Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
м. Вінниця
07 березня 2024 р. Справа № 120/3842/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )
до: Липовецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницька обл., 22500)
про: визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Липовецької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2023 року позовну заяву задоволено частково. Зокрема визнано протиправною бездіяльність Липовецької міської ради щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 14.02.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га для кожного окремо на території Липовецької міської ради та зобов`язано Липовецьку міську раду розглянути клопотання та прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га для кожного окремо на території Липовецької міської ради за межами населеного пункту Вінницького району Вінницької області.
26.09.2022 року в даній справі виписано виконавчі листи.
29.02.2024 року за вх.№12582/24 відповідачем подано до суду заяву про відстрочення виконання судового рішення.
Особливості розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду визначені ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Зважаючи на викладене, заяву про відстрочення виконання рішення суду слід призначити до розгляду.
Керуючись ст. 248, 378 КАС України,
УХВАЛИВ:
Призначити судове засідання для розгляду заяви Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №120/3842/22 на 11 березня 2024 року о 12.30 год. в залі судових засідань № 2 Вінницького окружного адміністративного суду.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна
The court decision No. 117528489, Vinnytsia District Administrative Court was adopted on 07.03.2024. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 120/3842/22. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: