Court ruling № 117486013, 28.02.2024, Dnipro District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Zaporizhzhia City)

Дата документу 28.02.2024

Справа № 334/7705/23

Провадження № 2-к/334/1/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря - Прийменко А.В.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Хмельницька Людмила Миколаївна, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Хмельницька Людмила Миколаївна, заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

В клопотання зазначено, що 02 липня 2021 року Суд у справах дитинства, отроцтва, домашнього та гендерного насильства Кордова Аргентинської Республіки по справі, йменованій «ОСОБА_6 - ОСОБА_1 - ПОВНЕ УСИНОВЛЕННЯ» (справа №6.807.585) яким задоволено позов, поданий Паном ОСОБА_6 , національний документ посвідчення особи номер НОМЕР_3 (НОМЕР_3), і Паном ОСОБА_1 , національний документ посвідчення особи номер НОМЕР_4 (DN1 НОМЕР_4), паспорт України НОМЕР_1 , і внаслідок цього надати їм повне усиновлення підлітка ОСОБА_4 , національний документ посвідчення особи номер НОМЕР_2 (НОМЕР_2), народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 в столичному департаменті Провінції Кордова; зареєстрований числа одинадцятого серпня дві тисячі третього року в місті Кордова Столиця - Провінція Кордова, в Реєстрі запису актів цивільного стану і дієздатності фізичних осіб муніципалітету міста Кордова, Свідоцтво про народження № НОМЕР_5, Том 2, Серія Z Рік 2003, Відділ № 671, з підтримуванням юридичного зв`язку з рідною сестрою ОСОБА_5 , національний документ посвідчення особи номер НОМЕР_6 (D.N.I. № НОМЕР_6) та наказати зареєструвати підлітка, про якого йде мова, за ім`ям ОСОБА_4 .

Данним рішенням також встановлено що дія судового рішення має зворотну силу з дня надання судової опіки з ціллю подальшого усиновлення, тобто з тринадцятого липня дві тисячі п`ятнадцятого року (ст.618 НЦКК), у обсязі та з наслідками, передбаченими НГКК для повного усиновлення.

Тобто, у справі, яка розглядалась судом Аргентинської Республіки, питанням справи було усиновлення підлітка в тому числі громадянином України.

Данним рішенням також не встановлювалось вирішення судом Аргентинської Республіки майнових інтересів сторін, що б включало компетенцію іноземного суду у вирішенні такої справи.

Просить суд визнати на території України рішення Суду у справах дитинства, отроцтва, домашнього та тендерного насильства Кордова Аргентинської Республіки від 02 липня 2021 року по справі, йменованій «ОСОБА_6 - ОСОБА_1 - ПОВНЕ УСИНОВЛЕННЯ» (справа № 6.807.585).

Ухвалою судді №334/7705/23 від 05.09.2023 прийнято до розгляду клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Хмельницька Людмила Миколаївна, вирішено повідомити заінтересовану особу про надходження клопотання про визнання в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, та запропоновано у місячний строк подати до суду можливі заперечення проти цього клопотання.

Ухвалою судді №334/7705/23 від 10.11.2023 призначено судовий розгляд клопотання.

24.11.2023 від представника Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області Бкжанової А.І. надійшли письмові заперечення на клопотання, відповідно до яких просить в задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду відмовити в повному обсязі, оскільки національне законодавство України містить заборону щодо усиновлювачів, які є особами однієї статі та іноземців, які не перебувають у шлюбі. При цьому, ґрунтуючись загальними принципами усиновлення, закріплених у статті 283 Сімейного кодексу України встановлено правило згідно з яким усиновленн іноземцем в Україні дитни, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах, встановлених главою 18 Сімейного кодексу Україні (статті 207-242).

Представником заявника подано заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав та просить його задовольнити.

Представник заінтересованої особи подав до суду заяву про розгляд справи без участі участі представника УДМС України в Запорізькій області, заперечує щодо задоволення клопотання.

Неявка без поважних причин у судове засідання заінтересованих осіб або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із заінтересованих осіб не було порушено питання про перенесення його розгляду (ч. 5 ст. 473 ЦПК України).

Вивчивши матеріали клопотання, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої ст. 472 ЦПК України, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначних цією главою.

До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні; 3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що рішенням Суду у справах дитинства, отроцтва, домашнього та тендерного насильства Кордова Аргентинської Республіки від 02 липня 2021 року по справі, йменованій «ОСОБА_6 - ОСОБА_1 - ПОВНЕ УСИНОВЛЕННЯ» (справа № 6.807.585) яким задоволено позов, поданий Паном ОСОБА_6 , національний документ посвідчення особи номер НОМЕР_2 (НОМЕР_3), і Паном ОСОБА_1 , національний документ посвідчення особи номер НОМЕР_4 (DN1 НОМЕР_4), паспорт України НОМЕР_7, і внаслідок цього надати їм повне усиновлення підлітка ОСОБА_4 , національний документ посвідчення особи номер НОМЕР_2 (НОМЕР_2). народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 в столичному департаменті Провінції Кордова; зареєстрований числа одинадцятого серпня дві тисячі третього року в місті Кордова Столиця - Провінція Кордова, в Реєстрі запису актів цивільного стану і дієздатності фізичних осіб муніципалітету міста Кордова, Свідоцтво про народження № НОМЕР_5, Том 2, Серія ZРік 2003, Відділ №. 671, з підтримуванням юридичного зв`язку з рідною сестрою ОСОБА_5 , національний документ посвідчення особи номер НОМЕР_6 (D.N.I. № НОМЕР_6) та наказати зареєструвати підлітка, про якого йде мова, за ім`ям ОСОБА_4 .

Данним рішенням також встановлено що дія судового рішення має зворотну силу з дня надання судової опіки з ціллю подальшого усиновлення, тобто з тринадцятого липня дві тисячі п`ятнадцятого року (ст.618 НЦКК), у обсязі та з наслідками, передбаченими НГКК для повного усиновлення.

Тобто, у справі, яка розглядалась судом Аргентинської Республіки, питанням справи було усиновлення підлітка в тому числі громадянином України.

Данним рішенням також не встановлювалось вирішення судом Аргентинської Республіки майнових інтересів сторін, що б включало компетенцію іноземного суду у вирішенні такої справи.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких видана Верховною Радою України, є частиною національного Законодавства України.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про міжнародне приватне право», визначено, що суд чи інший орган застосовує право іноземної держави незалежно від того, чи застосовується у відповідній іноземній державі до подібних правовідносин право України, крім випадків, якщо застосування права іноземної держави на засадах взаємності передбачене законом України або міжнародним договором України.

Якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше.

Згідно статті 471 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Порядок визнання в Україні іноземних судових рішень, що не підлягають примусовому виконанню, регулюються ЦПК України.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, даних у пункті 17 Постанови Пленуму від 24.12.1999 № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» не потребують виконання рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорення батьківства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, що мають юридичне значення: усиновлення: визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

15.02.20011 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)». Указана Конвенція запроваджує сучасні правові стандарти у сфері усиновлення з метою максимального врахуванням найвищих інтересів дитини.

При цьому, відповідно до статті 7 Конвенції дозволяється усиновлювати дитину:

двом особам різної статі;

які перебувають у шлюбі між собою або;

які перебувають у зареєстрованому партнерстві, якщо такий інститут існує;

одній особі.

Держави можуть поширювати дію цієї Конвенції на одностатеві пари, які одружені або перебувають у зареєстрованому партнерстві. Вони також можуть поширювати дію цієї Конвенції на різностатеві й одностатеві пари, які разом проживають у постійних стосунках.

Проте, зазначена стаття дає право (а не встановлює обов`язок) державам, враховуючи їх національне законодавство, поширювати дію цієї Конвенції на одностатеві пари.

При цьому, наголошуємо, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 211 Сімейного кодексу України усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.

Крім того, особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім`єю, рішення про усиновлення ними дитини може постановити суд.

Згідно з пунктом 9 частини статті 212 Сімейного кодексу України не можуть бути усиновлювачами особи, які є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини.

Статтею 51 Конституції України чітко визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Це конституційне положення знайшло своє відображення в Сімейному кодексі України. Так, статтею 21 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Таким чином, національне законодавство містить заборону щодо усиновлювачів, які є особами однієї статті та іноземців, які не перебувають у шлюбі.

Національним законодавством України надано визначення поняття шлюбу, а саме - це союз жінки та чоловіка.

При цьому, ґрунтуючись на загальних принципах усиновлення, закріплених у законодавстві України, частиною першою статті 283 Сімейного кодексу України встановлено правило, згідно з яким усиновлення іноземцем в Україні дитини, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах, встановлених главою 18 Сімейного кодексу (статті 207-242).

Ратифікація Конвенції не вносить будь-яких змін у законодавство України з означених питань.

Згідно із пункто 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

У відповідності до вимог частини 6 статті 473 ЦПК України за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

У визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених статтею 468 ЦПК України.

Зважаючи на чинне законодавство України, суд вважає, що визнання рішення іноземного суду в цьому випадку буде суперечити положенням Сімейного кодексу України.

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє заявнику в задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Керуючись статтями: 259-261, 353-355, 468, 471 - 473 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Хмельницька Людмила Миколаївна, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя Ісаков Д.О.