, №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача в порядку ст. 383 КАС України по справі № 520/20965/23 за адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання, проте, може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.