Court ruling № 117649755, 13.03.2024, Frankivskyi District Court of Lviv City

465/7669/23

2-с/465/56/24

Ухвала

про скасування судового наказу

"13" березня 2024 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 20.12.2023р. за заявою Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» заборгованості за житлово - комунальні послуги, -

встановив:

20.12.2023р. суддею Франківського районного суду м. Львова Кузем Василем Ярославовичем видано судовий наказ, згідно якого стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» 5777 (п"ять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 01 коп. заборгованості за житлово - комунальні послуги, та стягнено 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 коп. судового збору.

12 березня 2024 року боржниця ОСОБА_1 звернуался до суду із заявою про скасування судового наказу, в якій просить скасувати судовий наказ від 20.12.2023р. В обґрунтування заяви покликається на те, що судовий наказ отримала 08 березня 2024 року, зазначає, що сума заборгованості не відповідає дійсності, оскільки нею регулярно проводиться оплата наданих послуг, розрахунок заборгованості не містить реальних відомостей про оплату. Відтак, вимоги стягувача не є безспірними.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ЦПК України, а підстави для її повернення відсутні.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржниці проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, відтак відповідна заява боржника є підставою для скасування судового наказу.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що доводи викладені боржницею, потребують додаткового дослідження, що неможливо здійснити в рамках наказного провадження. З матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а відтак заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 20.12.2023р. слід задовольнити, судовий наказ скасувати.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170,171 ЦПК України,-

постановив:

Скасувати судовий наказ № 2-н/465/2770/23 (465/7669/23), виданий суддею Франківського районного суду м. Львова 20.12.2023р. за заявою Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» заборгованості за житлово - комунальні послуги в розмірі 5777 (п"ять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 01 коп. та сплаченого судового збору у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Роз`яснити Львівському комунальному підприємству «Львівський ліхтар» право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Копію ухвали направити заявнику та боржнику.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. Кузь